ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ЧОМУ ЗАЖУРИЛАСЯ ВОРСКЛА?
Автор цих рядків народився і майже до школи прожив у селі Грунь Охтирського району, не раз навідував місця, котрі вабили мальовничістю і свіжістю природного середовища. Особливо ж, красуня-Ворскла, в якій з поверхні плеса можна було бачити піщинки на дні. А у невеликій річечці Груні, за розповідями старожилів, полюбляли ловити рибу брати Губенки — Павло і Василь, згодом відомі як Остап Вишня і Василь Чечвянський.

На превеликий жаль, нині стан питної води в Охтирському районі погіршується. Чупахівські школярі купують питну воду в розташованій неподалік від навчального закладу торговельній точці. Криниця на шкільному подвір’ї є, але вода у ній може використовуватися лише для технічних потреб. Відхилення від стандартів придатності питної води спостерігається і в інших населених пунктах, але вони здебільшого поки не виходять за межі критичних норм. А надалі?
Для забезпечення навчальних і медичних закладів та населення району якісною питною водою сільрадам і школам передано 30 артезіанських свердловин. У багатьох селах пробурено нові, викопано колодязі.
Про криниці не говоритимемо, а розташування підземних горизонтів, із яких подається артезіанськими свердловинами вода, схоже, доведеться невдовзі змінювати на нижчі. Аналізи засвідчили, що у підземні питні горизонти потрапляє пластова солона вода. Забруднення підземного природного водосховища під с. Лутище виявлене ще п’ять років тому, воно ширшає, але й досі потрапляння пластових вод у горизонти питної води не закрите, загрожує іншим населеним пунктам.
Невпізнанно змінилася Ворскла. Все з тих самих причин — байдужості й безгосподарності. Розташоване на території міста озеро Ігнатенкове забруднене настільки, що у ньому немає кисню, отже, і життя. Каламутна вода потрапляє до р. Криничної, а з неї — у притоку Дніпра. Для усунення цього неподобства потрібна реалізація окремого проекту.
Забруднюють Ворсклу і стоки сирокомбінату, що їх очисні споруди не здатні знешкодити. Цим перелік небезпечних речовин, які можуть «потрапити» до Ворскли і частково дістаються туди, не вичерпується. До минулого року в районі не будували склади міндобрив і пестицидів. Їх лишилося 48367,5 кг. Це — після відправлення на утилізацію 7527,5 кг невідомих і заборонених до використання пестицидів.
Непокоїть також незадовільний санітарний стан міського сміттєзвалища, котре загрожує на літній період перетворитися на розплідник комах. Щодо сільських населених пунктів, то жоден із них не має визначеного майданчика для складування побутових відходів. Тож із дощовими й талими водами потрапляють у ґрунт і русло Врскли нові надходження небажаних речовин.
Не розпочато роботу щодо регулювання русел річок Грунь та Охтирка, зволікається реконструкція очисних споруд на території Іванівської дослідної станції, через нестачу коштів не будуються водогони в Лутищах, Сонячному, Миколаївці, Українці.
Схилові площі земель сільськогосподарського призначення потребують контурно-меліоративної організації території. Розорювання цих ділянок за іншими технологіями, неминуче призведе до змивання родючого шару ґрунту та ерозії. Одначе з необхідних 12 проектів розроблено лише п’ять, з яких один є невпровадженим.
Якщо вже невеликі річки недоглянуті, то Ворскла на ділянці від Доброславівки до Куземина менше насичена киснем, містить надлишок органічних речовин. Закономірно постає питання не про Охтирський район, а про якість питної води в Україні, позаяк Ворскла виходить за межі Охтирки й Сумщини загалом. Активний відпочинок городян на її берегах улітку спричинює забруднення побутовим сміттям і нафтопродуктами.
Певна річ, слід згадати про реалізовані заходи щодо охорони водних ресурсів: побудовано очисні споруди лікарні; освоєно 35 тис. грн для регулювання русла річки Хухри на території Бугруватської сільради; розчищене русло річки Криничної та збудовано став мулонакопичувача і земляний вал на території Кардашівської сільради; у прибережних смугах річок створено 4,6 га водоохоронних лісових насаджень.
Перелічені заходи провадяться у населених пунктах, де є ділові та ініціативні гоcподарі, котрі вболівають за стан справ на підпорядкованій території. Не випадково «питна» криза в Охтирському районі почалася зі зміною власника місцевого цукрозаводу. Зусиллями названого підприємства довгий час селище трималося. Тепер, якщо становище не поліпшиться, донедавна впорядкований і оснащений населений пункт, схоже, поволі перетворюватиметься на пустку. Дивно, що з цього не роблять належних висновків ні в районній, ні в обласній держадміністраціях.
Як бачимо, задля збереження водних ресурсів у Охтирському районі зроблено надто мало порівняно з нагальними потребами. Чи не обернеться зволікання з виконанням необхідних водоохоронних заходів втратою можливості на тривалий час споживання місцевої якісної питної води?

Віктор ТАРАСЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• НЕ БРУДНИ КРИНИЦІ, БО СХОЧЕШ ВОДИЦІ
• ДИХНЕ ЗЕМЛЯ НА ПОВНІ ГРУДИ

назад »»»