ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
НАША ПІСНЯ ГАРНА Й НОВА?..
Коли робоча група, сформована з представників опозиції, коаліції та працівників президентського Секретаріату, впродовж майже трьох тижнів намагалася прийти до спільного знаменника щодо пакета законів, необхідного для проведення дострокових виборів, було чимало припущень на кшталт: їм заважає відсутність чітко визначеної дати виборів. Утім, розгортання подій засвідчило: річ зовсім не в даті. Принаймні, після «троїстих» домовленостей між Президентом, Прем’єром і спікером легкого компромісу серед депутатського корпусу знову не спостерігається.

Позавчора, тобто у перший з двох днів, визначених на модернізацію законодавства, Верховна Рада спромоглася зібратися на пленарне засідання лише під вечір. Одразу стало зрозуміло, що розгляд найголовніших документів відкладається. Пленарний день ознаменувався лише невеликими здобутками, які припали до душі багатьом політикам, зокрема, Президентові.
Отже, позавчора увечері парламент скасував власні постанови, котрі були реакцією більшості на два президентські укази про розпуск Верховної Ради. Йдеться про постанову від 2 квітня «Про політичну ситуацію в Україні, пов’язану з оголошенням указу Президента від 2 квітня 2007 року про дострокове припинення повноважень Верховної Ради». Нагадаємо, цим документом Кабміну було заборонено фінансувати дострокові вибори.
Скасовано також постанову від 4 квітня «Про особливості організації роботи Верховної Ради до розв’язання політичного конфлікту в Україні». Згідно з нею, депутати-«більшовики» вирішили працювати без вихідних і проводити пленарні засідання за потреби. Скасували нардепи і коаліційну реакцію на другий президентський указ про розпуск ВР — постанову «Про указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів», а також постанову «Про вибори Президента України та народних депутатів», датовану 30 квітня — у розпал протистояння. Тоді коаліціянти намагалися проштовхнути ідею про одночасні вибори всіх і вся у грудні.
Показово, що скасування цих постанов підтримали 397 депутатів, а це — опозиційні фракції, котрі, як було сказано, позавчора повернулися до ВР, «регіонали» та СПУ. Комуністи, котрі з кожним днем поводяться усе агресивніше, вважають зайвим робити такі кроки. Схоже, що цей позавчорашній міні-розкол багато в чому спричинив подальше розгортання подій.
Крім цього, парламент окремою постановою підтвердив чинність понад півсотні законів, що їх Верховна Рада силами коаліції ухвалила впродовж останніх двох місяців, відколи опозиційна нога не ступала «під купол». Ця легітимізація відбувалася надто емоційно, бо коаліціянти на всі голоси звинувачували опозицію в тому, що та «пробайдикувала, поки більшість плідно трудилася». Не сприяло примиренню й пояснення опозиціонерів, мовляв, їм далеко не всі творіння, ухвалені за їхньої відсутності, до душі. Та навіть попри це, 407 депутатів підтвердили легітимність згаданих документів.
Серед них, нагадаємо, чи не найважливіший — внесення змін до держбюджету. Відповідно до цього закону, з 1 червня поточного року підвищується заробітна плата для працівників бюджетних закладів освіти, охорони здоров’я та культури. До речі, саме цей документ Президент Віктор Ющенко підписав одразу, через кілька годин після перезатвердження пакета.
На цьому позавчорашні успіхи вичерпалися. Бо, за словами Юлії Тимошенко, між протиборними сторонами залишилося три фундаментальні розбіжності, котрі стосуються так званого «малого пакета» законопроектів, потрібного для проведення позачергових виборів. Перша і найголовніша — імперативний мандат. Коаліціянти нізащо не бажають його затверджувати, посилаючись на світову демократичну практику, де такий вид мандата відсутній. Опозиціонери ж переконують, буцімто, справжня причина відмови — надія коаліції на те, що і в майбутньому їй вдаватиметься переманювати нардепів не гірше, ніж тепер.
Другий принциповий момент зводиться до намагання більшості ухвалити закон, у якому була б встановлена обов’язковість не менш як 50-відсоткової явки виборців на дільниці. Щоправда, вчора Олександр Мороз уточнив: таку норму комуністи з соціалістами пропонують лише для дострокових виборів. Мовляв, вона потрібна для того, аби дозволити деяким партіям і виборцям висловлювати свою незгоду бойкотуванням дострокового волевиявлення. Опозиція проти цього, бо резонно підозрює: коаліціянти, навіть попри домовленості від 27 травня, можуть скористатися цією «захисною нормою» і тим самим зірвати вибори.
Нарешті, третій камінь спотикання зводиться до того, що коаліція пропонує: за три дні до виборів Державна прикордонна служба має подати списки людей, котрі за закордонними паспортами залишили межі України. Така норма буцімто має вберегти волевиявлення від фальсифікацій за рахунок вкидання бюлетенів відсутніх громадян. Однак в опозиційних лавах нагадують: скажімо, до Росії спокійно можна їздити за внутрішніми паспортами. Тож додаткове вкидання бюлетенів у регіонах, котрі ближчі до російського кордону, триватиме. Там, як відомо, мешкають переважно симпатики нинішньої коаліції.
Юлія Тимошенко підозрює «регіоналів» і в тому, що вони намагаються не дозволити 151 депутатові-опозиціонеру скласти мандати. За її словами, на відповідний підкуп ПР виділила 120 мільйонів доларів. Утім, «регіонали» це, природно, спростовують. Навіть пропонують БЮТ і «Нашій Україні» свої послуги: якщо там не знайдеться відповідної кількості охочих розпрощатися з мандатами, «регіонали» обіцяють додати своїх.
Подальше розгортання подій довело, що про складання мандатів думати ще зарано. Адже, згідно з домовленостями, цей процес мав відбуватися після ухвалення згаданого «малого пакета», покликаного дати старт новим виборчим правилам. Учора вранці ця світла політична мить стала невблаганно віддалятися. Ранкове засідання тривало менше години, причому знову без участі опозиційних фракцій. «Наша Україна» не з’явилася у залі взагалі, а БЮТ, частково завітавши на кілька хвилин і почувши черговий шквал звинувачень від коаліціянтів, потихеньку «розсмоктався».
Схоже, опозиціонерам не до душі припала нова коаліційна ідея, яка виникла чи то в ніч з 29 на 30 травня, чи то учора вранці. Вона зводиться ось до чого. Якщо певний неузгоджений законопроект має різночитання, «більшовики» запропонували виносити у залу альтернативні варіанти. Щоб стосовно них визначалися депутати: який набере більше, той вважати ухваленим. Зрозуміло, що за нинішнього політичного розкладу немає жодних шансів подарувати життя опозиційному баченню відповідних законів. Сподівання на президентське вето у цьому разі — неефективна зброя, бо воно лише поверне усе на круги своя.
На цьому тлі коаліціянти вирішили також звинуватити своїх опонентів у порушенні домовленостей. Як ми припускали в учорашньому числі, в хід пішли «дискусії» навколо Генпрокуратури та Конституційного Суду, в діяльність яких буцімто продовжує втручатися Президент. «Регіонали» навіть поширили спеціальну заяву, де погрожують: за продовження такої практики Віктор Янукович анулює свій підпис під спільною заявою.
Проте і це ще не все. «Передовий загін» коаліції у вигляді Компартії, схоже, намагається прокласти нові стежини для конфронтації. Зокрема, Петро Симоненко вчора запропонував розглядати «малий пакет» лише після того, як 151 опозиційний депутат складе свої повноваження. Певна річ, що в такому випадку коаліційному баченню виходу з «політичного ступора» альтернативи в принципі не існуватиме. Комуністи пропонують розпочати збирання підписів за відставку Віктора Ющенка з посади Президента. Очевидно, щоб остаточно «поліпшити» переговорний компромісний клімат.
Ще одна цікава деталь полягає в тому, що коаліціянтам нібито зовсім не обов’язково поспішати з ухваленнями законів. Це лише у спільній заяві від 27 травня йшлося про 29–30 травня, як дні роботи Верховної Ради. А до 30 вересня — купа часу. Чи не хоче більшість тим самим пояснити своїм опонентам, мовляв, парламент буде чинним аж до 1 серпня? Саме тоді Віктор Ющенко має видати третій указ про дострокові вибори, керуючись конституційною нормою про 60 днів на дострокову виборчу кампанію. Але ж, у разі продовження затягування часу, глава держави знову може видати указ без узгоджень з опонентами. І що — «Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову...»?

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ВНУТРІШНІ ВІЙСЬКА ПІДПОРЯДКОВУЮТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТОВІ, АЛЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ У СКЛАДІ МВС
• ЦІНА ПИТАННЯ — 73 МІЛЬЙОНИ ДОЛАРІВ?

назад »»»