ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ВАЛЮТА ЗАТИСКАЄ БАНКИ В "КОРИДОР"
Торік банківська система України побила всі попередні рекорди, збільшивши свої активи на 57 відсотків. Експерти вважають такі показники українським «економічним дивом», якого в жодній іншій східноєвропейській країні немає. Обсяги кредитування громадян зросли у 2,3 раза. На тлі фондового ринку та інвестиційних фондів 194 зареєстрованих банки здаються головними фінансовими донорами української економіки.
У цьому році, за прогнозом президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняки, зростання активів банківської системи уповільниться до 40 відсотків. Головна причина полягає в зменшенні реальних доходів громадян.

Попит на споживчі кредити може зменшитися вдвічі. Очевидно, що нині кошти на банківських депозитах є головним внутрішнім джерелом залучення капіталу. Споживчі кредити та кредитування економіки забезпечуються саме завдяки зростанню обсягів депозитів. Якщо приплив капіталу від населення зменшиться, банки не зможуть активно кредитувати громадян і підприємства. У поточному році перехідні залишки депозитів з минулого року становили 70 відсотків. Тобто більшість вкладників продовжили угоди з банками на розміщення коштів. Це дає експертам підстави сподіватися, що фінансова система у 2007-му не зазнає жодних потрясінь, капіталу для розвитку економіки достатньо, є непогані запаси. Зважаючи не те, що споживчі кредити — це лише 80 млрд грн з 240 млрд позик, виданих банками, звуження цього сегменту кредитування, за висновками фахівців, не призведе до кризових явищ.
Валові валютні резерви Національного банку України наприкінці року дорівнювали 22,26 млрд доларів США, за минулий рік вони збільшилися майже на три мільярди доларів. На початку 2007-го обсяг чистих активів банківської системи становив 340,4 млрд грн, минулого року вони зростали завдяки збільшенню обсягів кредитних операцій, питома вага позик зросла від 62 до 72 відсотків усіх банківських активів. Отже, нині кредитування — це наріжний камінь фінансової системи. Тим часом зменшилися кошти на коррахунках з 14 до 10 відсотків та вкладення банків у цінні папери з — 7% до 4,5 відсотка активів.
Минулого року банки отримали 4,6 млрд грн чистого прибутку, позаминулого року цей показник був значно скромнішим — 2,2 млрд грн. Сума позик, наданих суб’єктам господарювання, зросла на 52 відсотки, довгострокові кредити збільшилися на 82 відсотки і становили 157,2 млрд гривень. Це половина всіх кредитів. Загальний обсяг активів 144 провідних банків за 2006 рік сягнув 315,719 млрд гривень. Нині обсяг їхнього капіталу становить 42 млрд грн, або 6,3 млрд євро.
На стан банківської системи безпосередньо впливатиме стан економіки та потреба в коштах для її розвитку. Якщо цьогоріч виробництво валового внутрішнього продукту зросте на шість відсотків, проблем у банків не буде. Однією з головних небезпек є великий обсяг іноземної валюти в банківському капіталі: якщо на валютних ринках виникнуть курсові проблеми, це може призвести до дестабілізації банківської системи й економіки загалом. Макроекономічні і валютні ризики через нарощування доларизації зростають. Щоб їх зменшити, НБУ доведеться регулювати валютний ринок.
Ситуація на банківському ринку, за словами керівника АУБ, нині стабільна. Незважаючи на від’ємне сальдо платіжного балансу та переважання обсягів імпорту над експортом продукції, резерви банківської системи зросли. Крім інвестицій, валюта надходить також від громадян, котрі працюють за кордоном та пересилають кошти родичам в Україну. За висновками експертів, це одна з вагомих причин доларизації економіки. Торік загальний обсяг валюти в банківських активах становив 49 відсотків. Таким чином, доларизація визначає фарватер розвитку банківської системи, котра залежить від курсових коливань та стабільності національної валюти. У Білорусії кредити у валюті в загальному банківському портфелі дорівнювали 37 відсоткам, у Росії — 21%, Болгарії — 74%, Румунії — 47%, Словаччині — 25%, у Чехії — 13%, в Угорщині — 38 відсотків.
Доларизація банківської системи та економіки викликає певне занепокоєння Національного банку України, котрий підготував проект постанови про регулювання експорту та імпорту капіталу. Суть регулювання полягає в обмеженні або частковій забороні валютного кредитування. Це може звузити розвиток ринку житлового будівництва, зменшити споживчий попит на автомобілі і побутову техніку. Проте остаточного рішення наразі немає, можливо, кредитування таких об’єктів здійснюватиметься в національній валюті, але за такими самими відсотковими ставками, як у доларах чи євро.
Нині банківські кредити в іноземній валюті майже вдвічі дешевші, ніж гривневі. Саме це є головним чинником, який спонукає громадян віддавати перевагу доларам. Тож для зменшення доларизації банкам варто просто зменшити процентні ставки на кредити в гривнях.
У комерційних банках також вважають, що рівень доларизації необхідно зменшувати. Основна причина такого високого попиту на валюту пояснюється високою довірою до неї в усіх сферах бізнесу та з боку широких верствах населення. Очевидно, що долару та євро довіряють більше, ніж гривні. Нестача довготермінових «маяків» та помітних орієнтирів валютно-курсової політики, політичні бурі і нестабільність економічного законодавства спонукає бізнесменів і громадян страхуватися накопичуючу валюту.
Олександр Сугоняко вважає, що в цьому році обсяги експорту зростуть, тому збільшиться надходження валюти. Монетарно-валютна політика НБУ сприяє розвиткові економіки. Але в експертних колах знову лунають заклики до лібералізації валютного курсу. Для експортерів це вигідно, але для пересічних споживачів усі імпортні товари подрожчають. Якщо валютний курс рушить у «вільне» плавання, це, напевно, означатиме девальвацію гривні. До якої межі національна валюта може подешевшати, експерти прогнозувати не хочуть, побоюючись масової хвилі скуповування доларів, але обережно висловлюють припущення щодо вирівнювання курсу в межах 5,5 грн до одного долара. Загалом лібералізація валютно-курсової політики може оздоровити реальний сектор економіки й збільшити експортний потенціал. Проте обсяги внутрішнього споживчого ринку зменшаться, розпочнеться уповільниться його розвиток.
За словами президента АУБ, нині третина банківського капіталу належить іноземним установам, решту контролюють вітчизняні фінансисти. Нині тривають переговори про купівлю кількох українських банків. Фахівці переконані, що іноземний капітал активно опановуватиме український ринок, який для них за рівнем прибутковості є надзвичайно привабливим. Хоча в Україні річна прибутковість банківського капіталу в середньому дорівнює 11 відсоткам, а в Угорщині — 22, іноземні банки зацікавлені в розширені ринків, тому неодмінно будуть виходити на наш ринок.
Олександр Сугоняко вважає, що наявність іноземного банківського капіталу в Україні необхідно оптимізувати. Насправді законодавчо обмежити приплив іноземного капіталу напередодні приєднання до Світової організації торгівлі, а тим паче після вступу до міжнародного трейд-клубу буде практично неможливо. Експерти впевнені, що іноземний капітал стимулює банківську систему до модернізації, розширення обсягів послуг, якісного менеджменту, збільшує її капіталізацію та конкурентоспроможність на внутрішньому ринку. Теоретично банки зможуть виходити також на зовнішні ринки, але досвід Польщі, в яке на ринку працює 70 відсотків іноземного капіталу, свідчить про те, що конкурувати з найбільшими банками, здатними запропонувати позики на суму мільярда доларів, вітчизняним фінансовим установам, без ліквідної застави чи цінних паперів позичальників, під такі кредити буде складно.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ТОРГІВЛІ ТА ІНВЕСТИЦІЯМ СПРИЯТИМЕ USAID
• ПАЛЬНЕ З НАСІННЯ
• ЩО В ЗАСІКАХ?
• ГАЗ ЗАМІНЯТЬ ІМПОРТНИМ ВУГІЛЛЯМ
• ЄВРО ЗАГРОЖУЄ ТОРГОВЕЛЬНОМУ БАЛАНСУ ЄС
• ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ

назад »»»