ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
МАЛЬВІНСЬКА МРІЯ АРГЕНТИНИ
Нинішньої весни минає 25 років від часу, коли спалахнула війна між Великою Британією і Аргентиною за Фолклендські, або Мальвінські, острови. З нагоди чвертьвікового «ювілею» уряд Аргентини знову нагадав про свої права на архіпелаг. «Ні війна, ні плин часу не здатні змінити дійсність: острови є аргентинськими»,— заявив віце-прем’єр цієї країни Даніель Скіолі.

Аргентина нагадує про свої права на острови від моменту їх захоплення британським військово-морським флотом у 1833 році. Хоча у 40-х роках ХІХ століття вона й намагалась віддати їх Лондону за борги. Лише військові, які в 1976 році запровадили в країні диктатуру, наважились збройним шляхом відібрати острови. Коли у 1982 році їхнє правління, позначене багатьма жертвами серед власних громадян, йшло до завершення, диктатори дійшли висновку, що війна з далеким Лондоном поверне їм образ патріотів і дасть змогу зберегти владу.
У 1981 році хунта під керівництвом Леопольда Галтієрі вирішила, що британська армія не долатиме 12 тисяч кілометрів через Атлантику, щоб відбити архіпелаг з 200 островів, переважно маленьких і безлюдних. Щоправда, тут жили 1800 британських підданих, які вирощували овець й ловили рибу і молюсків.
Другого квітня 1982 року аргентинський десант з повітря і з моря захопив острови, змусивши кількох десятків британських вояків здатись у полон. Натхненник операції «Розаріо» — член хунти адмірал Хорхе Ісаак Анайя тріумфував, а пересічні громадяни сповнилися патріотичного піднесення.
На островах запанувала іспанська мова, були змінені всі географічні назви, дорожній рух перелаштовано з лівостороннього на правосторонній. Тріумф тривав трохи більше, як два місяці. Стільки часу було потрібно прем’єр-міністрові Маргарет Тетчер для того, щоб спорядити військову експедицію та відвоювати острови. У поході брало участь 28 тисяч військовослужбовців на 110 кораблях.
Другого травня британці потопили крейсер «Генерал Бельграно», загинуло 323 аргентинських моряки. А 14 червня, через 74 дні після початку війни, британці витіснили аргентинців. Острови знову стали Фолклендами. У цій війні загинуло 649 аргентинських і 255 британських військовослужбовців та троє кельперс (так називають жителів островів).
За чверть століття після цих подій нинішній демократичний уряд Аргентини нагадав про належність островів, хоча про військове розв’язання проблеми не йдеться. «Свої вимоги підтримуватимемо за будь-яку ціну — шляхом діалогу і силою розуму. Ми відберемо те, що нам належить. Це політика Аргентинської держави. Велика Британія мусить розпочати переговори»,— заявив на мітингу з нагоди річниці війни в місті Ушуйя на Вогняній Землі віце-прем’єр країни пан Скіолі.
На знак протесту проти позиції британців, які з 1965 року відмовляються вести переговори про належність островів, за кілька днів до річниці президент Аргентини Нестор Кірхнер розірвав договір з Лондоном про спільний пошук покладів нафти і газу на дні моря поблизу архіпелагу.
Аргентинців підтримав президент Венесуели Уго Чавес, незмінний союзник всіх борців з «імперіалізмом і капіталізмом». Під час телевізійного виступу в Каракасі він заявив: «Досить вже колоніалізму. Вшановуємо пам’ять про геройських солдатів, які віддали життя, намагаючись захистити те, що належить не лише Аргентині. Бо коли говоримо про Аргентину, то говоримо про велику батьківщину — Південну Америку». Принагідно Чавес засудив членів цієї «великої родини», з яких у 1982 році ніхто, крім комуністичної Куби, не надав Аргентині допомоги і не виявив з нею солідарності. Гавана хотіла навіть послати військовий контингент, але цього не сталося, бо у такому випадку вояки Кастро мусили б бути під командуванням аргентинських генералів, які в той час жорстоко нищили лівицю у своїй країні.
Прем’єр Великої Британії Тоні Блер не звернув уваги на нинішні заклики Аргентини. «Ми ясно бачимо, чим завдячуємо власним збройним силам»,— відзначив британський прем’єр у своєму виступі. Він похвалив мужність Маргарет Тетчер, яка була твердо налаштована відвоювати острови, та відвагу військових.
А 80-річна пані Тетчер, вшановуючи загиблих британських вояків, поклала квіти в соборі Святого Павла в Лондоні. Міністр закордонних справ Маргарет Бекет висловила жаль і співчуття з приводу жертв з обох сторін.
На островах річницю відзначали скромніше. Губернатор Алан Хакл, кілька ветеранів британського флоту, двадцятеро поліцейських, 30 жителів Фолклендів, які разом з тодішнім губернатором під час війни перебували в аргентинській в’язниці, хвилиною мовчання вшанували полеглих, чий довгий список увічнено на гранітному пам’ятнику.
Після церемонії обмінялися рукостисканням і сердечно обнялись ветерани — британець Джеррі Клемент й аргентинець Маріо Оскар Нуньєз, які 25 років тому воювали один проти одного, а нині одним літаком прилетіли в Порт Стенлі, щоб згадати цю війну.
Кельперс — жителі островів — почуваються британцями, але хотіли б більшої автономії від Лондона. Про міжнародне загострення навколо Мальвінських-Фолклендських островів вони й чути не хочуть. Життя бере своє, і війна мирних громадян не приваблює.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• АФЕРИ «СІМЕНСА»
• ТОНІ БЛЕР: «ПЕНСІЙНІ» ПЛАНИ

назад »»»