ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПРОБЛЕМА КОСОВА: СУПЕРЕЧКИ НАВКОЛО ПЛАНУ АХТІСААРІ
Триває обговорення плану для Косова, підготовленого спеціальним представником ООН Марті Ахтісаарі. У документі відображено основні елементи політичної й економічної структури краю відповідно до його нового статусу як провінції Сербії, хоча й нема в ньому ключового слова — «незалежність».

З 1999 року, коли після бомбардувань авіацією НАТО провінцію покинули югославські війська, край опинився під адміністрацією ООН попри його формальну належність до Сербії. Згідно з планом Ахтісаарі Косово буде багатоетнічним суспільством, яким управлятимуть демократично, на основі дотримання права законодавчою, виконавчою і судовою владами. Косово матиме власну конституцію, гімн і прапор, а офіційними мовами будуть албанська і сербська. Передбачається створення власних сил безпеки, озброєних легкою стрілецькою зброєю, і надання права контролювати кордони. Не порушуватиметься рівність всіх громадян, поважатимуться міжнародне право й основні свободи, захищатимуться права й обов’язки кожної етнічної громади загалом і кожного їхнього члена зокрема. Косово отримає право вести переговори і підписувати міжнародні договори та вступати до таких міжнародних організацій, як ООН, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.
Дотримання прав менших, у тому числі 100 тисяч сербів, є основною частиною плану, яким гарантовано представництво сербського населення у парламенті, уряді, поліції й адміністрації. За планом Ахтісаарі, серби матимуть «високий рівень контролю» у міській владі, де вони становлять більшість, і фінансову автономію, яка полягатиме в праві отримувати кошти від Белграду. Міжнародна спільнота бере під захист понад 40 сербських православних храмів, які неодноразово знищувались косовськими албанцями — косоварами.
Представивши план у Белграді, керівник дипломатії ЄС Хав’єр Солана, комісар з питань розширення ЄС Оллі Рен і Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер звернулись до сербів і албанців із закликом активно долучитися до пошуку компромісу в справі розбудови майбутнього Косова, доки цей проект потрапить у Раду Безпеки ООН. Європейський Союз оголосив про початок консультацій у Відні 12–23 лютого. Пан Солана висловив захоплення зусиллями Ахтісаарі і закликав обидві сторони виявити «відповідальність, гнучкість і визнати необхідність рішень на основі реалістичного компромісу». Генсек НАТО запевнив, що планом Ахтісаарі пропонується безпечне майбутнє, яке гарантують європейські і євроатлантичні структури, а миротворчі сили НАТО ефективно протидіятимуть можливому насильству, яке може супроводжувати втілення плану в життя.
Після ознайомлення з планом сербське керівництво попросило відтермінувати початок переговорів на тиждень, тобто до 21 лютого, аби парламент набув легітимності після проведених три тижні тому виборів і зміг підтвердити повноваження делегації, яка вестиме перемови у Відні. Про це повідомив Альберт Рохан, заступник пана Ахтісаарі.
Обговоривши пропозиції з лідерами парламентських фракцій і коаліцій, президент Сербії Борис Тадич висловив британському міністрові у справах Європи Джері Хуну, який перебував з візитом у Белграді, свою категоричну незгоду з тим, що може бути порушено тему незалежності під час переговорного процесу щодо Косова, і бажання «послідовно захищати свої державні інтереси». Британський представник натомість зазначив, що «певніше за все план зазнає змін» і на переговорах у Відні Сербія зможе внести до нього свої корективи.
Прем’єр-міністр Воїслав Коштуніца вважає, що «своїми пропозиціями щодо майбутнього статусу Косова Марті Ахтісаарі зазіхає на визнані міжнародними структурами кордони Сербії, через що країна може втратити 15% своєї території». Тому концепцію Ахтісаарі щодо цієї провінції він назвав «неприйнятною й нелегітимною».
Прем’єр Косова Агім Чеку також висловив своє незадоволення планом, який, за його словами, суперечить очікуванням албанців, оскільки в ньому не згадано про незалежність, а пропонуються хіба що елементи державності.
Про свою незгоду з планом Ахтісаарі в інтерв’ю німецькому журналу «Шпігель» сказав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров: «Росія не уявляє, як Рада Безпеки може ухвалити неприйнятне для сербів рішення». Міністр також зауважив, що не виконуються окремі пункти резолюції під номером 1244 РБ ООН щодо Косово. Зокрема, у провінцію не повернулись формування сербської поліції і прикордонників, не виконано пункт резолюції щодо повернення біженців і переміщених осіб.
Події навколо плану Ахтісаарі і його майбутнього обговорення у Відні засвідчують, що проблема невизнаних територій залишається надзвичайно актуальною і руйнує стабільність не тільки на Балканах, а й на пострадянському просторі. Успішне «самовизначення Косова», підтримане міжнародними інституціями, може стати нагодою для подібних апеляцій з боку невизнаних утворень на пострадянських теренах. Лідери Карабаху, Придністров’я, Абхазії намагатимуться «прив’язатись» до проблеми Косова, хоча спільного з краєм у них дуже мало.
Безперечно, поспіх у визнанні Косова може стати фактором дестабілізації на Балканах. Хоча не варто забувати, що жорстка політика покійного президента Югославії Милошевича також не сприяла стабілізації і спричинила втручання НАТО, яке зупинило переростання цього локального конфлікту у масштабніший і кривавіший. Тому прагматичні дії нинішнього керівництва Сербії, яке хоче інтегруватись з ЄС та НАТО, є вагомим фактором миру і стабільності на Балканах. Від позиції Белграда залежить не тільки доля плану Ахтісаарі, а й мир та стабільність на Балканах, яких можна досягти лише у співпраці з європейським та євроатлантичними структурами за умов незастосування вето у РБ ООН Росією, яка веде на Балканах свою гру, що не завжди узгоджується з інтересами балканських народів. Та це тема іншої розмови.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ТУРКМЕНІСТАН НА ПЕРЕХРЕСТІ ВИБОРУ
• ВТРАТИ Й ЗДОБУТКИ НА ШЛЯХУ ПОБУДОВИ ІV РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

назад »»»