ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
НЕВРОЖАЙНЕ ПОЛЕ — ПІД ЗАЛІСНЕННЯ
За станом на поточний момент лісистість території Сумщини становить 17,4 відсотка. Відповідно до стратегії регіонального розвитку до 2015 року ліси в області виконують переважно екологічні функції: захисні, рекреаційні, водоохоронні і мають обмежене експлуатаційне значення. Для досягнення оптимальних науково обґрунтованих показників — 20 відсотків — слід збільшити площу лісів принаймні на 95 тисяч гектарів.

Відразу ж зазначимо, що можливостей для цього є досить. В області розроблено програму заліснення малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення, схилових та малоконтурних ділянок, ярів та балок. Фахівці вважають реальним показником щорічне заліснення 500 гектарів переданих сільгосп-підприємствами земель (хоча самі перевершили його майже на 200 гектарів).
Річ у тім, що одночасно із залісненням переданих земель ведуться лісовідновлювальні роботи на місцях рубок, а вони в різні роки можуть мати відчутні відмінності, особливо коли це стосується зріджених масивів або таких, де вирубці підлягають окремі культури. Крім того, вирубки деяких масивів пов’язані з очищенням лісу від самосійних непродуктивних порід дерев.
Останнім часом підприємства Держлісгоспу зменшили обсяги робіт, пов’язаних з освітленням, прочищенням, проріджуванням. А необхідність в цьому відчувається досить гостро, позаяк частина лісів є надмірно захаращеною, особливо самосійними деревами ясенолистого клена, який чи не найдужче шкодить ростові більш цінних порід. Частина лісівників висловлюється навіть за відведення на певних масивах конкретних дерев цієї породи під вирубку населенням. Одначе часи змінюються, на заміну пічному опаленню прийшов газ, тож потреба у дровах зменшується. Крім того, згаданий спосіб мало підходить для віддалених від населених пунктів масивів.
Згадана проблема загрожує «довгою бородою», позаяк упродовж двох десятиліть на площі від 5 до 10 тисяч гектарів (показники різні — залежно від джерел) лісова рослинність утворилася природним шляхом. Ці площі не переведені в ліси, що ще більше ускладнює наведення на них належного ладу. А тим часом ясенолистий клен та чагарник, наприклад терну, облюбовує собі місце і тут.
Передати такі «самоутворені» ліси конкретному господареві здається справою проблематичною, позаяк значно простіше взяти чисту ділянку і виростити на ній лісові культури, аніж роками поз-буватися непотребу у непроглядних хащах. Цінної деревини там обмаль, а ясенолистий клен та верболіз мало кого цікавлять. Напевне, відчутним поштовхом до розв’язання проблеми могло б прислужитися віднайдення шляхів і способів використання деревини цих порід у народному господарстві. Але поки що таких пропозицій не чути.
Нині сумський ліс має двох господарів: обласне управління лісового господарства й обласне комунальне сільськогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс». У діяльності підприємств обох структур можна знайти й позитивні, і негативні приклади. Причому останні пояснюються здебільшого тим, що, на жаль, не до всього доходять руки.
Скажімо, Свеський лісгосп, підпорядкований управлінню лісового господарства, націлений на лісовідновлювальні, лісогосподарські, лісозаготівельні роботи та інші заходи раціонального використання і відтворення лісових ресурсів, захист ґрунтів і навколишнього середовища. Тут щороку проводять лісовідновлення на площі близько ста гектарів, створюють нові культури на вивільнених із сільськогосподарського користування землях на площі понад 100 гектарів, неухильно покращується стан масивів, зростає відсоток деревини цінних порід, створені сприятливі умови для птахів і звірів, для запилення бджолами рідкісних рослин.
І «Сумиоблагроліс» також може похвалитися своїм підприємством у Конотопі, яке стає дедалі привабливішим для працевлаштування, має чи не найдовшу протяжність захисних насаджень біля доріг, знаходить способи поглиблення переробки деревини.
У Середино-Будському районі питання, чи передавати нові землі під заліснення, постало чи не найгостріше, оскільки найнижча в області кадастрова оцінка земель мало заохочує до їхнього сільськогосподарського використання. Разом із тим, підприємства лісового господарства вважають тут основними джерелами наповнення бюджету. Однак прискорити передачу неврожайного поля під заліснення заважає неврегульованість законодавства.
Майже повсюдне падіння рівня ґрунтових вод призводить до зменшення насаджень дуба. На площі близько 50 гектарів лісу, де він був основною породою, з’являються інші культури, зазвичай менш цінні.
Напевне, є лише один доволі вивірений досвідом спосіб позбутися проблем: перестати працювати. Але він неприйнятний для обох господарів сумського лісу. Вони працюють задля того, щоб у майбутньому наші нащадки не відчували незручностей, так чи інакше пов’язаних з нестачею деревини.

Віктор ТАРАСЕНКО,
Сумська область
також у паперовій версії читайте:

• КАНОНАДА В ЗАПОВІДНИКУ
• «МЕРТВА ВОДА» ТАРАПУНЬКИ
• ПАРК РІДКІСНИХ ДЕРЕВ
• ЗБРОЙНИЙ НАПАД НА ІНСПЕКТОРІВ
• ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ НА ХЕРСОНЩИНІ

назад »»»