ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ТРАНЗИТНІ ЗАГАДКИ
Нещодавній російсько-білоруський нафтогазовий конфлікт загострив міжнародні дебати з приводу обмеження можливостей Москви впливати на енергетичний баланс східноєвропейських країн.
Формально Росія декларує єдині для всіх споживачів прозорі ринкові принципи торгівлі нафтою та газом, але насправді домагається переваг та виявляє готовність до закулісного торгу. За цих обставин «Газпром» має шанси позбавити Росію її єдиного й досі надійного союзника в Європі.

Білоруський президент Олександр Лукашенко вже не раз висловлював своє обурення позицією Москви щодо ціни на енергетичні ресурси для Білорусі. «Відхід» Мінська зі сфери впливу Кремля різко погіршить й без того далеко не блискуче геополітичне становище сучасної Росії, ускладнене перспективою розміщення американських систем протиракетної оборони на території Польщі та Чехії. Нині фактично розпочалася гра навколо перспективи поставити білоруську зовнішню політику «на другу, західну ногу». Оскільки однобічна орієнтація на Москву, як виявилося, не гарантувала дешевих енергоносіїв на віки вічні.
Реагуючи на цю перспективу, президент Литви Валдас Адамкус, перебуваючи у Вашингтоні, заявив, що Вільнюс розробляє стратегію, спрямовану на те, щоб позбутися домінування російських енергетичних ресурсів на ринку країн Східної Європи. Україна висловлює готовність інвестувати в українсько-литовсько-білоруський проект альтернативного нафтопостачання. А Білорусь навіть пропонує надати нашій країні свою газову систему для перекачування «блакитного палива».
Але за всіма цими «політичними заручинами» сторони, здається, свідомо забувають про технічні деталі транзиту. Виникають прості запитання: наприклад, де Білорусь візьме вільні потужності для українських потреб, якщо «труба» повністю завантажена російським контрактовим експортним газом для Європи, і до того ж вже за два роки активи «Білтрансгазу» за «дешевший» газ відійдуть «Газпрому»? Не менш цікаве питання, де сторони знайдуть альтернативні російським джерела нафти? Наразі йдеться про можливість постачання нафти з роттердамського терміналу. Але тоді виникає додаткове «питаннячко»: у чому за цих умов полягатиме роль багатостраждального нафтопроводу «Одеса-Броди»? На жаль, відповідей на ці запитання немає.
Тим часом канцлер ФРН Ангела Меркель та президент Азербайджану Ільхам Алієв обговорили перспективи прокладання нових трубопроводів територією України. Водночас у разі реалізації проектів з видобутку нафти та газу «Нафтогазом України» в Єгипті та Лівії, Україні знадобляться додаткові потужності для транспортування цієї сировини. Але від амбітних планів до їхньої реалізації треба пройти чималий шлях. А за цей час ситуація може ще не раз радикально змінитися. Тож «чудодійного» розширення джерел енергопостачання в країни Східної Європи найближчим часом очікувати не доводиться.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ЗНАЙШЛИСЯ «АВТОРИ» ВИБУХУ У ПРИШТИНІ
• ВЕНЕСУЕЛА: НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТРИВАЄ
• БРИТАНЦІ ЙДУТЬ З ІРАКУ
• СЕНСАЦІЯ: НЕВІДОМИЙ ВІДЕОЗАПИС ОСТАННІХ ХВИЛИН ЖИТТЯ КЕННЕДІ
• США СТУРБОВАНІ РОСІЙСЬКИМИ КОМЕНТАРЯМИ

назад »»»