ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ГРАНІ ІСТОРІЇ
БЕЗ ВИНИ ВИННІ
Шістдесят три роки тому радянська влада силоміць виселила з півострова кримських татар. То були не перші репресії проти споконвічних жителів цих земель. Ще за Катерини ІІ багатьох з них змусили тікати до Туреччини. А решту фаворит імператриці Григорій Орлов пропонував у разі потреби винищити як народ, від якого користі бути не може... Але те, на що не наважилася царська Росія, почалося за більшовиків. Тисячі татар загинули під час колективізації, в 20-ті роки вивезли в інші райони країни близько 40 тисяч — їх звинувачували в націоналізмі.

18 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР
У період Другої світової війни звинувачення вигадали інше: у сприянні фашизму і зраді Батьківщини. А мета лишалася тією ж, що й за сумної пам’яті імператриці — «очистити» Крим від татар під будь-яким приводом. Після звільнення півострова від німецьких військ, Сталін вирішив депортувати всіх кримських татар, яких звинуватили нібито в підсобництві фашистам. Його рішення про розправу схвалив Державний комітет оборони. Тож 18 травня 1944 року почалася депортація. Операцію планувалося здійснити протягом 60 годин.
Того ранку кримські міста і села ще спали, коли в оселі татар вдерлися озброєні солдати. Понад 188 тисяч чоловік завантажили в товарні вагони, як худобу, і вивезли на спецпоселення до Середньої Азії та Казахстану, де вигнанці зазнали голоду і хвороб. Тоді, у перші роки заслання, загинуло (за різними оцінками) від 5 до 50 відсотків без вини винних.
Основну частину депортованих громадян становили старі люди, жінки та діти. Близько п’яти тисяч кримських татар відрядили у розпорядження «Московвугілля» для роботи на шахтах і торф’яних розробках. Майже 70 відсотків переселенців відправили на спеціальні поселення на Урал, в Узбецьку РСР, інших — у Марійську АРСР, Горьківську, Свердловську, Костромську області Росії. Разом з колишніми військовослужбовцями загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 тисяч чоловік. Унаслідок цих перетворень Кримська АРСР була ліквідована і перетворена в одну з областей РРФСР, більшість населених пунктів й адміністративних одиниць були перейменовані.
У директиві 1948 року зазначалось, що переселення «проведено навіки, без права повернення до попередніх місць проживання». Та зламати цілий народ не вдалось. Усі депортовані народи мають право на відновлення історичної справедливості, має його і кримськотатарський народ. Перша відлига щодо становища спецпоселенців почалась після смерті Сталіна. Вище партійно-державне керівництво СРСР розраховувало на поступову асиміляцію кримських татар до місцевого населення Середньої Азії, але кримські татари зберегли в основному свою культуру, мову, релігію, традиції, суспільний устрій. Вони знайшли розуміння і підтримку серед українців, які протягом своєї історії не раз зазнавали голоду, репресій і гніту з боку тоталітарного режиму.
І от представники кримських татар знову живуть у Криму, вони відновили історичну справедливість. Україна, єдина з республік колишнього Союзу, доклала зусиль, щоб усі депортовані з півострова повернулися на землю предків. Для цього уряд виділив кошти, зокрема, на будівництво житла, шкіл. Діти кримських татар вивчають рідну мову і літературу, а також татарський фольклор, пісні, танці, твори прози і поезії.
Масове повернення почалося в 1989 році, і нині в АР живе близько 270 тисяч кримських татар. У місцях депортації ще залишається близько 150 тисяч чоловік. Основні проблеми новоприбулих — масове безробіття, проблеми з виділенням землі і розвитком інфраструктури, що виникли у кримськотатарських селищах.
По-різному складаються долі репатріантів та їхніх сімей. Комусь пощастило швидко знайти місце під кримським сонцем, побудувати дім, дітей виростити, а також внуків, народжених уже на своїй землі, діждатися... Понад 15 років триває процес повернення кримських татар і дедалі більше стає проблем. Репатріанти час від часу нагадують про себе мітингами, маніфестаціями... Це — відображення економічних негараздів у державі та автономії зокрема. Не так давно представники кримськотатарського народу пікетували Раду міністрів Криму, вимагаючи від влади надання земельних ділянок. Мітингувальники вийшли під гаслами «Земельне питання в Алушті — ганьба України!», «Конституційні права і свободи громадян — головне питання держави!».
Отже, потрібна законодавча база, у котрій були б передбачені заходи, спрямовані на поліпшення умов облаштування репатріантів, гарантовано їм усім права громадян України. Президент Віктор Ющенко заявляє, що зробить усе можливе для вирішення проблем кримських татар, наголошує, що він разом з усіма громадянами України схиляє голову перед пам’яттю десятків тисяч невинних жертв.

Підготувала Ганна ІВАНОВА
також у паперовій версії читайте:

• БУВ ПАРТНЕРОМ АМВРОСІЯ БУЧМИ
• ОСТРІВЕЦЬ ВІЧНОСТІ
• ПОВЕЛІВ ВЧИНИТИ ПОШТУ...

назад »»»