ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
УТИЛІЗАТОР ДЛЯ ОТРУТОХІМІКАТІВ
Утилізатор для отрути розробили полтавські та харківські екологи спільно з вченими. Однак на виготовлення першої в Україні установки з переробки непридатних для використання пестицидів бракує коштів як у Полтаві, так і в Києві.
Мальовнича Полтавщина, оспівана класиками літератури, нині зіштовхнулася з цілою вервечкою екологічних проблем. На жаль, їх не меншає, і вони будь-коли можуть вийти з-під контролю.

Погана, а в деяких районах узагалі не придатна для вживання питна вода, зсуви ґрунту, переповнені міські сміттєзвалища, неефективна робота очисних споруд й зруйновані каналізаційні колектори — далеко не повний перелік об’єктів, де на полтавців чатує небезпека. Вона сьогодні ще дрімає, але упівока, в очікуванні слушного часу.
Справжньою бідою для краю стали непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин. Колись надійні помічники аграріїв, а нині кинуті напризволяще «нічийні» отрутохімікати, перетворилися на реальну загрозу всьому живому. В управлінні з питань надзвичайних ситуацій (НС) та захисту населення від наслідків ЧАЕС Полтавської облдержадміністрації добре орієнтуються в ситуації, але тільки розводять руками — немає коштів. Це — біль всієї України.
Нагромадження непридатних до використання пестицидів почалося ще в 70–80-х роках минулого століття після заборони окремих з них для застосування у виробництві сільськогосподарської продукції. Цікаво, що заборона на використання не передбачала припинення їх виробництва. Тому підприємства продовжували виробляти їх у попередньому обсязі. Як наслідок — масове накопичення отруйних засобів у господарствах, на складах сільгоспхімії. Ця проблема в Україні не знаходить свого вирішення вже понад тридцять років, а тільки ускладнюється. Пестициди зберігаються у непридатних умовах, з порушенням санітарних й екологічних норм, створюють реальну загрозу навколишньому середовищу і здоров’ю людей. Кількаразове перезатарювання у багатьох випадках призвело до змішування препаратів, втрати маркування.
— За даними інвентаризації, в Полтавській області виявлено сотні тонн пестицидів,— говорить провідний спеціаліст управління Тетяна Блавацька.— З них 111,4 тонни — заборонені для використання, майже 430 тонн — невідомі отрутохімікати. Зберігаються вони у різних місцях по всій області. Приміром, 246,5 тонни (це ті, що виявлені) в сільгосппідприємствах. Ще близько 500 тонн зберігаються на базах «Райагрохімформувань». Навіть у Полтаві знайшли майже 12 тонн отрутохімікатів. Але найбільші склади — ВАТ «Хорольська сільгоспхімія». Там й нині «зберігається» 457,7 тонни непридатних і заборонених речовин. Куди їх дівати? Що з ними робити?
Обласне управління з питань НС, районні комісії періодично проводять перевірки, відшукують все нові джерела забруднення довкілля. Так, на території Яблунівської сільради, що в Оржицькому районі, виявлено майже півтонни невідомих пестицидів — лежали просто неба. Їх затарили й вивезли до одного з сільгосппідприємств. У Козельщинському районі заварили у металеві бочки 800 кг різних сумішей, у Гадяцькому районі — 80 кг.
Бездоглядні й «нічийні» отрутохімікати — бомба уповільненої дії. Це розуміють навіть діти. На жаль, безконтрольність та відверте небажання й неспроможність місцевої влади вирішувати проблему, раз у раз стають причиною виникнення небезпечних ситуацій. Токсичні пестициди, що зберігаються просто неба, розмиваються дощами, стікають у річки, потрапляють у ґрунтові води, забруднюють пасовиська тощо.
Один кілограм отрути може знищити рибу у великому ставку. Навіть ті засоби, що лежать у приміщеннях-складах, небезпечні для населення, тварин й природи. Це розуміють чиновники і самі розповідають недавні випадки, пов’язані з «нічийними» пестицидами. У селі Кошманівка Машівського району мисливці за металобрухтом порізали автогеном ємності, у яких зберігалося 15,5 тонн суміші, непридатної для використання.
На щастя, у ті дні не було дощів. Інакше отруйні хімікати могли б потрапити зі стічною водою в річки, просочитися в ґрунт. І взагалі, довкілля не витримує сусідства з небезпечними речовинами. Інколи недосвідчені дядьки застосовують невідомої марки пестициди на присадибних ділянках, а потім дивуються, що рослини загинули.
Ще один приклад нашої екологічної безграмотності: невідомі крадькома висипали в урочищі Шумейкове, де в роки Великої Вітчизняної дислокувався штаб Кирпоноса, близько шести тонн невизначених пестицидів. Дерева навколо стали гинути. Кожен клаптик землі тут политий кров’ю захисників Вітчизни, та це не зупинило безголових господарників.
Масовим явищем стали крадіжки на складах, в сараях, де хімікати під замком. Навіть коли вікна замуровані, зловмисники проникають у приміщення, як це було у селі Петрівка Миргородського району, й вивозять невідомий товар. Потім його фасують, наклеюють будь-яку етикетку і... на базар.
Що робити із залишками отрутохімікатів? На це запитання в обласному управлінні однозначно стверджують — утилізувати. Причому, на місці, без вивозу за межі області. Наразі на Полтавщині відсутні умови для знищення пестицидів. Найближче підприємство, де це роблять — місто Шостка Сумської області. Але сусіди небезкорисливі. За утилізацію однієї тонни на своєму заводі сумчани «беруть» 14 тисяч гривень. Сума чимала, якщо зважити на те, що транспортування небезпечного вантажу теж виллється у копієчку. Полтавців такий варіант не влаштовує з двох причин. По-перше, грошей в обласному бюджеті на це не передбачено, по-друге — сумчани періодично влаштовують акції протесту проти звозу до їхньої області отрутохімікатів із інших регіонів. На це теж треба зважати. Утім, полтавці незабаром можуть здивувати Україну, а, можливо, й усю Європу, оригінальною ідеєю щодо вирішення проблеми «нічийних» пестицидів.
Начальник обласного управління Михайло Андрусенко розповів, що фахівці ініціювали дослідно-промислову пересувну установку для знешкодження заборонених для використання хімічних засобів захисту рослин. Це питання неодноразово розглядалося на апаратних нарадах у голови облдержадміністрації і знайшло підтримку. Вже виготовлено і проект майбутньої установки, задіяні спеціалісти українського Державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього природного середовища та використання вторинних ресурсів «Енергосталь», що у Харкові. Вартість проекту склала 110 тисяч гривень. Тепер управління шукає гроші, щоб замовити харків’янам агрегат. Його вартість оцінили в 1 млн 410 тис. грн. Область сама не «потягне» таку суму. Полтавська обласна рада передбачила в бюджеті 450 тисяч гривень на ці потреби. Решту просять у Міністерства охорони навколишнього середовища.
Проект пересувної установки отримав позитивні висновки експертизи, яку провели науково-технічний центр Полтавського відділення Інженерної академії України та Інститут екогігієни і токсикології Міністерства охорони здоров’я України. Сам агрегат монтуватиметься на платформі потужного артилерійського тягача. Вартість утилізації однієї тонни отрутохімікатів не перевищуватиме 3 тисяч гривень, що теж важливо з огляду на обмежене фінансування природоохоронних заходів. Установка, де пестициди оброблятимуться у спеціальній високотемпературній камері, може пересуватися у будь-яке місце області, де нині лежать непридатні, але вкрай небезпечні речовини.
— Мобільна установка — наше ноу-хау,— не приховує М. Андрусенко.— Якщо нам вдасться профінансувати її виготовлення, то гостру проблему за кілька років вдасться розв’язати. Це перший такий проект в Україні, хоча маємо інформацію, що, враховуючи наші напрацювання, у Харківській області також працюють у даному напрямі. Кажуть, що оголошено тендер на проектування і у Запорізькій. Але ми випереджаємо наших колег майже на рік. Шкода, якщо через затримку фінансування втратимо час.
В управлінні з питань НС сподіваються, що за належного фінансування унікальна мобільна установка запрацює вже влітку цього року. Після чого «проблему № 1» можна буде вважати вирішеною назавжди.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
також у паперовій версії читайте:

• ТЕЧЕ РІЧКА, НЕВЕЛИЧКА...

назад »»»