Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
СУСПІЛЬСТВО
«УДАР, УДАР, ЕЩЕ УДАР, ОПЯТЬ УДАР И ВОТ...»
ЦЕ — НЕ ЦИТАТА З ПІСНІ ВОЛОДИМИРА ВИСОЦЬКОГО, ЦЕ — ПРИНЦИП ПОБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ОСТАННІХ РОКІВ
Оприлюднивши Закон «Про Кабінет Міністрів», документ, який, нагадаємо, досі супроводжують гучні скандали, уряд готує черговий «сюрприз». Йдеться про нещодавню презентацію законопроекту про засади зовнішньої та внутрішньої політики. Поки згаданий документ не набув офіційного статусу, оскільки його не зареєстровано у Верховній Раді, та спеціальна робоча група КМ «схрестила вужа з їжаком», спробувавши поєднати в один проект шість (!) існуючих.
Більше того, цими днями проект, можливо, буде передано до парламенту. Ймовірно, це станеться після того, як члени антикризової коаліції нададуть до нього свої доповнення. Власне, головне, чого немає в документі й про появу якого аспекту коаліціянти, очевидно, так і не подбають, це згадки про інтеграцію до НАТО. За словами голови фракції СПУ Івана Бокого, у проекті є лише пункт, який дає змогу вирішувати питання щодо участі України у військово-політичних союзах шляхом всенародного референдуму.
Чи можна вважати таке формулювання черговим порушенням Універсалу національної єдності? Частково так. Звісно, питання відносин з Північноатлантичним альянсом у кінцевому варіанті Універсалу не було виписане радикально. Це у першому варіанті, запропонованому Віктором Ющенком до обговорення наприкінці липня минулого року, було зазначено так: «Приєднання до плану дій стосовно членства в НАТО».
У підписаному документі цей пункт «скомпромісували», а саме: «Взаємовигідна співпраця з НАТО відповідно до Закону «Про основи національної безпеки» (в редакції, що діє на момент підписання цього Універсалу). Вирішення питання стосовно вступу до НАТО за результатами референдуму, який проводиться після виконання Україною всіх необхідних для цього процедур».
А тепер, коли в законі про засади зовнішньої й внутрішньої політики нічого не йтиметься про Північноатлантичний альянс, виходить, що домовленості стосовно плану дій летять шкереберть. Більше того, оскільки в новоспеченому документі йдеться не про Північноатлантичний альянс конкретно, а про військово-політичні союзи, не відомо, чи не виникне бажання в «антикризовиків» повести Україну в протилежний геополітичний бік знову ж таки під прикриттям тези про можливий референдум.
Потенційне обговорення, а тим паче ухвалення закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики ще попереду. Однак уже нині впадає у вічі те, що розробляли цей документ за фактичної відсутності в державі повноцінного міністра закордонних справ. Виходить, що позиція МЗС, чий керівник, згідно з Конституцією, призначається за квотою Президента, у новому законопроекті не врахована. Навіть за умови призначення новим шефом МЗС Володимира Огризка, може статися так, що у цьому питанні «поїзд» уже пішов.
Цікаво також, що після сумнівного набрання чинності Законом «Про Кабінет Міністрів» купа законодавчих актів опинилася, м’яко кажучи, ні в сих, ні в тих. Цими днями міністр юстиції Олександр Лавринович нарахував таких документів близько трьох сотень, а заразом пообіцяв привести їх у відповідність до норм кабмінівського новотвору не пізніше квітня — травня.
Власне, неув’язочки виникли навіть в урядових постановах. Тут немає сумнівів, що Кабмін під пильним оком пана Лавриновича без проблем зведе все до спільного знаменника. Можна передбачити, що до низки законів Верховна Рада (точніше, її «антикризова» частина) внесе поправки, але міністр юстиції говорить і про те, що передбачається внесення змін до актів Президента. Тут цікаво буде подивитися: як Олександр Лавринович переконуватиме главу держави змінити свої укази, фактично на догоду Кабміну, коли Віктор Ющенко на сьогодні не визнає набрання чинності законом про уряд. До речі, відповідне подання до Конституційного Суду цього тижня глава держави нарешті надіслав.
Показово, що потенційний розгляд цієї справи у КС може мати непередбачувані наслідки. Річ у тім, що звертаючись до служителів Феміди цієї інституції з проханням перевірити на відповідність Конституції закон про КМ, Віктор Ющенко підштовхує Конституційний Суд до... остаточного узаконення тексту чинного Основного закону. Припустимо, що КС визнає неконституційними деякі положення кабмінівського бестселера. Проте цим самим рішенням він закріпить чинність змін, внесених до Конституції 8 грудня 2004 року, бо досі всі тлумачення Конституційного Суду стосувалися винятково тексту попередньої редакції Основного закону.
Відтак Президентові та його команді доречніше мріяти не про вердикт щодо неконституційності деяких статей, а про визнання закону про уряд нелегітимним. Причина для цього також є — відмінність у текстах уперше заветованого закону і того, що був опублікований у «Голосі України» та «Урядовому кур’єрі» минулої п’ятниці. Як відомо, Віктор Ющенко воліє судового визнання саме цієї нелегітимності, адже у разі, якщо КС визнає неконституційними лише деякі статті документа, по суті, зникнуть підстави говорити навіть про теоретичне скасування конституційної реформи від 8 грудня 2004 року.
Утім, як відомо, Закон «Про Кабінет Міністрів» воліють «відшліфувати» і самі «антикризовики». Вчора в парламенті мав розглядатися законопроект про внесення змін до цього документа. На момент підготовки до друку цього номера газети депутати ще не дійшли до розгляду означеного питання.
Проте за умови, що зміни таки будуть внесені, може виникнути ще одна цікава колізія. Цілком імовірно, що Президент не підписуватиме жодних змін до закону до оприлюднення вердикту Конституційного Суду щодо цього питання.
Впадає у вічі і те, що нинішня «тісна співпраця» «нашоукраїнської» та бютівської частин опозиції цілком може привести ще до якогось реверансу перед коаліцією. Таке враження, що політики зі згаданих фракцій змагаються у тому, як насолити одна одній. Для цього добрі усі методи, навіть тактичні «підтанцьовки» на «регіональному» полі.
Звісно, наразі найрезонанснішою подією лишається подолання вето Президента на закон про Кабінет Міністрів 12 січня. Рахунок взаємних ударів — на користь БЮТ. Одначе політики, як відомо, люди непередбачувані, тому, як знати, чи не буде цей антирекорд чимось перекрито. Зрозуміло, винятково на благо виборців і всієї України.
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії
читайте:
- ТРЕТЄ КРІСЛО В ПРЕЗИДІЇ ДОЧЕКАЛОСЯ ГОСПОДАРЯ
- ОБРАНО УПОВНОВАЖЕНОГО ВР
ІЗ ПРАВ ЛЮДИНИ
- ЗВІЛЬНЕНО СУДДЮ МУКАЧІВСЬКОГО РАЙСУДУ
- ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВСТУП У НАТО ПЕРЕКЛАДАЮТЬ НА НАРОД?
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».