Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДУХОВНІСТЬ
ТЕРНОПІЛЬСЬКІ СТУДЕНТИ ПАМ'ЯТАЮТЬ СЛАВНИХ ПРАДІДІВ
Нещодавно наш край блискавкою облетіла новина — у Тернопільському вищому профтехучилищі № 4 імені Михайла Паращука цього року побував Роман Данилович, онук відомого гетьмана Павла Скоропадського.

Широкому загалу майже нічого не відомо про долю гетьмана, який очолив українську державу в складний воєнний період 1918–1920 років не лише в Україні, а й на теренах колишньої російської імперії. Гетьманував він неповних вісім місяців, але для новонародженої української держави, її народу зробив чимало корисного. За його сприяння було зведено культурологічні освітні, лікувальні, релігійні заклади. Згодом він через владні непорозуміння і військово-політичний конфлікт із Директорією, очолюваною С. Петлюрою, емігрував до Німеччини.
Онук П. Скоропадського відвідав профтехучилище невипадково. Саме його директорові, відміннику освіти України, належить ініціатива — віднайти нащадків цього славетного українського патріота. Адже радянська пропаганда лише телетайпним рядком у підручниках історії згадує його як ставленика німецьких завойовників у 1918 році й ворога українського народу та зрадника. З Романом Даниловичем почалось листування, йому надіслали запрошення відвідати Тернопілля.
Це — не перший проект, започаткований у закладі, що має на меті відродження української історії, її відомих постатей.
Три роки тому дирекція училища відкрила для України ім'я іншого визначного діяча — скульптора, художника, публіциста, політика Михайла Паращука, уродженця с. Варваринців Теребовлянського району. Прах його покоїться у Софії, столиці Болгарії. Його золоті руки прикрасили основні будівлі цієї столиці, його ім'я болгари навіки поєднали зі своїми національними досягненнями. Могила митця — поряд із відомим українським демократом Драгомановим, дядьком Лесі Українки.
Училище вибороло право називатись ім'ям Михайла Паращука за підсумками ініційованого ним всеукраїнського конкурсу. Відбулася церемонія його присвоєння, відкрито меморіальну дошку митця на приміщенні училища, згодом встановлено стипендії його імені. Нині виготовлено пам'ятник славетному митцю, який перевезуть до Софії. Ведуться перемовини на міждержавних рівнях про можливе перевезення праху в рідну Україну. В обласний краєзнавчий музей перевезли бюст Симона Петлюри, виготовлений М. Паращуком, а ще він — співавтор пам'ятника Адамові Міцкевичу у Львові.
Інший проект дирекції училища та його учнів — установлення, впорядкування і догляд за могилою полеглих українських козаків із війська Богдана Хмельницького, похованих у селі Товстолуг Тернопільського району. Йдеться про учасників походу козацького гетьмана до Зборова, де відбулася велика битва, а згодом підписано Зборівський мирний договір.
В училищі увічнено іншого славетного краянина, уродженця села Добриводи Збаразького району, фізика зі світовим ім'ям Олександра Смакули, є тут кабінет, що називається його ім'ям.
Ще одна цікава сторінка історико-патріотичного виховання — козацькі забави. На базі училища створено козацький полк ім. Максима Кривоноса, діє козацька канцелярія, яку очолює директор училища, генерал-хорунжий українського козацтва Роман Півторак. У грудні напередодні Дня Збройних сил України, тут посвячують у козацтво першокурсників — юнаків і дівчат; щороку відбуваються козацькі забави та ігри «Я козачка твоя».
До складу козацького полку, крім студентів, учнів, входять також викладачі училища — вони мають новітні козацькі однострої й є активними учасниками міських, обласних культурно-мистецьких заходів, всеукраїнського пісенного фестивалю «Байда». Вирішується питання про створення на базі училища державного козацького ліцею.
Історичні, державні пам'ятні дати відзначають на високому організаційному, просвітницькому рівні, допомагають чотири творчі колективи, що мають звання самодіяльних народних — хор, ансамбль народної музики «Галицький розмай», танцювальний ансамбль хлопців «Неопалима купина», театр-студія поезії. Ці заходи не відбуваються без капелана Дмитра Лисака — постійного учасника традиційних свят.
Ця розповідь — лише частина програми навчально-виховного процесу в закладі, яким охоплений викладацький корпус та його вихованці — майбутні спеціалісти будівельних професій.
Це — вагомі складові популярності училища в краї, яке з набором абітурієнтів і працевлаштуванням випускників не має проблем.
За багатолітню роботу на освітянській ниві, турботу про сиріт, напівсиріт, дітей з малозабезпечених сімей директор ВПУ № 4 Роман Півторак — виходець із багатодітної сім'ї (у нього десятеро братів і сестер), має медаль «А. С. Макаренко» Міністерства освіти і науки України. Він — повний кавалер ордена Архістратига Михаїла УПЦ київського патріархату; кавалер орденів «Віра», «Честь», «Слава» Українського козацтва.
Училище — дипломант V Всеукраїнського фестивалю козацької пісні ім. Байди Вишневецького, який традиційно щороку проводиться у селі Вишнівець Збаразького району, на батьківщині заснов-ника Запорозької Січі — Байди.

Олександр ЛІБЕРНИЙ, м. Тернопіль
також у паперовій версії читайте:
  • МРІЯВ СТАТИ ВЧИТЕЛЕМ
  • ІЗ КОГОРТИ ДЕКАБРИСТІВ
  • НА ЛУГАНЩИНІ ЗБЕРЕЖЕНО КОЗАЦЬКІ ОБРЯДИ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».