ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
МІЦНА СТАВКА «НА ЗАКОРДОН»
Українські виробники алкогольних напоїв активно виходять на зовнішні ринки, де наша горілка здобуває дедалі більше шанувальників.

Незважаючи на запровадження в Росії нових правил обігу, обліку алкогольної продукції та нових акцизних марок, українські лікеро-горілчані підприємства не зменшили випуск продукції. Експерти визнають, що російський ринок для української горілки, коньяку та вина надважливий.
Втрати виробників від нових правил на ринку північного сусіда становлять 20 відсотків обсягів поставок, але і їхні виробники втратили третину обсягу виробництва. Наші підприємства почали перелаштовуватися на експорт продукції до Європи та Америки.
Саме на західних ринках вітчизняна продукція має добру репутацію «справжньої горілки». Адже у багатьох державах міцні алкогольні напої виробляють на основі виробленого із фруктів спирту. Тим часом українські, польські, російські, шведські й фінські виробники домоглися маркування в ЄС для справжньої класичної горілки, виробленої дистилюванням спирту винятково із зернової, картопляної або бурякової меляси.
Найближчим часом, за висновками експертів, Україна щороку зможе експортувати алкогольної продукції на суму 350 млн доларів. Торік українські виробники продали за кордон алкоголю на 250 млн доларів. Проте справжній експортний потенціал становить не менше, ніж 600 млн дол.
Виробництво алкоголю стабільно зростає. Торік лікеро-горілчані заводи випустили 36,4 млн декалітрів (дал) горілки, 23,5 млн дал лікерів, міцних наливок і спиртних настоянок. Середній показник зростання — 1,5–3 відсотка. Слабкоалкогольних напоїв випустили 9,1 млн дал. Найбільше — на 15 відсотків зросло виробництво коньяку і бренді — 2,7 млн дал. Шампанського розлили в пляшки 4,5 млн декалітрів. Ігристих вин виробили 673 тис. дал, це майже на 50 відсотків більше. Виробництво виноградного вина сягало 16,5 млн дал, удвічі збільшилося виробництво вермуту,— до 748 тис. дал. Зважаючи на таку динаміку, можна припускати, що алкогольна продукція невдовзі може стати одним із головних українських експортних продуктів. Проте для завоювання зовнішніх ринків найперше потрібна якісна продукція і просування брендів.
Зростає також якість. Втішає, що виробництво нелегальних алкогольних напоїв торік зменшилось на два відсотки. Нині на внутрішньому ринку — понад 85 відсотків справжнього якісного алкоголю.
Головний підсумок минулого року — тенденція до консолідації галузі, укрупнення підприємств і утворення корпорацій. У грудні провідні компанії підписали протокол про порозуміння в діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Оглядачі назвали цей документ «пактом про ненапад». Очевидно, що його головна мета — узгодження позицій компаній, які працюють на зовнішніх ринках і тих, що прагнуть туди увійти. Для урегулювання внутрішніх проблем при Антимонопольному комітеті незабаром має бути створено комісію з етики поведінки на внутрішньому ринку.
Обсяг українського ринку алкоголю наразі становить 2 млрд дол. Щороку він дорожчає на 10–15 відсотків, а до кінця поточного року його вартість може досягнути 2,2 млрд доларів. За прогнозами СОВАТ, цього року буде вироблено 32 млн дал алкогольної продукції. Зокрема, до 3 млн дал зросте виробництво коньяку, а виробництво горілки та лікеро-горілчаних виробів зросте на 3 відсотки і становитиме понад 5 млн дал.
Водночас триватиме поступове, але незначне скорочення ринку міцного алкоголю в Україні та розширення ринку слабоалкогольних напоїв. Зважаючи на таку тенденцію, зовнішній ринок стає для виробників головним пріоритетом. Нині лише десята частина від загального обсягу експортується, але це співвідношення поступово змінюється на користь закордону.
Для розширення виробництва й зростання конкурентоспроможності Асоціація «Союз оптовиків і виробників алкоголю і тютюну» (СОВАТ) пропонує Міністерству фінансів знизити ставки ввізного мита на коньячний спирт і виноматеріали з 7,5 євро за літр до 0,6 євро. Як зазначає директор СОВАТ Володимир Демчик, асоціація наполягає саме на такій ставці через те, що витрати і вартість логістики імпорту коньячного спирту через країни-посередники становлять 0,5–0,65 євро. Натомість Мінфін пропонує знизити ставку до 1,5 євро за літр. За висновками експертів, якщо ставка мита буде більшою від можливості заплатити її у виробників, з’явиться стимул для нелегального імпорту коньячного спирт з Грузії й Молдови.
Виробники заявили, що готові платити 0,6 євро за літр до бюджету, не використовуючи «сірих» і обхідних схем, бути легальними імпортерами сировини, зазначаючи на етикетках, із яких країн завезено сировину, і що з неї зроблено. СОВАТ намагається переконати Мінфін у необхідності підтримати вітчизняного виробника для забезпечення сировиною. Впродовж березня до Верховної Ради мають подати відповідний законопроект про зниження ставки на імпорт коньячного спирту.
Виробництво коньяку та інших напоїв залежить від обсягів імпорту сировини. Навіть у врожайні роки сировини не вистачає. За висновками експертів, для повного насичення внутрішнього ринку коньячним спиртом в Україні має бути не 70 тис. гектарів виноградників, а 300 тисяч. Щорічна потреба українського ринку в сировині становить один мільйон декалітрів коньячного спирту. Минулий рік був неврожайним, тому українські виробники вітчизняними коньячними виноматеріалами забезпечені лише на 10 відсотків потреби. Загалом навіть за найкращого врожаю для виробників коньяку української сировини вистачало лише на третину. Щороку Україна імпортує понад 812 тисяч декалітрів коньячного спирту переважно з Франції та Іспанії.
СОВАТ також ініціюватиме винесення на розгляд парламенту законопроекту про позбавлення права на державну монополію концерну «Укрспирт» виробництва сировини, без якої горілчані підприємства не можуть працювати. Роздержавлення виробництва спирту створить на цьому ринку конкуренцію і завдяки цьому собівартість продукції зменшиться, переконані виробники горілки. Проте, як відомо, є чимало противників ідеї віддати виробництво спирту в приватні руки. Час від часу також «оживає» ідея державної монополії не лише на виробництво спирту, а й горілки, що за рівнем прибутковості може стати джерелом наповнення державного бюджету. У змаганні прихильників держмонополії з жорстким контролем і роздержавлення галузі й ліберального ціноутворення останню крапку сторони наразі не поставили, тож розгортання подій залежатиме від законопроектів, які винесуть на розгляд парламенту. Показово, що у 2003 році половину виробленого спирту використали для виробництва міцних напоїв, а торік — 87 відсотків. Тож значення сировинної галузі з кожним роком зростає.
Входження до СОТ для виробників міцного алкоголю і шампанських вин не існує жодних загроз, вважають експерти. Українські виробники такої продукції давно вийшли на світовий ринок, і працюють за жорсткими правилами. На вітчизняному ринку немає дискримінації виробників за країною походження, а частка вітчизняної продукції становить майже 90 відсотків. Тому СОВАТ і компанії, які в нього входять, не ініціюватимуть жодних дискримінаційних заходів щодо імпорту алкоголю в Україну.
Вітчизняні виробники алкогольної продукції хочуть, аби їхні напої продавали за кордоном, тому наш ринок має бути відкритим. Виробники мають конкурувати за єдиними правилами, прийнятими в цивілізованих країнах, бути готовими до чесної й законної конкуренції. Водночас виноробна галузь України має підготуватись до вступу у Світову організацію торгівлі. За висновками експертів, без структурних змін та модернізації винороби можуть зазнати неабияких втрат. Ця галузь потребує реформування, і для багатьох виноробних підприємств СОТ — це вимога швидкого оновлення бізнесу. Основна проблема в цій галузі, за словами Володимира Демчака, полягає в недостатній кількості якісних виноградників і сортів винограду. Із такого виноградного матеріалу українські винороби не зможуть виготовити конкурентоспроможну продукцію. Директор СОВАТ вважає, що українські виноробні підприємства мають час підготуватись до вступу України в СОТ. Для цього вони мусять залучити кредитні ресурси й новітні технології.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ПІД ШИРОКИМ КРИЛОМ
• БЕЗ ПОСЕРЕДНИКІВ
• ТЕХНОЛОГІЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРОГРЕСУ
• ЕНЕРГОКОМПАНІЇ ПРИВАТИЗУВАТИСЯ НЕ БУДУТЬ
• УКРАЇНА НАЦІЛИЛАСЬ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ АВІАСИСТЕМУ

назад »»»