ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
РИНОК УТИЛІЗАЦІЇ ПАКУВАЛЬНИХ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ МОНОПОЛІЗУЄТЬСЯ?
Промислова упаковка товарів давно увійшла до основних економічних потреб підприємств різних галузей виробництва. Так само давно українські підприємці намагаються вирішити проблему якісної й дешевої утилізації відходів тари.

Як довів досвід розвинутих країн світу, таку проблему можна належним чином вирішити завдяки досягненню балансу екологічних і економічних інтересів суспільства.
За статистичною інформацією розвинутих країн, відходи тари і упаковки становлять приблизно 3–6 відсотків загального обсягу відходів. В Україні ще не проводилися дослідження щодо цього питання, тому важко навести відповідні науково обґрунтовані цифри. І все ж, згідно з інформацією Міністерства житлово-комунального господарства України, кількість накопичених відходів у нас сягає понад 32 млрд тонн. Щороку зростає обсяг вивезених на звалища твердих побутових відходів. Так, у 2005 році було вивезено майже 47 млн кубометрів, або близько 11 млн т, у тому числі за експертними оцінками 2,5–3 млн т відходів упаковки.
На жаль, внаслідок неефективних рішень і дій органів влади у нашій країні досі не створено цілісної системи переробки пакувальних матеріалів, що призводить до подальшого загострення екологічної ситуації. Незадовільно використовуються вторинні ресурси в господарських потребах.
11 травня 2007 року в Києві на прес-конференції з питань проблем підприємництва в Україні обговорювався комплекс проблем, пов’язаних із утилізацією тарних відходів. У своїй доповіді почесний голова Ради підприємців і работодавців України, народний депутат Ксенія Ляпіна наголосила на тому, що державне регулювання у цій сфері характеризується незбалансованістю та дублюванням функцій і повноважень органів виконавчої влади, деяких суб’єктів господарювання. Практично щороку затверджуються зміни до нормативно-правових актів у цій сфері за ініціативи різних владних інституцій та комерційних структур.
Нині в Україні досі не визначено єдиний спеціально уповноважений орган виконавчої влади у цій важливій сфері. Запроваджена так звана система поводження з відходами упаковки викривляє і обмежує конкуренцію. Через обов’язкову сплату виробниками та імпортерами за 100-відсоткову утилізацію відходів (тарифи затверджено урядом значно вищі, ніж в інших країнах) при відсутності контролю за фактичним виконанням цих послуг збільшується вартість товарів в упаковці, створюються умови для використання коштів не за призначенням.
Крім того, для цього державне підприємство «Держекосистема», що підпорядковане Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, фактично монополізує ринок утилізації упаковки. Не спиняє навіть сумна історія з недалекого минулого, коли Кабінет Міністрів заснував державну прибуткову компанію «Укрекокомресурси», надавши їй переваг, яких не мали інші суб’єкти господарювання. Що з того вийшло? Подібна монополія до добра не привела. Адже, з досвіду інших країн, питання утилізації відходів упаковки успішно вирішується тоді, коли компанії, що цим займаються, неприбуткові, мають недержавну форму власності, прозоро витрачають кошти тощо. Необхідність неприбуткового статусу таких підприємств відповідає їхній сутності — утилізовувати відходи з найменшими витратами, отже, з найменшими витратами для споживачів. Не менш суттєвий критерій — прозорість використання отриманих коштів і регулярна звітність перед державою, суспільством і засновниками, учасниками про виконання встановлених обсягів переробки й утилізації відходів упаковки. На жаль, ДК «Укрекокомресурси» не відповідала жодному з названих критеріїв, поєднала функції державного управління з функціями суб’єкта підприємницької діяльності, тобто збирала гроші з підприємств, а насамкінець з кожного споживача на свою користь.
Наразі тепер усе повторюється за тим самим сценарієм. Як стало відомо, Міністерство охорони навколишнього природного середовища підготувало та передало уряду проект постанови Кабміну «Про організацію системи поводження з відходами».
Підготовлені зміни до постанови уряду, відповідно до яких пропонується створити нове державне підприємство «Держекосистема» з такими самими функціями і завданнями, як і в попередньої компанії.
Слід зауважити, що розробники згаданого проекту постанови не підготували аналіз регуляторного впливу, а проект не було оприлюднено з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їхніх об’єднань, а також відкритих обговорень за участю представників громадськості, як це передбачено Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Уряд, згідно з підготовленим проектом, має ухвалити постанову, якою державному підприємству «Держекосистема» дозволятиметься монополізувати ринок поводження з відходами; запроваджуватиметься новий збір, що має всі ознаки податку; виробників та імпортерів товарів в упаковці зобов’язуватимуть сплачувати кошти за послуги щодо 100-відсоткової утилізації відходів, виконання яких надалі неможливо проконтролювати.
Положення зазначеної постанови уряду стосовно запровадження нового збору суперечить податковому законодавству України, а в частині обов’язку виробників сплачувати суму за послуги в розмірі 100-відсоткової утилізації відходів не відповідає європейському законодавству. Це неминуче призведе до підвищення цін більшості товарів в упаковці.
Підприємці неодноразово звертали увагу уряду на те, що чинна система суперечить вимогам законодавства України. Який вихід із ситуації, що склалася? За словами голови Ради підприємців і роботодавців України Тетяни Зацерковної, треба підтримати законопроект, що враховує досвід розвинутих країн і адаптований до законодавства Європейського Союзу.
Слід упорядкувати діяльність державних компаній «Укрекокомресурси» та «Держекосистема» щодо заборони суміщення ними функцій суб’єктів підприємницької діяльності та органів державного управління, унеможливити монополізацію ринку.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про відходи» визначити спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами з чітко означеними повноваженнями й функціями.
Лише прозорі, рівноправні правила роботи на ринку відходів упаковки дадуть змогу вирішувати складну, з довжелезною «бородою» проблему. В цивілізованому світі вона давно вирішується, застосовуються сучасні технології переробки тари й упаковки, що унеможливлює засмічення довкілля. На жаль, в Україні проблема перекочовує з одного документа в інший, а на практиці навіть не визначено шляхи її розв’язання.

Владислав МІЦКЕВИЧ
також у паперовій версії читайте:

• КУДИ ПОДІТИ ОТРУТУ?

назад »»»