ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ВНУТРІШНІЙ РИНОК ЗМІНЮЄ СТРУКТУРУ ПОПИТУ
Українська економіка торік продемонструвала позитивну динаміку розвитку. Головним випробуванням для неї стало суттєве підвищення вартості енергоресурсів. Проте підприємства змогли адаптуватися до нових умов, адже реальний ВВП зріс на сім відсотків. Такі підсумки загалом можна вважати втішними, але виклики року нинішнього відкривають нові, значно масштабніші перспективи.

1.
На переконання міністра економіки Володимира Макухи, який підбив підсумки розвитку та окреслив завдання, для випереджального економічного зростання необхідно покращити інвестиційну привабливість країни, сприяти розвиткові бізнес-середовища та зростанню доходів громадян. Мінекономіки визнає, що репутації держави значної шкоди завдають рейдерські атаки на підприємства та конфлікти у сфері корпоративного управління підприємствами. Для вирішення цих проблем необхідно негайно проводити реформу судової системи та ухвалити два закони — про акціонерні товариства та про національний депозитарій. Для залучення інвестицій і гарантування прав інвесторів Мінекономіки готує проекти законів про концесію та про державно-приватне партнерство. Уряд планує створювати інноваційні кластери, які акумулюватимуть передові технологічні розробки для подальшого впровадження їх у виробництво. Енергетика, транспорт та комунальне господарство будуть пріоритетами інновацій.
Визначати інвестиційні проекти для їхнього фінансування з державного бюджету розпочнуть після затвердження положення про спеціальну міжвідомчу комісію, яка добиратиме конкретні проекти для інвестування через Державне агентство з питань інвестицій і інновацій.
У цьому році компанії та підприємства зможуть отримати через бюджет 740 млн грн для реалізації проектів з енергозбереження і 145 млн грн — для проектів у технопарках.
Уряд також змінює стратегію роботи з кредитами Світового банку. Якщо раніше їх використовували для фінансування бюджетних видатків, то відтепер вони передаватимуться господарським суб’єктам під конкретні інвестиційні проекти. Насамперед це стосуватиметься оновлення інфраструктури житлово-комунального господарства та впровадження енергоощадних технологій на підприємствах ЖКГ.
Зважаючи на те, що комунальні підприємства мають низьку рентабельність, кредитування через звичайні комерційні банки є неефективним.
Світовий банк надає кредити на значно вигідніших умовах, ніж комерційні установи — терміном до 20 років, з яких перші п’ять — це пільговий період, а відсоткові ставки кредитів СБ зазвичай нижчі від середньоринкових.
Темпи зростання доходів громадян у цьому році порівняно з минулим уповільняться. Якщо торік реальні доходи збільшилися на 19 відсотків, то в цьому, за прогнозом міністра, зростання становитиме вісім відсотків. Триватиме перерозподіл структури попиту на внутрішньому ринку. Якщо раніше його основою були продовольчі товари, то кілька років поспіль акцент зміщується до споживання та придбання товарів тривалого використання. Здебільшого це житло, автомобілі, побутова та електронна техніка. Характерний штрих: у 2006 році українці придбали 360 тисяч нових автівок. Це абсолютний рекорд, який свідчить про зростання добробуту і споживчого попиту. Експерти переконані: зміщення акцентів економічного розвитку є ознакою того, що Україна наближається до класичних зразків ринкової економіки, коли більше як половину ВВП виробляє приватний малий та середній бізнес, решту — велика індустрія. Нині українська економіка залишається орієнтованою на експорт, а товарне покриття внутрішнього ринку залежить від імпорту товарів. Це спричиняє дефіцит торгівельного балансу. Однак у структурі імпорту майже третина — це високотехнологічне устаткування. Інвестиційний імпорт закладає підвалини розвитку економіки в майбутньому.
За словами Володимира Макухи, основною метою є перехід від економіки індустріального типу до постіндустріального, тобто економіки, у якій переважатимуть послуги, високі технології та створення всіх видів інформаційної інфраструктури. Урядовець переконаний, що збільшення обсягів виробництва у сфері послуг свідчить про поступовий перехід до постіндустріальної моделі економіки, характерної для розвинених країн. Водночас в Україні внутрішній валовий продукт на дві третини забезпечується зростанням промислового виробництва, тоді як у Європейському Союзі частка промвиробництва в структурі ВВП становить лише третину.

2.
Обсяг промислового виробництва торік збільшився на 6,2 відсотка. Показово, що основна пайка зростання припадає не на важку індустрію, а на галузі, пов’язані з внутрішнім споживчим ринком — будівництво, транспорт, торгівлю. Високий рівень інфляції — майже 12 відсотків — був наслідком підвищення цін на енергоносії, що призвело до зростання тарифів. Цього року показник інфляції також значною мірою залежатиме від збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги. За інформацією Мінекономіки, підвищення плати за житлово-комунальні послуги в середньому становило понад 85 відсотків. На 42 відсотки збільшилася вартість пасажирських перевезень залізничним транспортом, у цьому році, згідно із наказом Мінтрансу, залізничні квитки подорожчають ще на 75 відсотків. Водночас ціни на продовольчі товари зросли на 3,5 відсотка, а на промислові — на 2,5 процента.
Зростання ВВП у 2007-му має сягнути 6,5 відсотка. Цьому сприятиме кон’юнктура зовнішніх ринків на основні види товарів українського експорту, новий рівень співпраці з Росією у сфері енергетики, експорту української м’ясо-молочної продукції. Виробничу кооперацію уряд поглиблюватиме, оскільки вважає, що це надзвичайно важливий ресурс економічного розвитку, адже машинобудівні комплекси двох країн технологічно пов’язані і розривати ці зв’язки економічно не вигідно. Угода про вільну торгівлю з Росією є чинною, але виняток й обмеження щодо підакцизних товарів — алкоголю і тютюну, а також цукру викликають у багатьох експертів скептицизм з приводу її дієвості. Підписання двома державами графіка усунення обмежень у вільній торгівлі дає підстави сподіватися, що зона вільної торгівлі між Україною та Росією без винятків й обмежень, починаючи з 2008 року, стане реальністю.

3.
Більшість експертів переконані, що розвиток вітчизняної економіки стримується через брак кваліфікованих працівників. За прогнозом Мінекономіки, у цьому році рівень безробіття не зменшиться. На ринку праці є два мільйони вакансій, водночас рівень безробіття в Україні становить 6,4 відсотка економічно активного населення. Структура попиту і пропозиції робочої сили не збігаються. Роботодавці прагнуть отримати висококваліфікованих працівників за щонайменшу платню, а малокваліфіковані кадри, які погодилися б на низьку зарплату, їх не влаштовують. Цей парадокс свідчить про необхідність значних структурних змін. Мінекономіки спільно з Мінпраці готує пропозиції, покликані перекваліфікувати безробітних відповідно до потреб на ринку праці.
Результатом переговорів з Європейським Союзом про нову посилену угоду має стати створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що сприятиме економічному піднесенню. Щодо вступу України до Світової організації торгівлі, то наприкінці минулого року парламент схвалив 20 «сотівських» законів. Після завершення процесу верифікації — перевірки ухвалених законів на відповідність зобов’язанням, які наша країна взяла на себе під час переговорів,— буде визначений час вступу до СОТ. За прогнозом міністра, у середині літа можна сподіватися остаточного рішення про набуття Україною членства в міжнародному трейд-клубі. Міністр економіки під час переговорів з генеральним секретарем СОТ Паскалем Ламі в Давосі переконався, що Україна має найвищий шанс серед 23 країн-претендентів для якнайшвидшого вступу до організації. Володимир Макуха вважає, що Україна нині перебуває на вищому ступені готовності, ніж Росія, проте посадовець не вбачає жодних проблем у синхронному членстві обох країн.
За висновками експертів, єдиною реальною перешкодою на шляху до СОТ може стати державне регулювання експорту зерна. Запроваджені урядом квоти на експорт зернових решта країн може тлумачити як обмеження вільної торгівлі. Щоб запобігти такому розвиткові подій, уряд планує розглянути питання лібералізації експорту зерна наприкінці лютого. Наразі Мінекономіки вже видало додатково 46 ліцензій на експорт кукурудзи обсягом 390 тисяч тонн та 31 ліцензію на вивіз 516 тисяч тонн ячменю. Ліцензій на експорт пшениці не видають до остаточного визначення реальних перехідних запасів.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ЗАМІСТЬ КОРПОРАЦІЇ БУДЕ КОНЦЕРН
• ОСЬ КОМУ ПАМ’ЯТНИКИ СТАВИТИ!

назад »»»