Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЧИ ГУМАННО ЕКОНОМИТИ НА ПОТЕРПІЛИХ?
Наша газета вже писала про виробничі ризики, про причини нещасних випадків на виробництві та необхідність, незалежно від причин, соціально захистити людей, які втратили в зв’язку з цим здоров’я. І що ж на нас чекає?

У Законі «Про державний бюджет України на 2007 рік», звертаю увагу на ст. 108. У ній зазначено: «Встановити, що у 2007 році відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження настало внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більш як на 50%, у порядку, визначеному правлінням фонду». Ну, зглянулися! Добре, що тільки на половину зменшили виплату. Хоча, самі розумієте, покласти провину на потерпілого нині не так уже й складно...
Зрозуміло, робітники, громада, профспілки ставляться до цього без ентузіазму, певніше за все, навпаки: вважають наступом на права працівників.
І справа, очевидно, у самій тенденції. Але про все — докладно.
В Україні за роки незалежності створено національну нормативно-правову базу, якою регулюються відносини з охорони праці між працівниками й роботодавцями. Загалом наші закони в цій справі мають соціальну спрямованість (з цим погоджуються й експерти ЄС та МОП). Але наступне налаштовує на сумні роздуми. Річ у тім, що в нас поступово стає поганою традицією таке: тільки-но ухвалили якийсь закон, як одразу починають вносити до нього зміни, доповнення, причому далеко не завжди на користь людям. Може, нашим законодавцям подекуди бракує професіоналізму, так що вони не можуть ґрунтовно вивчити питання й відразу ухвалити оптимальне рішення? Чи вони надто поспішають? Взяти хоча б закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Від часу його схвалення минуло п’ять років. І весь цей час до нього пропонують ті чи інші, прямо скажемо, антисоціальні зміни (хоча вже під час його розроблення частково були зменшені соціальні гарантії потерпілим на виробництві та їхнім сім’ям, передбачені законом «Про охорону праці»).
Отож, ідучи назустріч побажанням керівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків, які дбають... про зменшення фінансового навантаження на свій фонд, депутати вкупі з Мінпраці готують відповідні нові закони. Скажімо, наприкінці 2006 року ВР ухвалила за основу закон про зміни, які також спрямовані на зменшення деяких страхових виплат потерпілим на виробництві, до речі, всупереч і думці ФПУ, і Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Автори законопроекту запропонували навіть звільнити фонд від виплати грошової суми за моральну шкоду потерпілим.
Крім того, ігноруючи вимоги 22 ст. Конституції, якою заборонено, ухвалюючи нові закони, погіршувати матеріальне становище громадян, пропонують, у разі встановлення потерпілому вищого ступеня втрати професійної працездатності, обмежити йому одноразову виплату чотириразовим розміром граничної суми заробітної плати (нині таку виплату визначають з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення втрати працездатності стосовно його попереднього обстеження без будь-яких обмежень). Затвердження такої норми мотивують необхідністю поліпшити наповнення бюджету фонду. А от долі людей, з якими сталося лихо, і які при цьому зазнають втрат щодо соціального захисту, «слуг народу» ніби й не хвилюють.
З іншого боку, тут є ще дивна норма, яку виконати практично неможливо. Ідеться про те, щоб фонд брав участь у розслідуванні всіх нещасних випадків на виробництві (нині, відповідно до законодавства його представників залучають до розслідування групових нещасних випадків, випадків зі смертельними наслідками та ймовірною інвалідністю постраждалих, а також у разі професійних захворювань).
До речі, майже одночасно із згадуваним законопроектом Міністерство праці та соціальної політики підготувало проект, яким належить внести до чинного законодавства ще жорсткіші норми. Мова про зменшення страхових виплат та надання послуг постраждалим на виробництві або тим, хто, захворів на професійні недуги. Скажімо, досі фонд щомісяця виплачував застрахованій особі (а в разі її смерті тим, хто перебував на її утриманні) певну щомісячну суму, а також пенсію — з інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника. Проектом пропонується щось одне: або пенсію, або щомісячну страхову виплату.
Знов-таки внесено згадувану вже норму, що міститься в проекті, ухваленому ВР в основному, якою пропонується одноразову страхову виплату потерпілому визначати відповідно до відсотка втрати професійної працездатності, виходячи з чотириразового розміру граничної суми заробітної плати, з якої стягаються страхові внески (нині розмір виплати визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності). Чим це загрожує потерпілим? Одноразова страхова виплата належатиме їм лише за умови, що втрата працездатності становитиме 100 відсотків (тепер цю виплату отримують за втрати двадцяти і більше відсотків професійної працездатності).
Очевидно, було б правильно, аби компетентна комісія уряду чи Верховної Ради розібралася в усіх змінах і доповненнях до законів з охорони праці не з погляду зменшення фінансового навантаження на фонд, а під кутом зору інтересів потерпілих і узгодила норми, що стосуються захисту прав цієї категорії громадян. При цьому слід уважно переглянути загальну політику, форми й методи роботи фонду, щоб належним чином виконати положення, спрямовані на захист потерпілих на виробництві й у сфері посилення профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань, й у сфері щодо надання страхових виплат і всіх інших видів соціальної допомоги потерпілим.
І останнє. Необхідно при цьому зважати на європейські й світові стандарти в цій справі.
також у паперовій версії читайте:
  • ЗРОСТУТЬ ПЕНСІЇ ТА ЗАРПЛАТИ
  • ПРО ВІЙСЬКОВИХ ТАКИ ДБАЮТЬ
  • НАДІЯ ДЛЯ ВСІХ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».