ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ІМПОРТ «ЗАТИСКАЄ» ВИРОБНИЦТВО
Вітчизняні виробники заявили про те, що на українському ринку м'яса через неконтрольований імпорт дешевої продукції склалася кризова ситуація. Зокрема, голова Союзу птахівників України Олександр Бакуменко зазначає, що зі збільшенням завезення дешевої імпортної сировини на українські м'ясокомбінати збут власної продукції для виробників перетворився на неабияку проблему.

М'ясокомбінати не хочуть купувати вітчизняну продукцію, тому що заповнені дешевою імпортною сировиною, яку завозять в Україну контрабандою або за давальницькими схемами, і вона залишається на внутрішньому ринку. Понад третину імпортованого торік м'яса — 78,2 тисячі тонн завезли до України як давальницьку сировину. Незначну її частку (7 тисяч тонн) реально переробили та вивезли з України, решта «транзитом» потрапила на вітчизняний ринок.
Галузеві експерти зазначають, що у четвертому кварталі минулого року імпорт м'яса становив 95 тисяч тонн, через вільні економічні зони до України завезли 121,6 тисячі тонн м'яса і субпродуктів, зокрема, через ВЕЗ «Донецьк» — 79,3 тисячі тонн. Задекларована митна вартість цього м'яса і м'ясопродуктів — 3,5 тисячі гривень за тонну, тому втрати бюджету Союз птахівників України оцінює в 900 млн грн. Виробничники вважають, що такий безлімітний і безмитний імпорт створює нерівні економічні умови між вітчизняними й іноземними товаровиробниками, а також загрожує обвалом закупівельних цін на м'ясо і сировину на внутрішньому ринку.
Щоправда, у середині лютого Верховна Рада зареєструвала законопроект депутатів від БЮТ Івана Кириленка, Євгена Сігала і депутата від СПУ Василя Сільченка щодо заборони завезення до України м'ясосировини для її використання у давальницьких операціях. За офіційною інформацією Держмитслужби України, минулоріч середня митна вартість одного кілограма імпортованої м'ясосировини становила лише 2-0,8 долара, що значно нижче від оптової закупівельної ціни, яка існує на ринках США та країн Євросоюзу. Експерти припускають, що ціну занижують цілеспрямовано для знищення вітчизняних товаровиробників. Від такого імпорту державний бюджет втратив і продовжує втрачати сотні мільйонів гривень несплаченого мита й податків, вважають автори законопроекту.
Ситуація змусила «Союз птахівників України», Всеукраїнський союз сільгосппідприємств, Асоціацію фермерів і приватних землевласників, корпорацію «Тваринпром», Українську аграрну конфедерацію та асоціацію «М'ясне тваринництво» звернутися до вищих органів законодавчої й виконавчої влади та Президента України з проханням затвердити порядок використання коштів державного бюджету для тваринницької дотації, погасити заборгованості за минулий рік, що становить 285 млн гривень. Тваринники скаржаться, що через невиплату доплат сільськогосподарським товаровиробникам за вирощений молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій, кондиційних свиней та курей-бройлерів за четвертий квартал минулого року та у січні, вони опинилися без обігових коштів. Через це ринок перебуває на межі товарного заміщення, коли замість якісного вітчизняного м'яса споживачі отримають «третьосортний імпортний сурогат».
Виробничники також просять розглянути на засіданні РНБОУ ситуацію, що склалась на ринку м'яса внаслідок імпорту м'ясної сировини через СЕЗ і ТПР на давальницьких умовах, а також несанкціонованого завезення м'ясопродуктів на територію України й відновити роботу Міжвідомчої групи при Кабінеті Міністрів України з контролю за дотриманням законодавства на вітчизняному м'ясному ринку та призупинити пільги зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість щодо імпорту м'яса через ВЕЗ.
Пропонують також, з огляду на динамічне зростання вітчизняного виробництва м'яса, запровадити регулювання ринку шляхом квотування імпорту м'ясної сировини в СЕЗ і ТПР та на давальницьких умовах. Для торгівлі потрібно встановити граничний рівень торговельних надбавок на товари м'ясної групи не вище 10 відсотків до оптово-відпускної ціни виробника. Цю вимогу пояснюють тим, що найбільшу частину прибутку отримують торговельні мережі, а виробники мають лише кілька відсотків рентабельності або збитки. За словами Олександра Бакуменка, відпускна ціна на м'ясо курятини становить 7,7–8,5 грн за кілограм, торговельні мережі встановлюють на його реалізацію щонайменше 40 відсотків націнки.
Автори звернення скаржаться, що м'ясо через вільні економічні зони імпортується за демпінговими цінами по 3,5 грн за кілограм. Торік закупівельна ціна одного кілограма свинини на внутрішньому ринку була 8–9 грн, у цьому році вона знизилась до 5,5–6 грн. Зважаючи на те, що собівартість виробництва цього виду становить 6,2-6,8 грн за кілограм, нині, за словами голови правління агрокомбінату «Слобожанський» Бориса Даниліва, підприємство — на межі необхідності скорочення поголів'я і зменшення обсягів виробництва. Закупівельні ціни на живу худобу, свиней та птицю в січні знизилися, порівняно з жовтнем минулого року, на чверть. Однак пересічні українці не відчули цього через те, що рівень торговельних надбавок у роздрібній мережі зростає.
Торік на внутрішньому ринку виробники реалізували понад 2,5 млн тонн худоби і птиці в живій вазі, збільшивши виробництво на 158 тис. тонн, або на 7 відсотків. Експерти зазначають, що зростання виробництва м'ясної продукції забезпечують великотоварні підприємства, які спеціалізуються на птахівництві й свинарстві. Минулоріч м'яса бройлерів виробили 124 тис. тонн, приріст сягав 30 відсотків, свинини виробили на 50 відсотків більше — 68 тисяч тонн. Рівень споживання м'яса та м'ясопродуктів на кожного громадянина зріс на 2,4 кг і становив 41,5 кг. Три роки поспіль Україна є світовим лідером за темпами приросту виробництва м'яса птиці, наша держава посідає 18 місце за обсягами виробництва м'яса і тринадцяте — за кількістю вироблених яєць.
Цього року в галузі заплановано кілька інвестиційних проектів на 1,5 млрд грн для збільшення обсягів виробництва м'яса птиці на 150 тис. тонн, а м'яса свинини — на 70 тис. тонн. Таке зростання має цілковито забезпечити потребу вітчизняного ринку у високоякісній м'ясній продукції та створить 25 тисяч робочих місць у сільській місцевості.
Проте зростання ціни на основні види фуражних культур і комбікорми на 40–50 відсотків, подорожчання енергоносіїв, які у структурі собівартості м'яса становлять 70–80 відсотків, ставить перспективи галузі під сумнів. Зростання собівартості робить вітчизняну продукцію неконкурентоспроможною порівняно з дешевим імпортом.
Більшість виробників вважають, що вступ України до Світової організації торгівлі не загрожуватиме їм лише за умови прозорої й чесної конкуренції. Великотоварні вітчизняні підприємства мають передові сучасні технології й готові конкурувати на внутрішньому і зовнішніх ринках, але операції з безмитного імпорту м'яса вони вважають «грою без правил», на якій наживаються кілька фірм. Скептики вважають, що вітчизняним виробникам м'яса конкурувати з європейськими буде важко, адже середньостатистичний фермер у ЄС отримує державну дотацію в розмірі 1,3 тис євро, а український — 145 гривень, виплата яких наприкінці минулого року та в цьому році затримується. Приміром, у Польщі та Данії собівартість одного кілограма м'яса не перевищує двох доларів, але за рахунок дотацій європейські виробники можуть експортувати свою продукцію за кордон за демпінговими цінами. Українським м'ясникам сподіватися на державні дотації європейського рівня марно, тож вони сподіваються хоча б на прозорі ринкові правила й чесну конкуренцію.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЗЕРНОКАРТЕЛЬ?
• ЗА ФІНСЬКИМ ЗРАЗКОМ
• СОЛОДКЕ ЖИТТЯ ПОДЕШЕВШАЄ?

назад »»»