ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЧИ ВРЯТУЮТЬ ПОЗИКИ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ?
Найбільша проблема бюджетів усіх рівнів, від особистого до державного, це дефіцит коштів. Грошей завжди не вистачає на всі бажані та необхідні видатки. Простий закон бездефіцитного життя — заощаджувати ресурси, планувати витрати так, щоб вони не перевищували доходів. Найкращий варіант — знайти джерело додаткового фінансування. Та якщо вирішили позичити гроші, варто пам'ятати: кредитор визначить свої умови, як правило, ідеться про вчасне повернення з відсотками.

Довкола проблем бюджетного дефіциту завжди точиться чимало дискусій. Експерти також сперечаються, як краще використати кошти: спрямувати їх на виплату зарплат та пенсій чи вкласти у розвиток промисловості. Як не крути, будь-який бюджет є кошторисом витрат. Гроші, витрачені на соціальну сферу, стимулюють розвиток людського потенціалу та споживчого ринку, а капіталовкладення в промисловість — зростання ВВП. Головні критерії — це співвідношення надходжень та видатків і наявність джерел покриття дефіциту.
У першій половині минулого року, за словами заступника міністра фінансів Андрія Кравця, для покриття бюджетного дефіциту держава не вдавалася до запозичень. Для цього були використані залишки коштів на єдиному казначейському рахунку, що зменшилися з 12,6 млрд грн. на початку минулого року до 3,3 млрд грн. у серпні. Торік планувалося фінансування загального фонду держбюджету шляхом запозичень на 9,6 млрд грн, зокрема внутрішніх — 4,5 млрд грн, зовнішніх — понад п'ять млрд гривень. Фактично держава розпочала активно залучати кошти позичальників на внутрішньому та зовнішніх ринках капіталів протягом останніх чотирьох місяців минулого року, отримавши таким чином 11,2 млрд грн.
Запозичення на внутрішньому ринку для фінансування державного бюджету дорівнюють 1,6 млрд грн. Фінансисти зазначають, що облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на відкритих аукціонах не мають високого попиту, банки не поспішають їх купувати. Обсяг пропозиції ОВДП значно перевищував попит, вартість запозичень на внутрішньому ринку зросла, а обслуговування цих запозичень стали б важким тягарем у майбутньому. Тому значну частину коштів доводиться позичати на зовнішніх ринках. Торік удалося реалізувати облігацій зовнішньої державної позики на 9,6 млрд грн.
Експерти вважають, що суттєве зростання обсягів зовнішніх запозичень було спричинене фактичним провалом плану надходжень від приватизації. До державної скарбниці Фонд державного майна України поклав 600 млн грн, замість запланованих 2,1 млрд грн, ФДМУ дуже обережно ставиться до перспективи реалізації підприємств та компаній, що контролюються державою, тож у цьому році бюджетний дефіцит покриватиметься також переважно завдяки запозиченням.
Середньозважена ставка запозичень торік суттєво не змінилася — 5,7 відсотка. У попередні роки гроші позичали під 6–7 відсотків. Втішає те, що співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту (ВВП) зменшилось з 15 до 12,7 відсотка. Це сталося не через зменшення боргу, а завдяки зростанню ВВП. Мінфін визнає, що в абсолютному значенні державний борг торік збільшився майже на шість відсотків. Головні причини такої тенденції — перевищення обсягів запозичень над обсягами погашення майже на 40 відсотків у спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектах, зростання курсу євро щодо гривні та валютні ризики.
У цьому контексті цікавою є думка екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, який вважає, що нарощування боргу країни — не найкращий шлях розвитку, який переносить ризики на майбутнє. На його переконання, економіка має розвиватися насамперед завдяки інвестиціям, а державний бюджет — бути інструментом забезпечення добробуту громадян, основним джерелом доходів яких є бюджетні видатки.
Наприкінці минулого року обсяг державного боргу становив 66 млрд 897 млн грн — на 3,5 млрд грн менше від допустимого рівня. Завдяки достроковому викупу ОВДП в «Ощадбанку», Мінфін заощадив 2,2 млн бюджетних грошей. Упродовж року виплати на погашення внутрішнього боргу дорівнювали 4,2 млрд грн, зовнішнього — 5,2 млрд грн. На перший погляд здається, що це не так вже й багато, але ці два мільярди доларів були вилучені з економіки. Їх можна було використати на інновації та впровадження високих технологій, розвиток промисловості.
У цьому році чекати кардинальних змін не варто: поправити дефіцит держбюджету планується звичним шляхом — через внутрішні та зовнішні запозичення. Інших джерел просто немає. Прогнозована сума позик — 9,8 млрд грн, з них частка зовнішніх — шість мільярдів гривень, внутрішніх — 3,8 млрд грн. Зважаючи на те, що більша частина грошей позичатиметься на зовнішньому ринку, Мінфін готовий диверсифікувати ризики і працювати з широкою корзиною запозичень: окрім звичних доларів та євро, новими валютами можуть стати японська ієна та англійський фунт стерлінгів. За висновками більшості експертів, валюта, що надходитиме в Україну, поповнюватиме резерв Національного банку, який натомість проведе емісію готівкової гривні. Інфляційні ризики такої схеми мінімальні, адже гривня буде надійно зміцнена конвертованою валютою.
Мінфін також вивчає можливість розміщення на зовнішніх ринках довготермінових облігацій. Проте всі попередні спроби реалізації навіть п'ятирічних державних цінних паперів засвідчили, що на них немає попиту в потенційних покупців. Тож доведеться шукати додаткові аргументи або збільшувати прибутковість цінних паперів.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• СХОВИЩЕ ПЛЮС ТЕХНОЛОГІЯ
• ЦІНИ СТРИБАЮТЬ, ЗАРПЛАТА ВІДСТАЄ

назад »»»