ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ЦЕЙ ТАЄМНИЧИЙ ЯПОНСЬКИЙ САД
Основна риса багатьох японських садків — їхній маленький масштаб. Створюючи сад, японець ніби намагається зробити зменшену копію природного ландшафту. Роль гори виконує малесенький пагорб, замість моря — невеличке озерце, а повноводу річку замінює мініатюрний струмочок. Гірку засаджують невеликими соснами, неподалік вирощують низенькі кущі. Дерева добирають також карликові, ставки та скелі нерідко створюють штучно. Особливого шику традиційним японським садкам надають майстерно мистецьки виконані ліхтарі на кам’яних тумбах.

Величезного значення надають тому, який вигляд матиме сад з кімнати. Людина, що перебуває всередині житла, уявляє себе неначе на лоні природи. При цьому краєвиди формують з огляду на те, що спостерігач сидить на підлозі (стільців у традиційному японському будинку немає).
Карликові дерева (передусім сакуру) японці саджають і в будинках, звичайно у вестибюлях. Гість, зайшовши в дім, бачить не штучність обстановки, а природну гармонію. Міні-садок може бути розміщений навіть на великому блюді, що стоїть у кімнаті на столику. Вази з живими квітами японці іноді тримають навіть в автомобілях. Садів біля будинків тим більше, чим далі від центру міста. А дехто у престижних районах великих міст може собі дозволити мати традиційні будиночки й садочки — в умовах найвищої дороговизни на міську землю це є тут показником неабиякого достатку.
Особливість японських садів — каміння. Воно, наче кістки землі (яку в усіх давніх віруваннях вважають священною істотою), символізує красу дикої, у буквальному розумінні необтесаної природи. Трапляються навіть «сади каміння», де немає чи майже немає рослин — тільки кам’яні брили, великі й маленькі, звичайних і химерних форм. Японці вбачають красу в камені ще й тому, що в них здавна був поширений не тільки культ гір (найвідоміша з них — славетна Фудзіяма, що являє собою вулкан), а й культ каміння. За давніми японськими віруваннями, камінь є живою істотою: він може рости, дихати, відчувати, має душу. Коли трапляється камінь якоїсь незвичайної форми, люди вважають, що в ньому час від часу оселяється божествений дух. Так японська національна релігія (синтоїзм, який багато в чому нагадує слов’янське язичництво) впливає не тільки на сприйняття природи, а й на архітектуру садів.
Процес влаштування японських садів багато в чому нагадує всесвітньо відому ікебану — мистецтво складання букетів не тільки з різноманітних квітів, а й з гілок та кори дерев. Техніку вирощування карликових дерев у Японії викладають на курсах так само, як і техніку ікебани. Квіти в японському будинку є логічним продовженням саду за його стінами — мистецьки оформлена жива природа тішить око і тут, і там. Є в будинках і картини (на папері або шовку), причому зображення певним чином має бути узгоджене з квітами ікебани. Є два напрями в науці складання букетів: формально-символічний і природний. Узагалі, японці вміють бачити прекрасне в простому і звичайному, для них жива природа — найвищий взірець краси. Це виявляється навіть... у роботі з кадрами. Фірму, установу порівнюють з кам’яною стіною, підкреслюючи, що американці спершу нададуть кожному каменю (який символізує окрему людину) однакової форми, а потім складають стіну, тоді як японці збережуть неповторну форму кожного і складуть унікальну стіну. Як бачимо, архітектурна символіка виявляється й тут.
Улюблена квітка японців — хризантема (оспівана в багатьох творах японської поезії), улюблене дерево — сакура, тобто карликова вишня (що не дає їстівних плодів). Є навіть свято — «милування цвітінням сакури». Цвітіння сакури вважають символом душі японця. Особливо велике значення для релігійної свідомості японців має той факт, що пік цвітіння сакури нерідко припадає на важливу дату — день народження Будди. Як відомо, весняне пробудження природи в багатьох народів асоціювалося з вічністю життя та міццю божественних сил. У святкові дні ціла родина — і дорослі, і діти — може годинами сидіти навколо розквітлого дерева і мовчки захоплюватися ним.
Японці ставляться до своїх садів, як і загалом до живої природи, вельми шанобливо. Сад дає не лише привід пишатися мистецтвом перед гостями, а й можливість відпочивати на природі, замислюватися над вічними філософськими питаннями життя або мовчки вдихати аромат квітучих дерев та вишуканих квітів.
У світі здобули величезну популярність не лише японська техніка та автомобілі, а й мистецтво ікебани, кімоно, середньовічна поезія (танка, хоку). І, звісно, неперевершені японські сади. Іноді їх, подібно до старовинних статуй, будинків і храмів, вивозять до інших країн у непорушному пейзажному вигляді, цілком. Чи не є це свідченням непереборної природної магії японського саду?

Юрій МОСЕНКІС
також у паперовій версії читайте:

• ВИНО, ЩО НЕ ВИКЛИКАЄ ПОХМІЛЛЯ
• ВІДБИВАЮЧИ «ГОЛОДНІ АТАКИ»
• СОН І КЛАСОВИЙ ПІДХІД
• НЕ ЗАНЕПАДАТИ ДУХОМ!
• ОБРУЧКА ДУШИТЬ. ФІЗИЧНО

назад »»»