ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
КОСМЕТИКА ІМПЕРАТРИЦЬ
Російські цариці й вельможні пані були неабиякими модницями. Вони щодня підфарбовували обличчя, користувалися пудрою, рум’янами, олівцями для брів і губною помадою. Символом краси був образ, оспіваний у народних казках: «Обличчя біле, як сніг, щічки рум’яні, мов маків цвіт, брови чорні, з соболиним відливом».

Цей образ прагнули наслідувати до середини ХІХ ст. Пані не виходили з дому, а цариці не полишали своїх опочивалень, не нанісши на обличчя щільний шар білої пудри, не нарум’я-нивши щоки і не підмалювавши брови. Приготування косметичних засобів зберігалося в таємниці.
Основою пудри було борошно. Це не дуже зручно, тому що дороге вбрання покривалося пилом, а на прогулянках наліт пудри переносився вітром на камзоли кавалерів. У ХVІІІ ст. до царських покоїв із Англії завезли рецепт стійких білил. До густої піни збивали яєчний білок, до нього додавали розмолоту яєчну шкаралупу, сіль та білий мак. Цією густою масою, розбавленою олією, намазували обличчя. Потім на цю клейку основу наносили шар крейди чи вапна. Цей самий склад, розбавлений джерельною водою замість рослинної олії, використовували замість мила. Анна Іоанівна віддавала перевагу такій крем-пудрі: розтирали в пил пшеницю й додавали цинкові білила. Брови жінки малювали сажею, розведеною спиртом.
У домашній косметиці найменш шкідливими засобами були рум’яна та помада, які виготовляли з меленого сухого буряка, моркв’яно-бурякового соку та гліцерину. Щоб царська шкіра не псувалася, не була зморщеною й зів’ялою, використовували маски. Одна із найпопулярніших, якій віддавала перевагу Єлизавета Петрівна,— сочеподібна маска: до рослинної олії додавали розмочені й розтерті горох з сочевицею, збитий білок і висушували у печі. Потім розводили теплим молоком. Винятковим засобом вважався мед. Його змішували з толокном, рисовим борошном, розмоченою квасолею. Катерина Велика щодня протирала обличчя медом, а потім наносила на шкіру гусячий жир або свиняче сало. Дружини Петра І — тиха Євдокія Лопухіна і моторна Катерина І — користувалися «м’ясними» масками, відомими з часів Івана Грозного. Перед сном вони наносили на обличчя парну телятину. Змивали її підігрітою кров’ю тварини. Шкіра ставала м’якою і гладкою.
Анна Іоанівна протирала обличчя та шию шматочками парної печінки й теплим коров’ячим топленим маслом. Катерина Велика вранці та ввечері вмивалася шматочками льоду. Вона ввела моду на фруктові маски. Перед вранішньою кавою імператриця часто втирала в обличчя та ділянку декольте яблучне пюре і, до речі, обов’язково з’їдала не менш як п’ять кислих яблук за день. Очищувальною поживною маскою була маска з суниці. Ягодам, розтертим на кашку, давали застигнути на обличчі, а потім змивали їх жирними вершками. Знатні персони любили поніжитися у ванній з полуничного компоту. Такій ванні віддавали перевагу над давньою традицією приймати ванни з парного молока.
Єлизавета Петрівна для відбілювання обличчя й тіла натиралася перед банею соком огірка та квашеної капусти. Для позбуття від ластовиння і плям на тілі ефективними засобами вважалися розтерті сорочачі яйця або квіти кульбаби, настояні на горілці. Прищі зводили соком калини та бузини. Після маски на шкіру наносили крем, до складу якого входили жир, мед, гліцерин і ароматичні речовини.

Ніна ГУЖВА (Укрінформ)
також у паперовій версії читайте:

• ЗІ ШТЕМПЕЛЕМ КОРОЛІВСЬКОГО МІСТА
• ЯК НАВЧИТИСЬ БУТИ ЩАСЛИВИМ?
• СІЛЬСЬКИЙ ЕРМІТАЖ
• УЧЕНИЙ, ЯКИЙ ЗРОБИВ НЕМОЖЛИВЕ
• «ШТУЧНИЙ СВІТАНОК» ПРОТИ ДЕПРЕСІЇ

назад »»»