ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СІМ’Я
ДВА МІНІМУМИ — НА ОПІКУ
За офіційною інформацією нині в Україні налічується близько 100 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Чимало з них виховуються в інтернатних закладах, де вони не можуть отримати потрібного родинного тепла і батьківської любові. Тому одне з основних завдань державної політики — забезпечення дитині права зростати в сім’ї, виховуватися татом і мамою.

15 ТРАВНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РОДИНИ
Нагадаємо, згідно з постановою уряду № 106 «Про затвердження порядку призначення і виплат державної соціальної допомоги на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, грошової винагороди батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» на кожну взяту на виховання дитину держава почала виділяти певну суму грошей.
Раніше кошти з держбюджету переказували лише на державний заклад (інтернат), у якому утримувалася дитина. У разі всиновлення, виховання в прийомній сім’ї чи в дитячому будинку сімейного типу, фінансова підтримка «падала» на місцевий бюджет. Але це були незначні кошти.
Батьки-вихователі в дитячих будинках сімейного типу і прийомні батьки почали отримувати соціальну допомогу на дитину, яка живе в сім’ї (не менше двох прожиткових мінімумів), а один з вихователів чи прийомних батьків — грошове забезпечення (не менше 35% розміру соціальної допомоги на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину). Проте варто зауважити, що коли дитина отримує призначені пенсію, аліменти, стипендію, державну допомогу, розмір соціальних виплат визначається як різниця між сумою, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги за повний місяць, що передує надходженню заяви про призначення соціальної допомоги.
Згідно із задумом реформаторів, дотримання принципу «гроші ходять за дитиною» допоможе потенційним батькам забезпечити дітей усім необхідним для їхнього розвитку і виховання, а також зменшить кількість знедолених дівчаток і хлопчиків, що перебувають у будинках-інтернатах.
Ефект від цієї програми очевидний — фінансування державою альтернативних форм сімейного піклування сприяло збільшенню в Україні кількості прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, а також обсягу фінансування на кожну взяту на виховання дитину, а отже — зменшенню числа дітей, що перебувають в інтернатах.
Однак не всі бездоглядні діти змогли отримати гарантовані державою два мінімуми. По-перше, соціальної допомоги не одержують діти-сироти, які не мають відповідного статусу. По-друге, під програму «гроші ходять за дитиною» не підпадають діти-сироти та ті, що позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою чи піклуванням (окрім дітей-сиріт і їхніх опікунів, що живуть у Київській області. Нижче пояснимо, з якої причини). Нині на виховання й утримання таких дітей державна соціальна допомога в розмірі одного прожиткового мінімуму.
За словами заступника директора департаменту з усиновлення і захисту прав дитини Міністерства в справах сім’ї, молоді та спорту Федора Гриценка, для українських громадян опіка та піклування є найбільш прийнятною формою сімейного виховання, оскільки дитину-сироту влаштовують у сім’ю, котра здебільшого має з нею родинні стосунки. За інформацією урядовця, в Україні близько 64 тисяч знедолених дітей перебувають під опікою чи піклуванням, та лише 26 тисяч дітей отримують від держави згадану вище соціальну допомогу і мають відповідний статус дитини-сироти. «Діти під опікою та піклуванням одержують на місяць один прожитковий мінімум. Діти, яких виховують у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу — два прожиткових мінімуми. То чи не правильно буде забезпечити однаковим фінансуванням усіх дітей-сиріт?» — запитує Федір Гриценко.
Аби гарантувати рівні фінансові можливості для утримання та розвитку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2006 році у Київській області провели експеримент за принципом «гроші ходять за дитиною». Його поширили більш ніж на 30 закладів, у яких перебувало понад 600 дітей.
Суть експерименту: на дітей під опікою чи піклуванням, котрі не перебувають на неповному державному утриманні, асигнують соціальну допомогу в сумі, не меншій, ніж два прожиткових мінімуми (принцип «гроші ходять за дитиною»). Тобто головною метою було зменшити кількість дітей-сиріт, які живуть в інтернатах.
Як зазначила начальник служби в справах дітей Київської обласної державної адміністрації Лариса Гурковська, перебування дитини в інтернаті породжує явище, коли «дитина ходить за грішми», а не навпаки. На Київщині ситуацію змінили у кращий бік, коли «гроші ходять за дитиною». «Бабуся, яка є опікуном дитини-сироти і живе лише на свою невеличку пенсію, не може забезпечити її всім необхідним, оскільки коштів недостатньо. Принцип «гроші ходять за дитиною» дає таку можливість»,— каже Лариса Гурківська. На її переконання, досвід засвідчив, що виплата не менш як двох прожиткових мінімумів для дитини-сироти, яка зростає в сім’ї опікунів чи піклувальників, це новий, ефективний метод повернення дітей у родину.
Як повідомив Федір Гриценко, підбиваючи підсумки, торік у сім’ї опікунів (піклувальників) влаштовано 114 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того, батьки з прийомних родин та дитячих будинків сімейного типу взяли на виховання 58 діток, а в біологічні сім’ї повернуто 109 дітей. Юридичний статус сироти встановлено 216 дітям, що дало їм право на пільги. Але найбільше урядовця втішає зменшення кількості дітей, які живуть в інтернатах — щодо 114 дітей змінено форму виховання на сімейну. Федір Гриценко сподівається, що до кінця поточного року ця цифра збільшиться принаймні вдвічі, оскільки вже не відомо про родини, які бажають взяти на виховання дітей-сиріт. Усього в Київській області майже 3700 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, близько 1600 з них ще перебувають в інтернатах.
Беручи до уваги позитивні результати експерименту в Київській області, уряд вирішив не припиняти експерименту — до 31 грудня. Відповідно до постанови Кабміну, соціальну допомогу переказують опікунові на особовий рахунок у банківській установі або через поштове відділення за місцем проживання дитини. Розмір соціальної допомоги до досягнення дітьми 18-річчя становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку, а для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ І— ІV рівня акредитації,— сума, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму соціальна допомога перераховується без додаткового звернення опікуна (піклувальника). Нині в експерименті братимуть участь лише діти-сироти, якими опікуються опікуни (піклувальники).
У таблиці містяться відомості щодо розміру прожиткового мінімуму у 2007 році для дітей відповідного віку.

Олександр ЛЬВІВСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ЩО КРІМ ДИСКОТЕКИ?
• ПРУТ ДЛЯ КОСТИКА

назад »»»