ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
НАЙУСПІШНІШИЙ КОНСЕРВАТОР
Якщо Руді Джуліані стане кандидатом на посаду президента від Республіканської партії, то політична сцена США може радикально змінити свою конфігурацію. За всіма опитуваннями, він поки що значно випереджає своїх суперників. Позиція Джуліані як незаперечного лідера в боротьбі за висунення від Республіканської партії є найбільшою сенсацією.

Праймеріз (попередні вибори), на яких обидві партії назвуть своїх кандидатів, відбудуться лише на початку 2008 року, а президентська кампанія вже розгорнулася на всю потужність. За останніми дослідженнями, Джуліані підтримують 31% прихильників республіканців, другим є сенатор Джон Маккейн — 22 відсотки. Крім них, більше, ніж 12%, ніхто не має. І хоча останнім часом популярність Джуліані дещо зменшилась (він мав і 44%), тривалість його лідерства викликає подив.

Ліберальний консерватор
Республіканська партія останніми роками спиралась на своє найконсервативніше у світоглядних питаннях крило. Так звана християнська «правиця», згуртувавшись на виборах 2000 року, «потопила» улюбленця центристів Джона Маккейна і забезпечила перевагу губернаторові Техасу Джорджеві Бушу.
Консолідація цієї групи сприяла тому, що у 2004 році Буш набагато легше, ніж можна було сподіватися, переміг кандидата демократів Джона Керрі. За інерцією до Конгресу обрали чимало ортодоксальних релігійних політиків. Унаслідок цього християнська «правиця», що репрезентує не більш як 40% виборців Республіканської партії, здобула непропорційно великий вплив у Білому домі і домоглася домінування у вищому законодавчому органі.
У такій партії Джуліані почувається не найкраще. Він тричі одружувався, а повідомлення про його сімейні скандали місяцями не сходили з перших шпальт «жовтої» преси. Він підтримує право жінок на переривання вагітності, та гомосексуалістів (але не одностатеві шлюби). Як мер ультраліберального у світоглядних питаннях Нью-Йорка він не раз відвідував гей-фестивалі. Джуліані висловлюється за обмеження доступу до вогнепальної зброї, що для консервативного крила республіканців є справжнім блюзнірством.

Послідовність у переконаннях
Від 2001 року Джуліані перебуває на чолі всіх опитувань щодо найпопулярнішого політика в США. Усе пояснюється його поведінкою 11 вересня 2001 року. Завдяки харизмі й ефективності дій він став мером Сполучених Штатів, символом незламності американського духу.
Коли незабаром завершилась каденція міського голови, він відійшов від політики. Роз’їжджаючи Америкою і світом, Джуліані заробляв чималі гроші лекціями і водночас творив образ людини, яка не схибила в годину великого випробовування.
Коментатори, місяцями обговорюючи президентські шанси Джуліані, невтомно повторювали: тільки-но виборці зацікавляться його поглядами, вони вбачатимуть у ньому не лише героя 11 вересня, а й людину, з якою розходяться майже в усьому. Здавалось, що постійне вживання фрази «Джуліані не має шансів у праймеріз» перетворить її на залізне правило. Тим більшим було здивування спостерігачів, коли екс-мер став лідером в опитуваннях серед усіх верств населення, зокрема й християнської «правиці».
Напевно, якась частина виборців досі не знає про його ставлення до абортів, але більшості громадян відомо про його погляди, проте вони й далі ладні підтримувати свого улюбленця.
Так відбувається насамперед тому, що «правиця» нині не має іншого, беззастережного кандидата. За голоси цієї групи виборців давно змагається не сприйнятий нею ще у 2000 році Джон Маккейн. Сенатор з Арізони, герой в’єтнамської війни, який негативно ставиться до переривання вагітності і категорично заперечує одностатеві шлюби, мав би бути прийнятнішим для релігійної «правиці», ніж Джуліані. Однак лідери ортодоксально-релігійного крила партії не схвалюють Маккейна через давні суперечки і не довіряють йому ні на йоту. А виборці, які не погоджуються з Джуліані в усьому, хотіли б голосувати за когось іншого, але перспектива побачити в Білому домі Хілларі Клінтон (для «правиці» — «диявола в людській подобі»), змушує їх ставити на колишнього мера Нью-Йорка.
«Джуліані завоював собі симпатію багатьох консерваторів тим, що не «перефарбовується» під час виборчої кампанії, не змінює поглядів на ключові справи. А саме так чинять Маккейн та інші кандидати»,— пояснює політичний коментатор CNN Білл Шнайдер.

Послідовник Рейгана
Джуліані абсолютно не погоджується з тим, що суперники називають його «лівим республіканцем». Він сам подає себе як консерватора, хоча не в тому значенні, яке останніми роками переважало в Республіканській партії.
Під час зустрічі консервативних активістів всієї Америки Джуліані презентував свої наріжні постулати. Він виступив у ролі прихильника низьких податків, обмеження ролі уряду, ворога бюджетного дефіциту, безкомпромісного борця із злочинністю, наркоманією, порнографією і проституцією. Джуліані залишається ворогом бюрократії і корупції. Він заявив, що був першим в історії Нью-Йорка мером, який різко знизив податки, завдяки чому економіка міста зіп’ялася на ноги. Він реформував і значно обмежив вплив бюрократії на соціальну сферу. Джуліані нагадав аудиторії про свою досить успішну боротьбу із злочинністю, яка принесла йому славу. Кілька разів він згадував прізвище свого ідола, «ікони» консерваторів — Рональда Рейгана (у 1980-х той призначив Джуліані на високу посаду в прокуратурі).
Мимохіть Джуліані торкнувся проблем, спричинених буревієм «Катріна». Республіканці були в розпачі від розгубленості президента Буша під час трагедії Нового Орлеана, але вони натхненно згадують про високу дієздатність, яку виявив Джуліані, ліквідуючи наслідки катастрофи в Нью-Йорку.
Навіть у питанні переривання вагітності він знайшов зручну формулу. Екс-мер Нью-Йорка пообіцяв: як президент він призначатиме у Верховний суд людей, «подібних до Джона Роберта і Самуеля Аліто». Ідеться про призначених Бушем консервативних суддів, які в майбутньому можуть заборонити аборти.
«Якщо хтось погоджується з нами на 80%, то це означає, що він є нашим союзником, а не двадцятивідсотковим ворогом»,— говорив Джуліані, «цитуючи Рейгана,— ніколи не буває, що ми з кимось згодні на всі 100%. Я навіть сам з собою не погоджуюсь стовідсотково».
Поза всяким сумнівом, суперники Джуліані нагадають йому і виборцям часи його перебування на посаді мера до 11 вересня. Сімейні скандали, жорстокість поліції, легковажне ставлення до громадянських прав, особливо темношкірої меншості, підозрілі бізнесові контакти найближчих соратників — все це було в політичній біографії Джуліані.
Якщо республіканці оберуть його кандидатом у президенти, то це може стати початком радикальних змін на політичній сцені. Релігійна «правиця» протягом двох каденцій мала свого президента, але навіть найбільші прихильники президента Буша роздратовані його недієвістю, конфліктністю та ідеологічною сліпотою. В особі Джуліані вони бачать перевіреного під час випробувань лідера, з яким не обов’язково в усьому погоджуватись, але якому можна довіряти.
«Внутрішнє роздвоєння, яке нині переживає чимало республіканців, може стати стимулом не тільки для самої партії, а й для всієї політичної системи США»,— вважає професор Пол Берковіц, політолог з університету Джорджа Мейсона. Джуліані може повернути консерватизму його традиційне обличчя, покінчити з монополією релігійної «правиці». Він подає себе як «кризового менеджера», подеколи аутсайдера й особу, незалежну від партійної еліти. Джуліані багато говоритиме про низькі податки, не численний, проте ефективний уряд, про послідовну боротьбу з корупцією. І найголовніше — він має за собою «міф 11 вересня», який глибоко запав у суспільну свідомість громадян, бо тоді американці згуртувалися. Джуліані й досі викликає позитивні емоції, яких ніхто, крім нього, не здатен пробудити в прихильниках республіканців.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• «ГАРЯЧА ФАЗА» ФРАНЦУЗЬКОЇ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ
• ЯК У НІМЕЧЧИНІ ЗА ШАРІАТОМ СУДИЛИ

назад »»»