ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
«ЕСЛИ ДРУГ ОКАЗАЛСЯ ВДРУГ...»
БЮТ ІЗ «НАШОЮ УКРАЇНОЮ» ЗНОВУ РОЗКУРИЛИ ЛЮЛЬКУ МИРУ

Поведінка провідних опозиційних сил країни — «Нашої України» та блоку Юлії Тимошенко — не перший рік підпадає під відому народну приказку: доки бідні, доти й рідні. Але черговий публічний акт дружби, що відбувся минулого вікенду, найперше демонструє: жити «у бідності» згадані політичні сили більше не бажають. Себто, підписання Юлією Тимошенко та Віктором Балогою угоди про створення єдиної опозиції можна розцінювати як перший крок до чергової сварки.
Певна річ, для того щоб така сварка відбулася, БЮТу та «нашоукраїнцям» потрібно чимало попрацювати пліч-о-пліч. По-перше, домогтися позачергових парламентських виборів, а по-друге, спільними зусиллями здобути на них перемогу, чи, принаймні, залучити до своєї потенційної владної коаліції якусь «третю силу», котра виявиться прогнозованішою, ніж колишні партнери — соціалісти.
Впадає у вічі те, що нинішня угода — це фактично перелицьований документ, який готували «нашоукраїнці», бютівці та соціалісти для формування коаліції демократичних сил. Лідери опозиції самі охоче це визнають. Втім, підписанти трагедії з того не роблять. Як пояснила Юлія Тимошенко, гарантіями виконання нинішніх зобов’язань «є відсутність за цим столом Олександра Мороза». Себто треба так розуміти, що «нашоукраїнці» й бютівці віднині схильні усі негаразди, пов’язані з провалом «помаранчевої» коаліції, перекладати винятково на плечі спікера, ніби не було кількамісячної «гризні» між представниками саме цих двох політичних сил...
Нині Тимошенко та Балога твердо обіцяють облишити старі чвари. Задля цього керівник «Народного союзу «Наша Україна» навіть обіцяє «перегорнути сторінку і розпочати співпрацю з БЮТом із чистого аркуша». Формула символічна, адже для того щоб перелічити кількість таких «перегорнутих аркушів», у спостерігачів, напевно, не стане пальців на руках.
До того ж, пригадується, далеко не останній «нашоукраїнець» — Президент Віктор Ющенко — застосовував формулу «перегорнутої сторінки» і до співпраці з діаметрально протилежною політичною силою — Партією регіонів. Пригадуєте, як саме її голосами було затверджено на посаду прем’єр-міністра Юрія Єханурова. Цьому передувало підписання так званого меморандуму між владою та опозицією...
Колись, ще у перші роки існування України як незалежної держави, керівник парламенту Олександр Мороз казав: мовляв, той, хто не шкодує за радянськими часами, не має серця, а той, хто прагне їхнього повернення, не має розуму. Попри сумнівну постановку цього питання, саме вона якнайкраще підходить до нинішніх «сходжень— розлучень» БЮТу та «Нашої України». Бо ж про симпатиків «помаранчевого» електорату можна сказати приблизно так: хто не хоче плідної співпраці між двома опозиційними партіями, той не має серця. Проте хто досі вірить у можливість їхнього об’єднання, той — не сповна розуму. Надто часто політична доцільність ставала на заваді дотриманню національних інтересів.
До речі, про свого колишнього партнера — Олександра Мороза — Юлія Тимошенко та Віктор Балога минулої суботи також згадували часто, причому з діаметрально протилежним забарвленням. З одного боку, його відсутність подається як гарантія виконання домовленостей, з іншого — новітню угоду було підписано... в трьох примірниках. На логічне запитання: навіщо третій, пан Балога сказав, що його спрямують... Голові ВР Олександрові Морозу. «Щоб він ознайомився і згадав, що ідеали важливіші за будь-які посади»,— спробував надати своєму поясненню більшої ваги «нашоукраїнський» керівник.
Власне, одразу видно, що Віктор Балога давненько не працював у законодавчих стінах. Адже тим, хто буває там регулярно або, принаймні, постійно слухає радіотрансляції, не потрібно нагадувати нинішню агресивну поведінку фракції СПУ щодо опозиції. Подекуди однопартійці Олександра Мороза поводяться навіть з більшим викликом, аніж давні опоненти БЮТу та «Нашої України» — «регіонали» і комуністи.
Дехто з політичних оглядачів схильний пояснювати цей феномен тим, що у разі дострокових парламентських виборів саме соціалісти найбільше ризикують залишитися за дверима законодавчого органу. Звідси й несприйняття цих бютівських ідей, до яких потихеньку «дозрівають» і «нашоукраїнці».
Показово, що у день підписання нинішнього «пакту» Віктор Балога (котрий, нагадаємо, крім партійних навантажень, має ще й посаду керівника президентського Секретаріату) заговорив про можливість розпуску Верховної Ради главою держави. Поки ці розмови мають лише теоретичний характер і, швидше, є такою собі «пробою пера». «Одним із чинників може стати рішення Конституційного Суду про нелегітимність Кабінету Міністрів»,— аргументує Балога, додаючи, що Президент діятиме тільки в межах своїх повноважень і розпустить парламент, якщо матиме на це право.
Але в тім-то й питання, що це право нинішні протиборні сторони розуміють по-своєму. Приміром, представники Партії регіонів уже тепер, лиш Віктор Балога у такий спосіб спробував «намацати ґрунт», порівняли його заяви зі спробою державного перевороту. «Такі спроби ми бачимо не в діях антикризової коаліції й уряду, а в діях інших політичних сил, які для цього намагаються дестабілізувати ситуацію в країні. Дострокові вибори, якщо вони й відбудуться, а я переконаний, що їх не буде, не принесли б бажаного тим, хто до них так прагне»,— заявив цими днями керівник апарату Прем’єр-міністра Сергій Льовочкін.
Координатор парламентської більшості Раїса Богатирьова пішла ще далі. Вона висловила впевненість, що Президенту Вікторові Ющенку слід негайно зустрітися з представниками коаліції. Мовляв, остаточне приєднання до опозиції «Нашої України» поглиблює розкол у суспільстві. Цікаво, що «регіонали» згадують про цей самий розкол лише тоді, коли політична ситуація розгортається не за їхнім сценарієм. Та й ще велике питання: чи можна нинішню згуртованість людей з різних регіонів навколо проблеми небаченого подорожчання тарифів назвати розколом?
Вочевидь, саме тому Партія регіонів нині намагається мусувати інші теми задля відволікання громадської уваги від тарифно-зарплатних проблем. Несподівані зізнання — мовляв, уряд і без тиску опозиції мав намір підвищувати мінімальну платню і хоч якось розбиратися в тарифній політиці, належної довіри серед людей не здобули. Тому, наприклад, на Донеччині змінили тактику. Тутешні депутати міськради нещодавно ухвалили заяву гнівного змісту, відверто спрямовану проти західних областей України. Там, зокрема, йдеться про те, що представники Івано-Франківщини, Львівщини й Тернопільщини нав’язують народу нашої держави свій світогляд, буцімто непритаманний більшості мешканців України. Під цим світоглядом, зокрема, розуміється намагання вшанувати воїнів УПА, і навіть необхідність функціонування в державі української мови.
Та й це ще півбіди. Намагаючись продемонструвати свою правоту, депутати посилаються на те, що у Донецьку живе більше людей і сильніше розвинута промисловість. Якщо йти за такою логікою, то договоритися можна до чого завгодно. Скажімо, до того, що той таки Львів має давнішу історію, ніж Донецьк, що там більше пам’яток архітектури... Панове депутати, та хіба ж цими категоріями слід визначати патріотизм і любов до рідної землі?..
Водночас парламентські представники Партії регіонів, вимагаючи зустрічі з Президентом, схоже, трохи спустилися на землю. Скажімо, у згаданому коментарі пані Богатирьової йдеться і про необхідність обговорення реформування житлово-комунального господарства та (увага!) компромісного варіанта закону про Кабмін. Де ж ви, шановні, були зі своїми компромісами, коли Віктор Ющенко вперше заветував цей документ і пропонував провести другий етап «круглого столу»? Власне, подібне питання можна адресувати і до бютівців, котрі нині обіцяють більше не долати президентських вето, але ще якихось півтора місяця тому підклали Вікторові Ющенку чималу «свиню».
Але в тому-то й біда, що більшість запитань сучасної української політики не перший рік уперто лишаються риторичними.

Ярослав ГАЛАТА

ДРУЖБА — ДРУЖБОЮ, А СПИСКИ — НАРІЗНО
У разі дострокових виборів до парламенту опозиційні фракції Верховної Ради БЮТ і «Наша Україна» йтимуть на них окремими блоками. Про це заявила лідер БЮТ Юлія Тимошенко в ефірі телеканалу «Інтер».
«Якщо будуть дострокові вибори, ми в системі повної координації дій йдемо двома блоками. Про спільний список не йдеться»,— сказала вона.
Відповідаючи на запитання, яка роль в опозиційному об'єднанні належить Президентові, пані Тимошенко зазначила: «Президент — це Президент. Він обраний загальнонаціонально і зараз не може бути лідером опозиції. Він може бути лише Президентом країни, Президентом усіх українців». Вона зазначила, що в опозиційних об'єднаннях лідера призначити неможливо.
«Ми ухвалили рішення: надіслали спеціальні партійні директиви на місця для того, аби блок, який я очолюю, і «НУ» створили у фракціях усіх рівнів без винятку єдині команди, і щоб ці команди залучили до своїх лав інші демократичні сили, які, можливо, є в певних чи інших фракціях, у різних областях»,— повідомила лідер БЮТ.
Тимошенко наголосила, що БЮТ всіма силами відстоюватиме ідею дострокових парламентських виборів.
також у паперовій версії читайте:

• ДОСТРОКОВО МОЖНА ПЕРЕОБРАТИ НЕ ЛИШЕ ПАРЛАМЕНТ?..
• ТІЛЬКИ ПІД ЗАГРОЗОЮ!
• ЧИ ПОЧУЮТЬ ЛЕОНІДА КУЧМУ?

назад »»»