ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
МАЛО НАЗВАТИ СЕЛО САДОМ...
У селі Сад Сумського району стався випадок, про який варто розповісти детальніше. Йдеться про деякі критичні ситуації для вироблення чіткої програми заходів щодо збереження довкілля. Півроку місцева громада активно обговорює складні проблеми забудови та впорядкування території.

Каменем спотикання, від якого розійшлися кола по воді, послужило придбання АТ «Агрофірма Суми-Насіння» приміщення лабораторії тваринництва, яке раніше належало колишньому навчальному комбінатові. Особливість ситуації полягала в тому, що з обох конфліктуючих сторін у обговоренні брали участь висококваліфіковані спеціалісти, котрі мають безпосереднє відношення до технології використання різних засобів захисту рослин, а тому на практиці обізнані з можливими способами їхнього застосування, зберігання й утилізації.
У згаданому приміщенні АТ «Агрофірма Суми-Насіння» вирішила розмістити склад насіння зернових культур і трав. Територія під заплановані об’єкти розташована всередині житлової зони у безпосередній близькості від багатоповерхівок на вулицях Миру та 60-річчя Жовтня, поряд із загальноосвітньою школою, науково-лабораторним корпусом Інституту агропромислового виробництва та обласним центром охорони родючості ґрунтів. Погодьмося, що представники названих організацій цілком підходять до виконання ролі експертів у вирішенні подібних питань, а значна частина працівників тих установ мешкає на означеній території.
Звертаю увагу на те, що кожен житель мусить упорядкувати власну прилеглу територію. Сараї мешканців розташовані поруч зі школою, все сміття потрапляє на подвір’я і потім учні змушені це прибирати. Агрохімічна лабораторія працює з хімічними реактивами та кислотами, не маючи складу для їхнього зберігання й очисних засобів для утилізації або очищення водогінних стоків. Щодня звідти виливається у колодязь близько трьох кубометрів стоків, змішаних із реактивами, що поширюються підземними каналами і потрапляють до водоймищ.
Складські приміщення, як і територія току Інституту агропромислового виробництва, межують з житловими приватними будинками. На цьому току протруюється насіння без застосування спеціальної техніки, а дідівським методом за допомогою бетонозмішувача чи на звичайній поліетиленовій плівці сухим способом із використанням порошкових препаратів, що мають високий ступінь розпилювання. Зрозуміло: за цих умов про екологію можна хіба що говорити сумно чи сердито.
Тож представники АТ «Агрофірма Суми-Насіння» переконують опонентів у тому, що їхнє виробництво значно сучасніше за технологією, використовує імпортне обладнання, протруювач у них закритого типу і цілковито герметизований. Якість протруювання кожної партії перевіряється столичним Інститутом захисту рослин із видаванням висновку про відповідність. Застосовувані для протруєння препарати супроводжуються сертифікатами та зберігаються у спеціалізованому складі. Отже, гарантується повна безпека.
Члени місцевої громади висловлювали пропозицію щодо узгодження питання стосовно протруєння насіння Інституту агропромислового виробництва на обладнанні АТ «Агрофірма Суми-Насіння» і вирішення, таким чином, частини проблеми збереження довкілля. Пропозиція видається слушною й авторові цих рядків, одначе для остаточного узгодження треба укласти відповідну угоду між конфліктуючими сторонами.
Йшлось і про занедбані склади НВО «Еліта», які нині є джерелом екологічно небезпечних речовин, про компанію «ЖМ Груп», що не поспішає вкладати кошти у впорядкування села.
Обговорення нагального питання триває, висловлено чимало слушних думок, урахування яких дасть змогу внести зміни у вирішення екологічних питань.

Віктор ТАРАСЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• ГЕЙЗЕР НАПРИЗВОЛЯЩЕ
• ЯК НАФТОХІМІКИ ЗАГАСИЛИ ФАКЕЛ БЕЗГОСПОДАРНОСТІ

назад »»»