ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЛЕЙБОРИСТАМ
Результати опитувань напередодні регіональних виборів в Англії, Шотландії й Уельсі віщували владній Партії праці катастрофу. Однак, як виявилось, не все так погано.

Лейбористи значно поступилися Консервативній партії в Англії, але втримали перевагу в Уельсі, хоча й здобули більшості в парламенті. Поразка в Шотландії не була значною. Тамтешня Національна партія, яка мала б там розгромити лейбористів і провести референдум про незалежність, перемогла Партію праці з перевагою лише в один мандат (47 місць у парламенті проти 46).
Партія праці у Великій Британії править вже десять років, а у Шотландії — при владі вісім. Припускали, що виборці «виставлять рахунок» Тоні Блеру за війну в Іраку і політичні скандали навколо його політичної сили. «Рахунок» був, але він залишив лейбористам надію, що в них ще не все втрачено. У масштабі всієї країни вони отримали 27%, тобто на 13% менше, ніж Консервативна партія. У 2004 році їхній результат був ще гіршим (26%). Але незважаючи на це, через рік вони без проблем виграли парламентські вибори.
Підсумки виборів у Шотландії є досить несподіваними. Націоналісти, щоправда, схилили на свій бік значну частину електорату, але виграш, не набагато більший, ніж у Партії праці, не дозволить їм реалізувати амбіційні плани провести опитування щодо відокремлення регіону від Великої Британії. Перспектива референдуму у 2010 році щодо незалежності відсувається у невизначене майбутнє. Націоналісти змушені будуть працювати в коаліції.
Ліберальні демократи, єдина велика партія, яка не відмовляється від союзу з націоналістами, не погоджується на вихід Шотландії зі складу Об’єднаного Королівства. «Ми навіть не починаємо розмови на цю тему, бо референдум не має жодного шансу»,— заявив речник ліберальних демократів Джемі Гаміл.
Лейбористи зазнали кількох суттєвих поразок, наприклад, до консерваторів перейшов контроль за міською радою Бірмінгема. В окремих містах, особливо на півночі Англії, останні не отримали очікуваних результатів. Вони не здобули жодного місця у міській раді Манчестера, оплоту лейбористів.
Прем’єр Тоні Блер, який цього тижня має оголосити, коли піде у відставку і хто його замінить, не втрачає оптимізму. «Ці результати стануть для нас чудовою «катапультою» для перемоги у наступних виборах. Усі прогнозували розгром, нічого подібного не сталось»,— заявив він. «Такі події відбуваються в середині каденції, і жодної катастрофи в цьому нема»,— підтримав його депутат Кріс Муллен.
Причини для задоволення мають і консерватори на чолі з Девідом Камероном. На місцевих виборах в Англії вони виграли у чотири рази більшій кількості округів, ніж лейбористи, і вважають це доброю ознакою напередодні найближчих парламентських виборів.
Згідно з аналізом Бі-Бі-Сі, якби виборці так само проголосували на парламентських виборах, то консерватори здобули б 41% голосів, лейбористи — 27%, а ліберальні демократи — 26 відсотків. Проте, на думку коментатора Ніка Ассіндера, лейбористам вдалось уникнути «найгіршого сценарію». Якщо Гордон Браун зможе здійснити зміни у своїй партії, то лейбористи матимуть шанси на наступних виборах до парламенту.
«Мало хто сумнівається, що велика частина нелюбові виборців була призначена безпосередньо Блеру»,— вважає Ассіндер. Британці не люблять прем’єра через війну в Іраку, з якою Браун не мав нічого спільного.
Хоча Тоні Блеру, одному з найвидатніших політиків сучасності, не вдалося піти на вершині слави і популярності, він зробив значний внесок у розвиток Великої Британії і Європейського Союзу, і його спадок ще довго впливатиме на політику Лондона.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЄВРОСОЮЗ І США: У ПОШУКАХ ТРАНСАТЛАНТИЧНОЇ ЗЛАГОДИ
• ТУРЕЧЧИНА: КОНСТИТУЦІЙНА КРИЗА
• ІРАКСЬКЕ ПИТАННЯ: НОВИЙ ПОВОРОТ

назад »»»