ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
ПРО КАТАЛІЗАТОРИ, ПОКЛИКАННЯ ТА ЖІНОЧУ ІНТУЇЦІЮ
Випало зустрітися з рідкісним випадком наших днів — ще зовсім молода жінка досягла вершин наукового визнання. В 32 роки стала наймолодшим за всю історію хімії в Україні доктором наук, лауреатом престижної премії Президента для молодих учених НАН України, членом ученої ради з захисту дисертацій... Йдеться про Любов Патриляк — провідного наукового співробітника Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України.

— Пані Любо, розкажіть про свою професійну діяльність: як визначили напрям роботи, якою займаєтесь?
— Закінчила Національний технічний університет «КПІ», хіміко-технологічний факультет. Своїм рішенням стати хіміком зобов'язана батькам, вони теж хіміки. Професор Патриляк, певно, двічі мені батько: спочатку за життям, потім і в науці. У відділі, яким він завідує, написала дипломну роботу, за три роки захистила кандидатську, а потім — докторську дисертації. Предмет мого захоплення — каталіз хімічних реакцій цеолітами.
— Чому саме каталіз?
— Тому що основне місце у створенні сучасних хімічних і нафтохімічних технологій належить цьому унікальному явищу природи. 80—85% промислових процесів, на частку яких припадає 70% валової хімічної продукції України, засновано саме на каталізі. Жодна галузь народного господарства не може зрівнятись з ним за значущістю. Вчених, які зробили внесок у вивчення цього явища, найчастіше відзначали Нобелівською премією в галузі хімії. Від своєї професії я одержую велике задоволення, хоча нічого не давалося легко. Улюблена справа, позитивний результат завжди вимагають повної самовіддачі.
— Наведіть, будь ласка, приклади створення вами таких каталізаторів.
— Нами розроблено технологію та видано техніко-економічне обґрунтування доцільності одержання мікросферичного цеолітвмісного каталізатора крекінгу на основі української білої глини — каоліну. Разом із Інститутом фізичної хімії НАН України опрацьовано технологію приготування каталізатора ізомеризації лінійних парафінів на основі українських морденіт-клиноптилолітових порід. Ці обидві розробки відкривають перспективи для вітчизняного виробництва високооктанових бензинів.
— Ви — єдина жінка, що за 20-літню історію інституту захистила докторську дисертацію. Як почуваєтесь у середовищі, де більшість чоловіків із науковими ступенями?
— Ми по-різному дивимось на світ: все-таки жіночий і чоловічий погляди вирізняються. Як стверджують психологи, жінки більше спираються на інтуїцію, але часто можна дійти результатів, до яких не дістатись завдяки логічним побудовам. Проникливість — немовби тунельний перехід, заборонений маршрут у перебігу процесів, коли вони реалізуються безпосередньо, обминаючи численні проміжні стадії. Іноді доводиться жорстко обстоювати свою точку зору. Жінці від природи складніше просуватися кар'єрними щаблями, адже вона не повинна забувати про родину, побутові проблеми тощо. За великим рахунком, відчуваю себе однодумцем із колегами-чоловіками. Пишаюсь й захоплююсь ними, тому що в українському суспільстві, де наука, на жаль, не має того високого статусу, на який вона заслуговує, створювати наукові школи й одержувати гідні результати — багато чого варте.
— Чи могли б розповісти про свою родину?
— Усім у своїй долі зобов'язана передовсім батькам, шкільним і університетським учителям. Завжди співвідношу певні події власного життя з тим, що сказали б вони. Пощастило із чоловіком, поруч зі мною вірна людина, а вірність — це талант, і погодьтесь, рідкісний. Не вистачає доби, бракує часу бути разом із близькими, друзями.
— Чи є у Вас ще якісь захоплення?
— Старовинні замки, фортеці та монастирі України — моє захоплення ще зі студентських часів. Усе те, що, на жаль, перебуває здебільшого в занедбаному стані, фактично у руїнах, хоча є нашою історією, нашою гордістю. Вражає, що Хотинську чи Кам'янець-Подільську фортеці більше відвідують поляки, ніж наші туристи. У нас ще не зовсім добре розвинута туристична інфраструктура на місцях. Часто там відсутні готелі. Тож ми, українці, не знаємо себе. Однак приємно, що знаходяться ентузіасти, готові поділитися з подорожнім краєзнавчою інформацією.
— Пропонується чимало шляхів реформування науки. Що Ви, як учасник комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України, думаєте з цього приводу?
— Попри мій невеликий життєвий досвід, вважаю, що поки не буде сформовано підтриману вищою владою національну програму розвитку науки в країні, цей стан залишатиметься тривожним. Йдеться й про державну підтримку впровадження вітчизняних наукових розробок. Надія на піднесення науки в Україні є, тому що зберігається науковий і технологічний потенціал.
— Сталося так, що кадрове середовище в інститутах складається з двох поколінь — початківців і ветеранів. Середня вікова ланка практично відсутня.
— На базі нашого інституту багато років виконують свої бакалаврські й магістерські роботи студенти з КПІ, авіаційного чи ніжинського університетів. Вони зазвичай потім ідуть до нас у аспірантуру. Захищають дисертаційні роботи. Завдяки цьому в нас чимало успішних молодих фахівців. Але такої ініціативи замало, потрібна державна підтримка наукової зміни — розширення системи стипендій і грантів, конкурсів і премій. Однією з найболючіших є житлова проблема молодих спеціалістів. Молоді кандидати наук, часто із родинами, туляться в гуртожитках. Про які умови для творчості можна говорити?
— Щоб домогтися успіху, повноцінно жити в науці, треба вчитися, багато працювати, не відволікаючись на спокуси. Інших рецептів просто немає.
— Розумію це як і те, що треба так розпорядитися часом, щоб не лише займатися науковою роботою, а ще й просто жити. Крім науки, є музика, література, театр, живопис і багато іншого.
— В історії України відомі частіше чоловіки. Знаменитих жінок не так-то й багато. Проте яку жінку не візьми,— це унікальна й по-своєму цікава особистість. У будь-якій справі вони уміють проявити себе. Та й державою вміли керувати. Приміром, пригадайте, княгиня Ольга першою припинила побори в Київській Русі та запровадила єдиний податок — прогресивне економічне починання не лише для тих часів!
— Так, долі в моїх землячок різні, але призначення єдине — зробити світ кращим, добрішим, світлішим...

Григорій КОВТУН
також у паперовій версії читайте:

• МОБІЛЬНИК БЕЗ КЛАВІАТУРИ
• ЧЕРЕЗ 100 РОКІВ ПОТЕПЛІШАЄ НА 6,3 ГРАДУСА
• ХОЛОДНА ГАРЯЧА ЗБРОЯ
• ПЕРЕКРИТИ КИСЕНЬ ВОРОГОВІ
• РОБОТИ З ПОЧУТТЯМ НЮХУ

назад »»»