ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ЛЕГІОНЕРИ ПРАГНУТЬ СВОБОДИ?
Давненько в українському футболі не було таких скандальних подій, що відбуваються останнім часом. Судіть самі, наприкінці першого кола виник скандал, пов’язаний з обслуговуванням матчів національної першості іноземними арбітрами. Тоді керівник донецької обласної федерації футболу звинуватив у всіх гріхах нинішнє керівництво національної федерації. Стілець під нинішнім президентом цієї організації Григорієм Суркісом захитався, але не впав. Переважною більшістю голосів на Конгресі федерації футболу України, що проходив у грудні минулого року, йому висловили довіру.

Минув лише місяць, а вболівальники стали свідками нового скандалу, цього разу пов’язаного з допінгом. Знову ж таки довелося збирати позачерговий виконком, а крім цього, 20 лютого має визначитись подальша доля ліміту на легіонерів в українському чемпіонаті. Нападник донецького «Металурга» Георгій Деметрадзе не знайшов нічого кращого, як подати позов до Печерського районного суду міста Києва про порушення прав іноземних футболістів, котрі виступають за українські команди. Суть позову стосується легітимності деяких положень регламенту чемпіонату, які, на думку грузинського легіонера, суперечать Конституції України. Однак про все по черзі.
Футбольні функціонери на позачерговому виконкомі ФФУ розглядали питання про допінговий скандал. На засідання були запрошені міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Віктор Корж, віце-президент НОК України Володимир Бринзак, а також головний тренер збірної України Олег Блохін. Президент Професійної футбольної ліги Равіль Сафіуллін у своєму виступі звернувся з проханням до керівника робочої групи Сергія Стороженка прояснити ситуацію, що склалась навколо оприлюднення прізвищ футболістів, у яких виявили позитивні допінг-проби. Сергій Стороженко, у свою чергу, зазначив, що цей скандал здійняли для того, щоб відібрати у ФФУ певні повноваження. За його словами, Литовченко, гравець київського «Арсеналу», якого, за інформацією офіційного сайту донецького «Металурга», торік викрили у вживанні заборонених препаратів, має постійні проблеми з підвищеним рівнем тестостерону. Стороженко сказав, що Литовченка шість разів перевіряли і шість разів був позитивний результат.
Окрім того, керівник групи заявив, що у гравця підвищений рівень тестостерону — це доведено медичними перевірками, а відтак йому дозволено грати у футбол. Він також зачитав лист керівника спортивно-медичного відділу ФФУ, який пояснив «допінговий скандал» тим, що у футболістів виявляли лише підвищений рівень тестостерону. Торік на допінг перевірили 312 футболістів, позитивний результат був у десятьох гравців, у дев’ятьох із них підвищений рівень тестостерону в сечі, у восьми він із часом нормалізувався. «Жодних 16 позитивних допінг-проб, як повідомлялось в засобах масової інформації, не було. Не знаю, звідки це взяли»,— зазначив пан Стороженко. Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Віктор Корж повідомив, що український Національний антидопінговий центр не має світового сертифікату для визначення допінгу, тобто якщо спортсмена навіть «впіймали» на вживанні заборонених препаратів, то це є лише сигналом для його подальшої перевірки, а не покарання. У світі 32 антидопінгові центри, найближчий з яких — у Москві. Григорій Суркіс повідомив, що йому з ФІФА надійшов лист, аби ФФУ пояснила, що відбувається у нас із «допінговим скандалом», а Віктор Корж додав, що через це «Міжнародний антидопінговий центр» (ВАДА) може відправити в Україну своїх експертів для вивчення ситуації, й буде важко пояснити їм суть проблеми, посилаючись на наші тимчасові регламентні норми».
Тож позачерговий виконком ФФУ, який мав дати відповідь на запитання, чи є допінг в українському футболі, цього не зробив. Усі звинувачення на свою адресу команда Суркіса вміло відкинула, а їхні опоненти не змогли знайти жодних дієвих контраргументів. Загалом ситуацію з «допінговим скандалом» можна охарактеризувати так: а) на допінгу не піймано жодного футболіста; б) кого впіймали на тестостероні нам не назвуть, оскільки це «велика» таємниця; в) офіційних осіб, які можуть займатися проблемою допінгу, в країні немає, а отже, проблеми, поки не існує.
Тепер про іншу справу. 15 грудня 1995 року Європейський суд ухвалив рішення щодо позову гравця бельгійського «Льєжа» Жана-Марка Босмана. У серпні 1990-го він, відігравши за контрактом у футбольному клубі «Льєж», одержав запрошення від французької команди «Дюнкерк». У той час будь-який гравець, навіть після закінчення контракту з клубом, належав йому протягом певного часу. «Льєж» оцінив Босмана в сто тисяч доларів, але не погоджувався відпускати доти, доки не одержить цієї суми в повному обсязі. Оскільки «Дюнкерк» не квапився платити, Босман опинився в «підвішеному» стані. Тоді він вирішив звернутися до суду і заперечити законність трансферної системи, а також порушив питання про обмеження кількості іноземців у командах. Друга частина його позову виявилась бомбою в європейському футболі. Тоді суд задовольнив позов Босмана, і через деякий час у Європі можна було бачити дивну картину, коли, наприклад, у матчі англійської Прем’єр-ліги в складі однієї з команд на полі не було жодного англійця.
Здається, в Україні назріває щось схоже. Грузинський легіонер донецького «Металурга» Георгій Деметрадзе подав позов до Печерського районного суду міста Києва стосовно легітимності положень регламенту чемпіонату України з футболу. В заяві він посилається на регламент чемпіонату України з футболу, Конституцію та закони. Так, ст. 26 Конституції України передбачає, що іноземні громадяни й особи без громадянства, котрі перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами, свободами, а також несуть такі самі зобов’язання, як і громадяни України, за винятком випадків, установлених у Конституції, законах і міжнародних угодах. Деметрадзе у своєму зверненні до суду просить, зокрема, заборонити в майбутньому твердження регламенту змагань з футболу серед команд професійних клубів України, в якому буде встановлене будь-яке кількісне обмеження в командах вищої ліги на одночасне перебування на полі під час матчу футболістів-легіонерів. Слухання призначене на 20 лютого.
У короткому інтерв’ю прес-службі клубу Георгій Деметрадзе наголосив, що до оголошення результатів судового слухання категорично відмовляється давати коментарі з будь-яких питань стосовно поданого позову. Натомість є реакція інших футбольних функціонерів.
Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс: «Знаючи Деметрадзе як чудового хлопця й талановитого футболіста, можу припустити, що він звернувся до суду не з власної ініціативи. Переконаний: гравця змусив віце-президент донецького «Металурга» Дмитро Селюк, котрий керує клубом з-за кордону. Переслідуючи власні цілі, він каламутить воду в нашому футболі: по суті, він ініціював усі гучні скандали поточного міжсезоння. З одного боку, це — право клубу відстоювати власні інтереси, в тому числі щодо зняття всіх обмежень на іноземних гравців, але з іншого — це шлях у нікуди».
Голова Всеукраїнської національної профспілки «Футболісти України» Олег Печерний: «Грузинського форварда я ні в чому не звинувачую. Сліпому зрозуміло, що це — чергова ланка ланцюжка акцій, спрямованих на підривання престижу Федерації футболу України. Спочатку допінговий скандальчик, тепер зображення бурхливої боротьби за права іноземців. Відповідати на запитання «Кому це вигідно?» немає сенсу. Очевидно, що за цим абсурдним кроком стоїть керівництво донецького «Металурга».
Сергій Палкін, генеральний директор «Шахтаря»: «Ніхто не може заборонити футболістові відстоювати свої законні права. На мій погляд, у нього великі шанси виграти цю справу. Ситуація розгортається, як «за Босманом». У ФФУ та ПФЛ можуть виникнути неабиякі проблеми, якщо суд визнає правоту форварда донецького «Металурга».
Перший віце-президент донецького «Металурга» Дмитро Селюк: «У багатьох коментарях я читаю, що за спиною Георгія стоїть Селюк. Він подав позов до суду і вимагає, аби українська федерація скасувала нинішній ліміт на легіонерів, тому що він не правомірний, про це йдеться в ст. 26 Конституції України. ФФУ — громадська організація, яка зобов’язана виконувати закони країни. Зараз заангажовані журналісти намагаються перекрутити факти, аби тільки догодити керівникам Федерації футболу». Далі, як то кажуть, буде.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• АНТХОЛЬЦ: СЕНСАЦІЇ Й ТЕНДЕНЦІЇ

назад »»»