ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
СЛУЖБА НА КОРДОНІ — ДЛЯ МУЖНІХ

У майора Володимира Адамчука, котрого майже щодня можна зустріти у дворі Полтавського обласного військкомату, особлива місія і задовга назва посади, яку він обіймає. Певною мірою таємницю його перебування в обласному центрі видає зелений формений кашкет, із яким він, схоже, не розстається ніколи. В. Адамчук — уповноважена посадова особа Державної прикордонної служби у Полтавській області. Втім, у місті Котляревського й Гоголя, де у пана майора родина й квартира, «уповноважена особа» перебуває наїздами. Його «Волгу» найчастіше можна побачити у райцентрах. Там він добирає хлопців для служби у прикордонних військах.

Наша розмова з В. Адамчуком відбулася на призовному пункті облвійськкомату, де саме готували чергову партію юнаків до відправлення до навчального центру прикордонних військ, що поблизу Черкас. Справа ця клопітна й відповідальна, спробуйте двічі на рік відібрати по кілька десятків призовників, придатних для служби на кордоні, адже зелені берети мають право носити лише юнаки, котрі пройдуть так званий «елітний» відбір.
Якщо ви хочете боронити кордон незалежної України, маєте запам’ятати кілька речей, аби потрапити до числа тих, хто пройде прискіпливий відбір. Найперше, треба мати відмінне здоров’я і зріст не менший за 155 см. Ті, на кого «уповноважена особа» накине оком і рекомендуватиме для служби в загоні спеціального призначення, мають бути не нижче від 180 см. Крім того, призовники повинні мати відповідну освіту — повну середню, позитивні характеристики зі школи або останнього місця навчання чи роботи. Перед тим як ви заслужите право стати у стрій тих, кого відібрали для служби прикордонником, на вас чекає серйозна бесіда з психологом, різні тести. До речі, лікар і психолог у прикордонників «свої»: вони приїжджають до Полтави після того, як призовна медкомісія облвійськкомату дасть «добро» майбутнім воякам на службу в армії, й ще раз прискіпливо перевірятимуть здоров’я та психічний стан призовників. Крім того, майбутній власник зеленого берета не повинен мати родичів за кордоном і татуювання на відкритих ділянках тіла. Якщо призовник мав проблеми із законом, то шлях до кордону йому назавжди закрито...
— Навесні 2007 року з Полтавщини маємо відправити до прикордонних військ 30 призовників. 26 опановуватимуть військову справу в навчальному загоні, четверо служитимуть на прикордонному сторожовому кораблі «Полтава»,— розповідає майор В. Адамчук.— Ніби і небагато, але дібрати хлопців, котрі відповідають високим вимогам, дедалі важче передовсім через стан здоров’я. З року в рік кволих призовників більшає...
Ретельний відбір майбутніх прикордонників себе виправдовує. Їхня служба не лише відповідальна і престижна, а й небезпечна, адже не зменшується кількість охочих перетнути кордон України повз пости та митниці з різними намірами. Торік у селі Ваці Полтавського району ховали прикордонника-строковика Володимира Тюрина. Хлопець загинув під час затримання контрабандистів на українсько-молдовському кордоні. Про мужній вчинок молодого прикордонника тепер обов’язково розповідають тим, хто готується поповнити лави охоронців кордону. Володимира посмертно відзначено нагородою Президента України за сумлінне виконання службового обов’язку.
— 2007 рік буде останнім, коли до прикордонних військ призивають, а не запрошують на службу,— уточнює офіцер.— Надалі наші війська комплектуватимуть винятково на засадах контрактної служби. Ми нині проводимо потрібну роботу. Гадаю, що з призовом за контрактом теж не буде проблем: чимало строковиків, котрі закінчують службу на кордоні, виявляють бажання залишитися служити.
...Хлопці, котрі вишикувалися на плацу призовного пункту Полтавського облвійськкомату, за кілька днів одягнуть однострій прикордонника. Майже ніхто з них не знає прізвищ охоронців держави старших поколінь. Приміром, Героя Радянського Союзу полковника М. Карацюпи, який разом зі своїм вірним собакою особисто затримав 487 порушників. На героїзмі таких як Карацюпа раніше виховувалися покоління радянських юнаків. Нинішні захисники Вітчизни також усвідомлюють важливість своєї служби і запевняють майора В. Адамчука в тому, що виправдають його надії, сподівання всіх українців на те, що кордон Батьківщини завжди пильно охоронятиметься.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
також у паперовій версії читайте:

• ШАХТАРІ ПІДТРИМУЮТЬ ВІЙСЬКОВИЙ ФЛОТ
• ТЯЖКИЙ ХРЕСТ ШЕВЧЕНКІВСЬКИХ РОДИН

назад »»»