ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
СЕРБИ ОБРАЛИ НОВИЙ ПАРЛАМЕНТ
Минулої неділі в Сербії відбулися парламентські вибори. Вони були першими після торішнього «розлучення» з Чорногорією. Власне, проведення голосування було зумовлене фактом остаточного розпаду колишньої Югославії та ухваленням нової сербської конституції. Участь у виборах взяли 20 партій та партійних блоків, які репрезентують увесь політичний спектр країни: від соціалістів, лібералів, демократів — до націоналістів. Голосування відбулося у всіх районах країни, за винятком території в Косові, де живуть албанці.

Особливістю виборчої кампанії був її досить спокійний характер. Сербські політологи пояснюють цей факт об'єктивною розстановкою політичних сил у країні: усі політичні партії, які до виборів були представлені в Скупщині, з великою часткою ймовірності проходили туди знову. Інтрига стосувалася хіба що можливого перерозподілу симпатій виборців між ними. Насамперед йдеться про Соціалістичну партію колишнього президента Сербії Слободана Милошевича, який торік помер під час судового процесу над ним у Гаазькому трибуналі, про Демократичну партію вбитого в лютому 2003 року сербськими націоналістами Зорана Зинзича (чию естафету в сербській політиці перейняла його дружина), помірковані націоналістичні партії прем'єр-міністра Воїслава Коштуніци і міністра закордонних справ Вука Драшковича. Та найбільшою інтригою цих перегонів є результат Сербської радикальної партії, оскільки її лідер Воїслав Шешель, чию справу розглядають у Гаазькому трибуналі, майже місяць тому оголосив голодування. Тож нових облич на сербському політичному Олімпі не з'явилося.
У перебігу кампанії досить скоро визначилося коло проблем, які опинилися в центрі громадської уваги. Ключовим внутрішньополітичним питанням є створення умов інтенсивного економічного розвитку країни, яка досі не оговталася після бомбардувань НАТО в 1999 році. Додаткові бар'єри на шляху західних інвестицій, потрібних для модернізації сербської економіки, виникли через проблеми із видачею до Гааги військових злочинців Радко Младича та Радована Караджича. Але найголовнішим подразником у відносинах із Заходом є статус Косова. За новою Конституцією, цей край визнано невід'ємною частиною Сербії.
Особливо на цьому наголошує націоналістична Сербська радикальна партія, яка показала високий результат, але її проблема полягає в тому, що з радикальними націоналістами не хоче формувати коаліцію жодна інша парламентська партія. За цих обставин високою є вірогідність відтворення коаліції поміркованих демократів та націоналістів, які стоять на схожих позиціях щодо здійснення ринкових реформ та поступового просування країни до ЄС і НАТО. Але головною перешкодою для Сербії на цьому шляху вже в поточному році стане проблема остаточного визначення статусу Косова.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ПУТІН І МЕРКЕЛЬ ХОЧУТЬ ЗМІЦНИТИ ВІДНОСИНИ МОСКВИ З БРЮССЕЛЕМ
• УБИТО ТУРЕЦЬКОГО ЖУРНАЛІСТА
• НА ПОСАДУ ПРЕЗИДЕНТА США ПРЕТЕНДУЄ 115 ОСІБ
• ПОДРОБИЦІ САМОГУБСТВА МУРАТА НАСИРОВА
• НАЦІОНАЛІСТИ ПЕРЕМАГАЮТЬ

назад »»»