ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
США: ЧОРНОШКІРИЙ ПРЕЗИДЕНТ — МОЖЛИВИЙ
Сенатор з Чикаго Барак Обама вступив у боротьбу за посаду президента США. Це перший в історії країни афроамериканець, який має неабиякі шанси поселитись у Білому домі.

Найавторитетніші політичні аналітики в Сполучених Штатах сходяться на думці, що в республіканців рейтинг не найкращий, тому кандидат від Демократичної партії, якого вона визначить на своєму з’їзді, стане безумовним фаворитом виборчих перегонів.
Хоча раніше, у попередніх президентських виборах, уже брали участь чорношкірі кандидати, але вони ніколи не відігравали провідної ролі. Цього разу Обаму вважають так само, як і Хілларі Клінтон, головним претендентом на висунення від Демократичної партії.
Важливим є те, що його шанси зростають день у день. Якщо сенатор й надалі здобуватиме підтримку партійних діячів і популярність серед виборців у такому темпі, як нині, то навряд чи хтось затримає його на шляху до Білого дому.
Не втратити шансу
Якби Обама оголосив про своє рішення ще півроку тому, то, крім знизування плечима, ніхто інакше не прореагував би. Тоді, хоча його й вважали майбутньою зіркою і великою надією Демократичної партії, він був новачком у політиці. Усі сподівались, що Обама братиме участь у президентських виборах 2012 року або й пізніше.
Та 45-річний Обама з його харизмою і приязню здається політиком, які з’являються раз на покоління. Компліменти, які лунають з усіх сторін —«чорношкірий Кеннеді», «новий Білл Клінтон» — не перебільшення. Обама — чудовий промовець, який захоплює слухачів своїм ентузіазмом і надихає надією.
Америка втомлена політичними та ідеологічними чварами, вісьмома роками суперечливого президентства Джорджа Буша. Спостерігаючи за давно відомими політиками — сенаторами Хілларі Клінтон, Джоном Маккейном, Джоном Едвардом і Джоном Керрі, у Сполучених Штатах, безумовно, на посаді президента хочуть бачити когось «свіжого», здатного розпалити ентузіазм і викликати сподівання, а не тільки негативні емоції.
Ентузіазм розбудив Маккейн, коли вісім років тому боровся за президентство. Але йому вже 71 рік. Пані Клінтон має багато позитивних рис, але за нею тягнеться шлейф не тільки здобутків президентства її чоловіка — Білла Клінтона...
Очевидно, такі аргументи були вирішальними для Обами, коли він ухвалив рішення. Нема сумніву, що він усвідомлює: йому бракує досвіду у великій політиці, але радники змогли переконати його: ситуація, коли атмосфера втоми сучасною політичною елітою США досягла апогею, виникає раз на багато років, а політик лише раз у житті має «свіже обличчя». Нині Обамі притаманна ця неповторна особливість, а за чотири роки він буде лише одним з багатьох сенаторів, які мріють про президентство.
На своїй сторінці в Інтернеті Обама розмістив повідомлення, яке повторив у надзвичайно популярній телепрограмі Опри Вітні, його доброї знайомої з Чикаго, яка вже давно публічно заохочувала Барака взяти участь у виборах: «Після розмов з родиною, вислухавши людей з усіх кінців Америки, я вирішив утворити виборчий комітет. Тепер подорожуватиму країною і 10 лютого остаточно оголошу, чи братиму участь у кампанії».
Блискуча кар’єра
Зірка Обами вперше засвітилася лише два з половиною роки тому на конференції Демократичної партії в Бостоні. Виступ регіонального політика з Чикаго був визнаний найкращою промовою кампанії 2004 року.
Ось що він тоді говорив, намагаючись переконати американців, аби вони подолали політичні, расові, ідеологічні й інші суперечності: «Нема консервативних штатів і штатів ліберальних. Нема штатів чорних і білих, латинської Америки чи азійської. Є лише єдині Сполучені Штати Америки!»
Обама — син чорношкірого емігранта з Кенії і білої американки зі штату Канзас. Завдяки стипендіям для бідних афроамериканських студентів, він закінчив Колумбійський університет, а потім студіював право в Гарварді. Барак Обама був першим в історії чорношкірим головним редактором юридичного журналу «Harvard Law Review», тобто обіймав посаду, яка належить до найпрестижніших посад у правничому світі США. У 1995 році Обама став сенатором у конгресі штату Іллінойс.
Через дев’ять років у 2004 році політик з величезною перевагою переміг на виборах до Сенату США. Штат, який у недалекому минулому вважали расистським, ще 30 років тому в жодному разі не обрав би своїм представником афроамериканця. Але цей правник своєю харизмою, риторикою й історією свого життя спромігся завоювати підтримку білого середнього класу — найважливішої групи виборців у США.
Перед останніми виборами до конгресу восени 2006 року Обаму, а не Хілларі Клінтон та інших лідерів демократів найприхильніше вітали виборці на мітингах по всій Америці. У цій кампанії Обама не брав участі, але він їздив по країні, допомагаючи кандидатам від демократів. І тоді, напевно, багато людей із його оточення і він сам дійшли висновку, що настав час брати участь у президентських виборах — саме тепер, а не за чотири чи вісім років.
На закиди, що в нього мало досвіду, Обама відповідає: «Не маю досвіду? Америка має вибирати лідера на майбутнє, а не того, хто має гучний список посад у минулому. На папері Дік Чейні і Дональд Рамсфельд з їхнім досвідом не одного десятка років на найвищих посадах у США здавалися найкращими фахівцями із закордонної політики. І куди вони завели?»
Двоє відомих американських політиків — колишній мер Нью-Йорка Едвард Коч і екс-сенатор Альфонс Домато днями зустрівшись з Хілларі Клінтон, заявили, що вона «зроблена з президентського матеріалу». Зрештою, як сказав Коч, не варто відкидати перспективи формування команди Клінтон — Обама. І тоді ми можемо стати свідками досі небаченого: жінка і афроамериканець — на найвищих посадах у США.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• СТАРТ ПЕРЕГОВОРНОГО МАРАФОНУ З ЄВРОСОЮЗОМ
• ЧИ СТАНЕ СВІТ БЕЗПЕЧНІШИМ?

назад »»»