ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ПОРЯДОК У ВЛАДІ — ЛАД У ЧЕРЗІ НА ЖИТЛО
Нині статки пересічних українців не дають їм змоги придбати квартиру. Тим-то йдуть вони з простягнутою рукою до держави, просять поставити на чергу й згодом надати безплатне житло. Щоправда, на позитивний результат у найближчий час не сподіваються. Проте міркують так: може хоч колись «засвітить» бажана квартира і буде де жити дітям. Такі міркування мають під собою ґрунт.

Усезнаюча статистика свідчить: торік загальний житловий фонд України становив 1,1 млрд кв. м. Інакше кажучи, на кожного громадянина припадало в середньому 23 кв. м (звичайно, це десь в 2,5 раза менше, ніж у Центральній та Західній Європі. Але, як кажуть, нам не до жиру...).
На квартирному обліку — 1,4 млн сімей. Протягом 2003-2005 років житло одержували щороку приблизно по 25 тисяч сімей черговиків. Неважко підрахувати, скільки треба часу, щоб, як мовиться, черга «розсмокталась». Але це практично не можливо, бо до неї вливатимуться нові нужденні родини.
І все ж рух уперед є. Досить сказати, що в 2003 році стало до ладу 62,3 тисячі нових квартир, у 2004-му — 70,7 тисячі, у 2005 р.— 75 тисяч. Одначе відбувається дивна річ. Коли зіставити ці цифри, то виходить, що 2003 року з десяти нових квартир чотири віддавали черговикам, а, скажімо, в 2005-му їм дісталася кожна третя нова квартира. Невже відбувається такий бум новосіль? Чомусь про нього не чутно. Отже, деякі статистичні дані викликають сумнів. Інакше кажучи, прозорості в справі видавання ордерів на квартири немає, а от корупцію не можна відкинути. Бо насамкінець не зрозуміло, кому здебільшого дістаються безплатні квартири, коли загальна черга рухається вкрай повільно. Щоправда, подекуди її рух прагнуть штучно прискорити за рахунок... зняття з черги тих, хто нібито став на неї з порушенням закону. От і київський мер Леонід Черновецький вилучив зі списків приблизно 19 тисяч черговиків. Порушення у нас, нічого гріха таїти, бувають. І не дуже бідним людям надто хочеться одержати квартиру «на шару». Та це «зняття» проблеми черги не вирішує — в Києві після цього на черзі залишилось 128082 охочих одержати безплатне житло. Чи всі вони бідні? Не знаю. Коли вірити місцевій владі, кожна четверта сім’я, що на черзі, згодна одержати житло за половину ринкової вартості або за молодіжним кредитом, де надають знижку від 25 до 50 відсотків вартості (залежно від того, скільки в родині дітей).
Яка мораль цієї байки? Очевидно, і в Києві, й регіонах треба зробити все для того, щоб процес надання житла був прозорим, адже до черги на безплатні квартири потрапили не лише незаможні. Не догледіли? Чи тут наявний конфлікт із Кримінальним кодексом? Далі, слід створити всі умови для того, щоб той, хто має певні статки, міг безболісно придбати житло за пільговим чи молодіжним кредитом. Черга, що залишиться,— це люди, про яких має подбати держава. Інакше кажучи, в цій справі треба навести лад. Тоді легше буде вирішувати квартирне питання. Цьому, безумовно, допоможе Закон України «Про житловий фонд соціального призначення», який набрав чинності 1 січня поточного року. Відповідно до нього, люди, котрі потребують соціального житла, перебуватимуть в окремій черзі, а до одержання омріяного їм можуть надати соціальний гуртожиток.
також у паперовій версії читайте:

• ДОПОМОГА СІМ’ЯМ ІЗ ДІТЬМИ
• НПФ: ЯКУ МОДЕЛЬ ОБРАТИ?
• ЯК ПОДБАТИ ПРО ЧОРНОБИЛЬЦІВ

назад »»»