ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
ФРАНЦУЗИ ПЕРЕД СКЛАДНИМ ВИБОРОМ
Наближення вирішального етапу виборчої президентської кампанії дедалі більше ускладнює проблему вибору. До гострої конкуренції між правим кандидатом Ніколя Саркозі та соціалісткою Сеголен Руайяль несподівано додалося зростання рівня популярності центриста Франсуа Байру. Він скористався з помилок своїх суперників та намагається вибудувати «середню» лінію виборчої кампанії. Водночас розрахунки провідних кандидатів здатен сплутати лідер ультраправого «Національного фронту» Жан-Марі Ле Пен, який має сталий електорат. Нинішня ситуація свідчить, що результат запланованого на 22 квітня 2007 року першого туру президентських виборів може виявитися таким, що продемонструє дуже малий розрив між переможцями.

Інтригу перегонів загострив нинішній президент Жак Ширак, який у прощальному зверненні до виборців несподівано пообіцяв назвати свого «наступника». Щоправда, зважаючи на низький рейтинг чинного глави держави, його «мітка» може стати політично небезпечною для відзначеного нею кандидата. Аби цього уникнути, провідні кандидати спираються насамперед на власні ресурси.
Зокрема, фаворити перегонів Ніколя Саркозі та Сеголен Руайяль конкурують за симпатії електорату інших пошукувачів найвищого крісла. Зокрема, вони ввели до порядку денного виборчої кампанії популярну серед ультраправих тему припинення подальшої європейської інтеграції. Наприклад, Саркозі висунув пропозицію створити з країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу своєрідний ерзац ЄС, який має замінити цим державам мрію про прискорене приєднання до європейської родини. Тим часом Руайяль запропонувала замінити конституцію ЄС на своєрідний конституційний договір.
Утім, на «євроскептичних» ідеях, певніше за все, виграє саме Саркозі, який до останнього боротиметься за симпатії електорату Ле Пена. За цих обставин кандидатці від соціалістів лишається сподіватися, що в ціннісних орієнтаціях Саркозі не зможе переконати націоналістично налаштованих виборів «Національного фронту» в потребі перейти під «крило» Вашингтона. Адже саме за Ніколя Саркозі закріпилася репутація найбільш проамериканського з усіх претендентів на крісло французького президента. Зважаючи на сталі голлістські традиції більшості французьких виборців, які вважають, що несамостійна в зовнішніх справах Франція не зможе бути самою собою, зайва «атлантична» агітація здатна їх відштовхнути. Хай би про що йшлося — нинішні президентські вибори будуть найменш прогнозованими.
Поки що жоден з кандидатів не вийшов за межі підтримки офіційної політики Європейського Союзу щодо реалізації стратегії «спеціального сусідства» з Україною. Зрештою, наша країна сама має більш активно співпрацювати з будь-яким новим французьким президентом, аби він зайняв прихильнішу позицію щодо українського європейського вибору. Перший важливий крок на цьому шляху зроблено. Україна отримала статус спостерігача в Співдружності франкофонії, яка об'єднує найближчих союзників Франції.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• США НЕ СПІВПРАЦЮВАТИМУТЬ З ПАЛЕСТИНСЬКИМ УРЯДОМ
• РАХУНКИ ПХЕНЬЯНА РОЗБЛОКОВАНО
• СТО КІЛОГРАМІВ ЗОЛОТА ВКРАЛИ СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ
• ФІНЛЯНДІЯ: ПАРТІЯ ПРЕМ'ЄРА ПЕРЕМОГЛА НА ВИБОРАХ
• У ВАШИНГТОНІ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ВІЙНИ

назад »»»