ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПРЕЗИДЕНТ АСОЦІАЦІЇ «ГАЗОВІ ТРЕЙДЕРИ УКРАЇНИ» РОМАН СТОРОЖЕВ:«АМБІЦІЇ ГАЗОВИДОБУВНОЇ ДЕРЖАВИ НЕБЕЗПІДСТАВНІ»
Що потрібно Україні для забезпечення власної енергетичної незалежності, побудови стабільної збалансованої економіки, яка зможе гнучко реагувати на будь-які катаклізми на світовому енергетичному ринку? На ці запитання відповідає президент Асоціації «Газові трейдери України» Роман Сторожев.

— Які нові ризики можуть нині виникнути перед Україною в газовій сфері, враховуючи світові тенденції на газовому ринку, а також відносини з нашим головним постачальником газового ресурсу — Росією?
— Щодо ролі України в контексті глобального енергетичного ринку потрібно пам'ятати про те, що володіючи могутньою газотранспортною системою, ми є важливим гравцем у газовому євробізнесі та в змозі впливати на процеси, пов'язані з енергетичною безпекою Європи, зокрема, в забезпеченні її природним газом. Крім того, не можна зменшувати потенціал України як газовидобувної держави. Ми мусимо мати саме такі амбіції й заявляти про них на світовій арені. Це дасть змогу пожвавити як внутрішній інвестиційний клімат у країні, так і привернути увагу потенційних інвесторів з-за кордону. Адже тільки прогнозованих запасів газу в Україні вистачило б нам на 70 років уперед.
Водночас не можна переоцінювати роль України в процесах, що відбуваються на євразійському просторі в енергетичній сфері та на процеси, на які ми об'єктивно не можемо впливати. Так, через подорожчання нафти на світових ринках усе більше споживачів вважають за краще використовувати дешевший газ, що породжує підвищений попит на нього і, як наслідок, подорожчання. Це — світова тенденція, що зберігатиметься, принаймні, ще 20 років у газовому балансі розвинутих країн. Крім того, у всьому світі гостро відчувається проблема відсутності єдиного підходу під час формування цін на газ для різних держав. Тому можна зробити припущення, що в найближчому майбутньому країни, що володіють газовими ресурсами, прагнутимуть створити загальну цінову політику, найперше з урахуванням зростання конкуренції на ринках енергоресурсів. Логічним і економічно обґрунтованим виглядає прагнення Росії підсилити свій міжнародний політичний вплив за рахунок енергоресурсів з консолідацією навколо себе «третіх країн» (особливо мусульманських), і в формуванні нової енергетичної стратегії Заходу в особі ЄС і США. Що стосується ближчих до нас країн-сусідів, то Росія вже ухвалила рішення, що через три роки ціна природного газу на її внутрішньому ринку і відповідно на зовнішніх ринках, на ринках країн СНД, не може бути нижче 40 відсотків його ціни на ринку Німеччини (близько $250 за тисячу кубометрів). Отже, таким чином, на наших очах формуються нові правила гри світового газового ринку. Від того, наскільки ефективно Україна інтегруватиметься в цей процес, наскільки послідовно і зважено наша влада діятиме в нових умовах, і залежатиме місце України на геополітичній карті світу в перспективі.
— Пане Романе, які позитивні моменти для вітчизняного ринку газу загалом і, зокрема, для роботи на ньому газових трейдерів, Ви можете відзначити вже сьогодні?
— По-перше, це прогнозована цінова політика на рік — 130 дол. за тисячу кубометрів природного газу, а також його узгоджений об'єм — 55 млрд кубометрів дають можливість робити довгострокове планування нашого бізнесу і формувати український ринок стабільним і прогнозованішим. СП «Укргазенерго» підтвердило об'єми газу для незалежних газових трейдерів у межах минулорічного періоду — приблизно 5 млрд кубометрів газу. Більше того, згідно з нашими попередніми підрахунками, цього року можуть збільшитись об'єми реалізації «Укргазенерго» через трейдерів до 8 млрд кубометрів, що на 35–40 відсотків більше порівняно з роком попереднім.
По-друге, в контексті комплексного підходу до поступового підвищення цін для всіх категорій споживачів позитивом можна вважати доведення цін на газ до економічно обґрунтованого рівня для бюджетних підприємств. Йдеться про встановлення для них ціни в межах 864 гривні з урахуванням ПДВ, що вперше дало змогу вийти цьому сегменту ринку безпосередньо на незалежних трейдерів. Крім того, ми сподіваємось на співпрацю з підприємствами теплокомуненерго. Їхній інтерес до незалежних постачальників «блакитного» палива викликаний передовсім потребою в додаткових об'ємах газу для реалізації самостійних проектів. Водночас поки наша співпраця гальмується знову-таки через тарифи, що не відповідають економічним реаліям. Трейдери могли б ефективніше працювати з підприємствами теплокомуненерго, але тарифи, за якими вони купують газ, нижчі від ринкових, що не дозволяє нам вести прибутковий бізнес. Хоча ми не виключаємо, що в перспективі в 2008 році ситуація може змінитися на краще.
По-третє, ми позитивно схвалюємо бажання українського уряду залучати інвестиції до видобутку природного газу на шельфі Чорного і Азовського морів. За офіційною інформацією, запаси цих родовищ становлять понад 1,6 трлн кубометрів. Звісно, що головним для газотрейдерів є збільшення вільних об'ємів газу, яким могли б торгувати. При цьому наші цілі збігаються зі стратегічними завданнями, що стоять перед Україною. Чим вищий рівень власного видобутку природного газу, тим нижче ризики залежності нашої країни від зовнішнього постачання «блакитного» палива. Тому ми вважаємо, що держава має надалі створювати сприятливі умови для залучення приватного капіталу до сфери видобутку газу, причому як іноземного капіталу, так і вітчизняного. Ми, як представники бізнесових кіл, маємо намір і в майбутньому наполягати на заходах держави, спрямованих на залучення приватного капіталу в сфері газовидобування, а також на законодавчому затвердженні особливої ролі інвесторів у забезпеченні України газом.
— Хотілося б почути вашу думку з такого приводу: чи можна нині, враховуючи можливість чергової зміни уряду, відмовитися від послуг «РосУкрЕнерго», яке по суті, перекриває незалежним трейдерам шлях до прямого постачання газу?
— Гадаю, що відмова від послуг «РосУкрЕнерго» є можливою, якщо альтернативний постачальник запропонує вигіднішу ціну для України.
— Як у контексті енергетичної безпеки Україна може себе застрахувати?
— Ураховуючи енергетичну залежність від Росії, іншого шляху, ніж збереження конструктивних добросусідських відносин, у нас не існує. Україна має докласти максимум зусиль, щоб у найближчі три роки врегулювати свої відносини з Росією та Туркменістаном і відстояти свої інтереси. Ми маємо бути упевнені в тому, що без газу не залишимося за будь-яких обставин, і ціни на нього будуть прийнятні. Водночас Україна повинна поступово диверсифікувати джерела газу. Потрібно також працювати над збільшенням транзиту газу через територію України.
Якщо говорити про глобальну реформу газового комплексу України, то до нього входить лібералізація внутрішнього ринку. Йдеться про встановлення справедливих правил гри для державних і недержавних видобувачів газу, продаж газу за ринковими цінами і надання незалежним трейдерам права безперешкодно купувати ресурси в Росії, Туркменістані, Узбекистані й інших країнах. У таких умовах неодмінно відбудеться нарощування власного видобутку газу і диверсифікація його джерел. Лише в цьому разі ми зможемо забезпечити власну енергетичну незалежність і побудувати стабільну збалансовану економіку, здатну гнучко реагувати на будь-які катаклізми на світовому енергетичному ринку.

Світлана ВІК
також у паперовій версії читайте:

• СТОЛИЦЯ ПОКАЗУЄ ПРИКЛАД РЕГІОНАМ

назад »»»