ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
ТАБОРИ ЧЕКАЮТЬ РЕЗЕРВІСТІВ

Про військові збори «запасників» у колишньому СРСР пам’ятає багато хто, особливо ті, кому за п’ятдесят. Одні досі вважають ці збори військовою необхідністю того часу, інші згадують про них, як про непотрібні хлопчачі забави у війну... Більшість, гортаючи у пам’яті окремі сторінки життя вісімдесятих і початку дев’яностих років, зітхають з полегшенням: «Слава Богові, що тепер нема такого».

Як пам’ятаємо, тоді за наказом «згори» кілька разів на рік за повістками райвійськкоматів збиралися агрономи, інженери, вчителі, партійні функціонери та інші особи, котрі мали дипломи про вищу освіту та відслужили у лавах Збройних сил. Раз вирішили «там», що армія повинна мати певний контингент «запасників», отже, так треба. Військові не без іронії називали офіцерів запасу «партизанами». Під час перепідготовки ті вивчали загальновійськову тактику, брали участь у практичних заняттях, навчаннях, стрільбах. Кошти на організацію та фінансування зборів держава не шкодувала. Однак для «партизанів» жодних бонусів і заохочень не було. Тому для «запасників» вони були як додаткова відпустка у колі колег, можливість відпочити від напружених трудових буднів, родини, поспілкуватися про своє, чоловіче, доповнюючи задушевні розмови традиційним застіллям, масштаби якого інколи переростали у стихію.
У середині 90-х років про збори запасників призабули з огляду на численні проблеми, пов’язані з реформуванням Збройних сил і недостатню кількість коштів. І ось свіжа інформація — Міністерство оборони планує відновити табірні навчання для «партизанів». Щоправда, у новій іпостасі, покликаній сформувати мобілізаційний резерв, на який держава зможе покладатись у скрутний час. Тому керівництвом держави та Збройних сил було ухвалене рішення про створення резерву постійної готовності.
Ця робота йде повним ходом. Скажімо, торік чисельність резервістів становила трохи більше тисячі осіб, а до кінця 2011 року його кількість планується довести до 20–30 тисяч.
Хто такі сучасні «партизани»? Це люди, які поєднуватимуть свою основну роботу в цивільному секторі з виконанням обов’язків у резерві, причому лише на добровільній основі. Найперше це торкається, наприклад, колишніх льотчиків, ракетників, зв’язківців, представників інших специфічних військових професій. Тобто це будуть спеціалісти, на яких можна буде покластися у складній ситуації, двічі-тричі на рік їх викликатимуть на збори, де вони підтримуватимуть свої професійні навички.
До того ж, за свою службу в резерві сучасні «партизани» поповнюватимуть скарбничку своєї сім’ї додатковим фінансовим внеском. Адже за наказом міністра оборони України, особам, які проходитимуть службу в резерві, виплачуватимуть грошові заохочення.
Так, за кожний день перебування на зборах, із урахуванням часу в дорозі від військового комісаріату до місця проведення зборів і назад, резервістам з числа вищого офіцерського складу виплачуватиметься 50 відсотків установленої суми добових, старшого офіцерського складу — 40 відсотків, молодшого офіцерського, сержантського і старшинського складу — 35 і рядового складу — 20 відсотків.
На час перебування на зборах за військовозобов’язаними та резервістами на підприємствах, в установах і організаціях, у яких вони працюють, зберігається середній заробіток з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Тим же військовозобов’язаним і резервістам, котрі на день призову не працюють, на весь період зборів із урахуванням часу проїзду до місця їхнього проведення і на зворотний шлях виплачуватиметься грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати.
Крім того, військовозобов’язані й резервісти, котрі виконали програму підготовки і не порушували військову дисципліну, раз на рік отримуватимуть премії. Зокрема, резервістам із числа вищого офіцерського складу — 2000 гривень, старшого офіцерського складу — 1800, молодшого офіцерського складу — 1600, прапорщиків і мічманів — 1400, сержантського і старшинського складу — 1200, рядового складу — 1000 гривень. За невиконання резервістом програми підготовки чи правопорушення зазначену винагороду не виплачують або її розмір зменшують.
Варто зазначити, що подібна практика існує у Польщі, Чеській Республіці, Угорщині, а у США існує армія резерву, чисельність якої становить близько 20 відсотків регулярних військ.
Хоча формування резерву постійної готовності є поки що експериментом у Збройних силах України, на нього зроблено певні ставки. Адже фахово підготовлена, хоч і нечисленна армія — запорука сильної обороноздатної держави, спокою і впевненості у завтрашньому дні її громадян.

Ірина ЛУК’ЯНЕЦЬ
також у паперовій версії читайте:

• ДО ВІЙСЬКА НА... ЛІКУВАННЯ ВІДПРАВЛЯЮТЬСЯ ЩОРОКУ СОТНІ УКРАЇНСЬКИХ ЮНАКІВ

назад »»»