ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ВТЕМНУ — КОМУ ДОРОЖЧЕ?
Здається, питання продажу або оренди землі в містах, особливо у столиці, випередило за рейтингом решту вітчизняної проблематики як політичного, так і соціального спрямування. Ще б пак! Чого варті земельні «перегони» в Києві. Зрештою, чимало обласних центрів охоплені лихоманкою купівлі-продажу омріяних соток і гектарів. Одразу виникає два резонних запитання: наскільки прозорою є система торгу і чи враховуються інтереси громади міста?
Багато міст у регіонах продають або надають землю в оренду відкрито — через аукціони. Здебільшого процедура відпрацьована, запевнив на одній із зустрічей зі столичними журналістами віце-президент Асоціації міст України та громад Мирослав Пітцик.

Приміром, проведений нещодавно у Чернівцях аукціон на право оренди оптовими торговельними фірмами п’яти гектарів на 20 років поповнив міську скарбницю на 24 млн гривень. Міська рада Кам’янця-Подільського, переймаючись проблемами майбутнього збереження землі, дбає про отримання максимального зиску від її використання. На жаль, не всі міськради готові ухвалювати регламентовані рішення. На заваді — неузгодженість поглядів представників різних політичних сил, які здебільшого ігнорують інтереси громад.
Велику надію на зміну ситуації органи місцевого самоврядування покладають на Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження прозорих механізмів продажу земельних ділянок, набуття права оренди на земельні ділянки)», ухвалений 12 січня парламентом. Нормативний акт не оприлюднений, оскільки ветований Президентом України. Асоціація звернулася з листом до Віктора Ющенка, в якому просить переглянути ухвалене ним рішення. Законодавче закріплення конкурентних засад продажу або надання в оренду земельних ділянок захистить органи місцевого самоврядування від тиску на них певних корпоративних бізнес-груп.
Зрештою, припиниться «дерибан», коли неконтрольованість маніпуляцій із землею призводить до вседозволеності. Зі слів Мирослава Пітцика і народних депутатів — Миколи Присяжнюка та Анатолія Семиноги, що були присутні на зустрічі, кошти, отримані від продажу ділянок, поповнюють так званий другий кошик. Це — розвиток міської інфраструктури: житлово-комунального господарства, доріг, метро, про що зазначено в Бюджетному кодексі. Якщо врахувати, що ціни на землю обчислюються цифрами з кількома нулями, зокрема у Києві, то ЖКГ реанімувати можна й без різкого підвищення цін на комунальні послуги. Земля була й лишається годувальницею: сотка на Печерську, приміром, оцінюється в 100 тис., на околиці столиці — 20 тис. доларів. Аукціонні ціни можуть «зашкалювати», перевищуючи стартову вартість утричі, уп’ятеро. Та київська влада ревізувала рішення Київради минулого скликання, скасувавши пункт 8.5, яким передбачалися аукціонні земельні торги.
Корумпованість довкола земельних питань обертається ще однією проблемою: пересторогою інвесторів вкладати капітали у розбудову вітчизняної інфраструктури. Наше законодавство ані співвітчизникам, ані іноземним бізнесменам не гарантує захисту їхніх інтресів. Непоодинокі випадки, коли одну й ту саму ділянку перепродують двічі-тричі, або надають непридатні для користування землі. В цьому сенсі попереду, певно, одесити: там виділили під забудову майданчик, половина якого... пролягла морським дном.
Земля — найцінніший національний ресурс. Аби він надалі не втратив значущості, потрібна політична воля на місцях і у вищих ешелонах влади.

Лариса ЛАРІОНОВА
також у паперовій версії читайте:

• ПСИХІАТРИЧНА СФЕРА: РЕАНІМУВАТИ ЧИ "НЕ ПОМІЧАТИ"?

назад »»»