ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЩО ОЗНАЧАЄ ЗАЯВА СУДДІВ КС?
П'ятеро суддів Конституційного Суду, як відомо, заявили про те, що відмовляються брати участь у розгляді справи щодо відповідності Конституції України указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради через тиск на них з боку деяких політичних сил. Про це вони зробили відповідну заяву-звернення, адресовану українському народові, Президенту, народним депутатам і суддям України. Судді натякнули на тиск з боку парламенту та уряду, які до рішення суду заявили про неконституційність указу.

Хто, на вашу думку, чинить тиск на суддів КС? Які це матиме наслідки для подальшого судового рішення? Таке запитання УНІАН адресував експертам.
* * *
Віктор Мусіяка, колишній народний депутат, один зі співавторів Конституції 1996 року:
ЦЕ ВСЕ — ПОЛІТИЧНІ ШТУЧКИ
— Прошу суддів сказати відверто, хто тисне? Їм страшно, що на вулицях мітинги, тому вони просять дати охорону? Які сили тиснуть? Що за манера: розповідати взагалі, що хтось там тисне? Може, це кров'яний тиск чи тиск у якихось інших місцях? Це знаєте що? Частина суддів президентської квоти плюс ще суддівська квота заявляють про тиск. Ми всі чудово знаємо, що під впливом Президента призначалися люди. Тепер він намагається деморалізувати суддів.
Мене не влаштовує таке розгортання подій. Нехай судді називають, хто тисне. Якщо не називають, хто тисне, то це все — політичні штучки. Судді втяглися в ці політичні розіграші, й це їх не прикрашає. Ухвалення рішень тепер стає більш проблематичним, ніж доти, доки ми просто чекали на початок роботи Конституційного Суду.
Якщо комусь там, хто тисне на суд, удасться заблокувати роботу КС, то маємо варіант розгортання подій, коли немає рішення Конституційного Суду, але є указ.
Це говорить про гострий поділ політикуму й цілої країни.
Слід домовлятися, бо правові важелі майже паралізовані. Нині правове рішення можливе лише за доброї волі обох сторін.
Я хотів би запитати, якщо суддям нададуть охорону, про яку вони просять, то вони працюватимуть? Чи вони створюють тло, на якому ухвалюватиметься рішення?
* * *
Андрій Єрмолаєв, політолог:
ВИМАГАЮ ВІД СУДДІВ НАЗВАТИ ВИНУВАТЦІВ І ДОВЕСТИ СПРАВУ ДО КІНЦЯ
— Мені дуже соромно за нашу юриспруденцію. Судді, яким сам Бог, влада та громадяни надали формальне й моральне право захищати це Право, просять захисту, не називаючи суб'єкта небезпеки. Було б логічно, якби судді, котрі мають таку довіру, отримавши перший симптом тиску, запустили повну процедуру, пов'язану з відповідальністю особи — суб'єкта за тиск на них. Це був би показовий приклад і для громадян, і для політики — що таке відповідальне право. Коли від судді вищого рівня я чую формулювання, схожі на політичні гасла, я не розумію... Суддя знає, як боротися із загрозою, він зобов'язаний назвати джерело загрози. Я маю запитання: наскільки можна вірити такій анонімній позиції?
Я з повагою ставлюсь до заяви суддів, але вимагаю від них довести справу до кінця, назвати суб'єктів тиску й розпочати судочинство за цим фактом. Якщо цього не відбудеться, то я трактуватиму ситуацію як політичний хід.
Для КС не має існувати жодних інформаційних потоків — сіли, зачинилися й вирішують. Ці всі розмови — хто кому, хто чий,— це має викликати тільки обурення суддів. Судді мали подавати до суду за те, що їх розподіляють за групами впливу.
Але навіть якщо п'ять суддів підуть, то суду вистачить розуму ухвалити рішення навіть у неповному складі.
* * *
Володимир Фесенко: голова правління центру прикладних і політичних досліджень «Пента»:
УСІ РОЗУМІЮТЬ, ХТО ЧИНИТЬ ТИСК
— Поки ця заява свідчить лише про те, що обидві сторони — Президент, коаліція — страхуються перед громадською думкою і заявляють про тиск на Конституційний Суд. Коаліція вчора заявила про це у своєму зверненні, а частина суддів — президентська і суддівська квота, у свою чергу, заявляють про тиск на них.
Усі зрозуміють, з чийого боку може бути тиск, якщо про нього заявляють судді, зокрема, президентської квоти. Ця заява — також тиск, але не на Конституційний Суд, а на протилежну сторону. Політики в такий спосіб нейтралізують взаємні звинувачення.
Добре, що не відкликали суддів, така чутка поширювалася після їхньої заяви.
* * *
Михайло Сирота, колишній народний депутат, один зі співавторів Конституції 1996 року:
ЗАЯВА СУДДІВ — ВІДПОВІДЬ НА ЗАЯВУ ПАРЛАМЕНТУ ТА НА МАНІПУЛЯЦІЇ З ЦВК
— Розглянемо хронологію подій. Спочатку було звернення парламенту про те, що на Конституційний Суд чиниться тиск. Після того як парламент України офіційно ухвалив таке звернення (що, мовляв, з боку Секретаріату Президента чиниться тиск на суддів), то відразу судді, серед яких і ті, що були призначені за поданням Президента, раптово так себе поводять... Зрозуміло, що таки чиниться тиск на суддів. Це — свідчення того, що тиск є, але ця ситуація в чомусь повторює іншу ситуацію. Ви ж знаєте, що у засіданні ЦВК не беруть участі чотири члени Центрвиборчкому, яких було призначено за квотами правлячої коаліції.
І та, і друга сторони намагаються сумнівними методами врегулювати правовий конфлікт. У будь-якому разі, така поведінка — недобрий симптом. Якщо Конституційний Суд під час конституційної кризи відмовляється ухвалювати рішення, то це погано.

Опитувала Маша МІЩЕНКО, УНІАН
також у паперовій версії читайте:

• МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЗМІНИТИ НЕ МОЖНА
• «КВІТНЕВІ ТЕЗИ» ВІД ПРЕЗИДЕНТА
• ЗАЧЕКАЄМО ДО 17 КВІТНЯ?
• ЛЕОНІД КРАВЧУК: ПЕРЕОБРАТИ «ВСЮ ВЕРТИКАЛЬ»
• РАХУНКОВА ПАЛАТА ЗАСТЕРІГАЄ

назад »»»