ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СІМ'Я
ПРИХИСТОК ВІД КРИВДИ
До приміщення на вулиці Ковпака, 37 своєю ходою дістаються лише поодинокі вихованці. Решту доставляє міліція, знявши з потягів, або правоохоронці, стурбовані умовами перебування дітей у неблагополучних сім’ях. Обласний притулок служби в справах неповнолітніх Сумської обласної державної адміністрації є закладом соціального захисту, створеним для тимчасового перебування осіб віком від трьох до 18 років.

Навіть сторонньому легко виокремити новачків з-поміж інших дітей. Перелякані, невмиті обличчя, зголоднілі та недоглянуті, вони різко відрізняються від тих, хто вже тут адаптувався. Персонал закладу вкомплектовано працівниками, котрі свідомо налаштувалися на соціальний захист дітей і підлітків, що зіткнулися зі складними життєвими ситуаціями. У міру можливостей вони намагаються створити своїм вихованцям в подальшому нормальні побутові і психолого-педагогічні умови для забезпечення нормального життя, навчання, праці та дозвілля.
Випадки та ситуації трапляються найрізноманітніші. Ось, скажімо, до притулку потрапили брати Тарас і Віктор, в яких померла мама. Батьки в хлопчиків різні. Старшого, Тараса, відразу забрав рідний тато. Менший, чотирирічний, допитувався співробітників притулку, чому його ніхто не забирає. Соціальні працівники за колишньою адресою хлопців розшукали батька маленького Віті. Невдовзі той приїхав по хлопця.
Кожна з інших 245 торішніх життєвих історій є складнішою. Повернуто до сімей — 74 дитини, у заклади освіти — п’ятьох, відправлено до інтернатів — 88, передано під опіку — 11, інтегровано в прийомні сім’ї — четверо.
Притулок розрахований на одночасне перебування 50 вихованців. Останнім часом сюди потрапляють діти з начебто благополучних родин: пропускають заняття, жебракують, крадуть, хуліганять, набувають шкідливих звичок. Тож працівники закладу починають роботу з кожним новоприбулим з комплексної сімейної діагностики, одночасно намагаючись допомогти у виробленні навичок самоаналізу, пояснюючи дітям, що ставлення до рідних може бути різним.
— Це дуже важливий момент спілкування,— пояснює психолог Оксана Іванцова.— Життя ставить таких дітей перед складним вибором. Дитині хочеться думати, що мама — ніжна та добра, а насправді вона алкоголічка, поводиться аморально. Долання внутрішніх протиріч, котрі викликають агресію, відхилення в поведінці дитини педагоги вважають важливим моментом у формуванні правильного ставлення до подальшого життя. Інтеграція в сім’ї потребує консультування батьків, кваліфікованих порад їм і дітям. Педагоги не схильні спрощувати жодної ситуації, навпаки, вони намагаються застерегти дитину від можливих помилок у майбутньому.
Вихователь Тетяна Федорченкова працює в притулку від часу його заснування. Її підопічні — мешканці закладу віком від трьох до десяти років. Малюки досить швидко адаптуються до нових для себе умов, хоча багато хто з них не відвідував дитсадка.
— Більшість з них дуже чутливі до ставлення вихователя,— розповіла Тетяна Федорченкова.— Це й не дивно: адже за плечима багатьох серйозні психологічні потрясіння.
Упродовж кількох днів перебування тут малеча позбувається настороженості, починає довірливо ставитись до дорослих. Нянечка Людмила Черенщикова допомагає дітям засвоювати прості, але необхідні в повсякденні санітарні норми й навички. Відвиклі від лагідного поводження вони тягнуться до неї.
Складніший контингент у виховательки старшої групи Людмили Євтухової, котра працює з дітьми від 10 до 18 років. Не секрет, що після вуличного безпритульного буття хлопці й дівчата з власного досвіду знають про токсиманію, алкоголь, наркотики, трапляються в новоприбулих венеричні захворювання.
— Частині з них важкувато налаштовуватися на нормальний спосіб життя,— поділилася міркуваннями Людмила Олексіївна. — Іноді проблема виникає, як то кажуть, на рівному місці, коли треба змусити підлітка сісти за парту і навчатися. Водночас Людмила Євтухова зауважує, що більшість вихованців, котрі побували в її групі, мають цілком нормальні розумові здібності. За належного життя в сім’ї, регулярних відвідин навчального закладу вони не відстали б від однолітків. Хтось, можливо, ще наздожене, але багатьом те вже не вдасться. Ось що означають умови в сім’ї! Прислухаймося-но до Людмили Олексіївни, зважмо, що дехто позбавляє власних дітей можливості повнішої реалізації в дорослому житті. Навряд чи вони потім дякуватимуть за те.
Трапляється, до притулку приходять з власного бажання. Як, наприклад, один 18-літній юнак, що за два роки до цього перебував тут для соціальної реабілітації. Спостеріг, що тутешні працівники можуть допомогти, тож вирішив звернутися до них. Не має ні паспорту, ні прописки. Мати безбожно п’є. Вирішили допомогти хлопцеві оформити необхідні документи й улаштувати на навчання до профтехучилища.
— У нашому закладі — стабільний професіональний колектив,— вважає завідувач притулку Ігор Долгих.— Сподіваємося покращити матеріально-побутові умови, подальшу перспективу вбачаємо в перетворенні на центр соціальної реабілітації неповнолітніх.
Ігор Вікторович працював до цього у відділі в справах неповнолітніх органів внутрішніх справ, обізнаний зі специфікою роботи. На його переконання, за нинішніх економічних умов не обійтися без допомоги небайдужих людей. Тож, на його прохання, називаю найбільш активних спонсорів закладу: доброчинний фонд «Сузір’я», добродійне товариство «Християнський духовний центр», ПП «Орхідея-Суми», магазин «Vicotec», ресторан «MaсDonald’s», РП ТОВ «Фірма СТВ», ТОВ «Компанія ТФТ».

Віктор ТАРАСЕНКО, м. Суми
також у паперовій версії читайте:

• ПРО ІВАСЯ ПОДБАЛА ПСИХОЛОГ. ХТО ПОДБАЄ ПРО НЕЇ?

назад »»»