ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА : ЩО? ДЕ? КОЛИ?
У САЖОТРУСИ Я Б ПІШОВ...
Найбільш дефіцитною у комунальному господарстві стародавнього Львова визнано професію сажотруса. Вирішити цю проблему у мерії мають намір двома шляхами. По-перше, найближчим часом охочі опанувати цю важку, але екзотичну професію зможуть зробити це безкоштовно. А головне — через рік–два молодим комінярям (саме так у трудовій книжці реєструють цей фах) обіцяють службову квартиру, що може стати їхньою власністю через десять років праці за фахом.

Як розповів виконувач обов'язків начальника житлового господарства міськради Іван Квик, згідно з офіційною статистикою, останнім часом у Львові різко зросла кількість фатальних випадків через отруєння чадним газом. Одна з причин — незадовільний стан димовентиляційних каналів. Лише у центральному, Галицькому районі практично всі будинки мають понад сто років, є також трьохсотрічні, але повноцінний ремонт димовентиляційної системи можливий лише за проведення капітального ремонту. Загалом же будинків із пічним опаленням налічують понад 7200 і ще близько 500 — з індивідуальним. А сажотрусів на весь Львів — лише 53, й третина з них вже передпенсійного віку. Проблема ще й у тому, що не вчать цього ремесла ні технічні, ні середні спеціальні навчальні заклади. Готують їх тільки в навчальному комбінаті. До того ж, добре підготовлених сажотрусів «перекуповують» приватні організації, які мають змогу відповідно оплачувати їхню нелегку працю. У комунальних підприємствах сажотрус отримує 500–600 гривень на місяць.
До речі, у європейських країнах таких проблем немає, сажотруси досі в особливій повазі, це — престижна професія. Приміром, у Данії на комінярів вчаться кілька років, а зарплату вони отримують по кілька тисяч доларів.

ЧЕРКАСИ: ВОДА ПОГІРШАЛА, ПРОТЕ НІХТО НЕ ВИНЕН?
Тамтешні екологи заявили, що на підприємстві «Хімволокно» тріснуло дно накопичувача відходів виробництва, і вони просочуються у ґрунт і підземні води, рухаючись у Дніпро. Згодом це може не лише погіршити якість питної води у місті, а й створити загрозу екологічної катастрофи вздовж усього узбережжя. Фахівці зафіксували перевищення вмісту сульфатів у контрольній свердловині.

Нині міські екологи разом із центром Укргеології проводять повторні дослідження. Ці дані передадуть до прокуратури, і міська влада у суді вимагатиме від «Хімволокна» відшкодування збитків. Хоча тривогу міських природоохоронців поділяють не всі: мовляв, згідно із законом підприємство мало б одразу повідомити про аварію. Заступник начальника державного управління охорони навколишнього середовища в області Алла Бардик стверджує, що дно шлаконакопичувача не могло тріснути, тому що воно «не бетонне, воно — із протифільтраційного екрана, з глини та суглинку». Але вона погоджується, що перевищення вмісту сульфатів у воді є аж «у 1,5–3 рази».
Керівництво «Хімволокна» відмовляється від коментарів, однак надіслало лист, у якому спростовує усі закиди про катастрофу. Натомість звинувачує міський відділ екології в тому, що підприємство не ознайомили з результатами досліджень.
також у паперовій версії читайте:

• ТРАНЗИТЕРИ УСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!
• ЩО ПРИНЕСУТЬ ПТАШКИ НА КРИЛАХ?
• ЧИ ШКОДИТЬ ЛЮДЯМ РАДІОЛОКАЦІЙНА СТАНЦІЯ
• ХТО ЗАГУБИВ БРОНЕТРАНСПОРТЕР?

назад »»»