ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ТУРЕЧЧИНА: НАСТУП ІСЛАМІСТІВ
Турецькі ісламісти все наполегливіше прагнуть поставити свою кандидатуру на посаду президента. Але тим самим вони можуть віддалити перспективу членства Туреччини в Європейському Союзі. Тільки армія становить реальну противагу релігійним фундаменталістам у їхньому прагненні до повної влади, однак і гіпотетичний військовий путч також не сприятиме наближенню європейської перспективи країни...

Жорстока боротьба за владу в Туреччині може на тривалий час зупинити інтеграцію цієї країни з євроспільнотою. В Анкарі рахують дні до нових президентських виборів.
Оливи у багаття підлив діючий президент Ахмед Неджет Сезер: «Ситуація стає дедалі напруженішою, необхідно провести дострокові вибори у квітні». Підтекст цієї заяви глави держави, який залишає посаду, зрозумілий: якщо не пришвидшити вибори, парламент, де переважають помірковані ісламісти, встигне в травні обрати нового президента, і ним, судячи з усього, буде нинішній прем’єр-міністр Реджеп Ердоган. Така перспектива лякає ліберальну еліту, для якої Сезер є останнім захисником «світської республіки». Такі люди говорять: «Якщо президентом стане Ердоган, на Туреччину чекає повінь ісламізму».
«Перспектива президента-фундамендаліста для багатьох є неприйнятною. Прихильники світської країни не можуть погодитись на першу леді, запнуту хустиною, а дружина Ердогана — це приклад релігійної мусульманки»,— заявив журналістам відомий турецький аналітик Суат Кінікліоглу. Носії подібних поглядів можуть запобігти обранню Ердогана, лише провівши дострокові вибори. Але і ця спроба, здається, приречена на поразку, оскільки Партія справедливості і розвитку (АКР) на чолі з Ердоганом, за опитуваннями громадської думки, має такий високий рейтинг, що, напевно, збільшить кількість своїх депутатів у парламенті. Сам Ердоган оголосив, що не має наміру відступати. «Президента обере теперішній парламент у передбачений законом термін»,— заявив цей 52-річний політик. Він підтвердив, що зробить все можливе, аби президентом став він сам або хтось з його найближчого оточення. Прем’єр намагається розвіяти побоювання супротивників: він пояснює, що є прихильником сучасного ісламу і не має наміру перетворювати Туреччину на Іран.
Але «світські» ніколи йому не вірили. Опозиційна Республіканська народна партія (CHP) і середовище, зв’язане з ліберальною газетою «Джумхурійєт», стверджують: хоча АКР, що перебуває при владі від 2002 року, не вдавалася до спроб запровадити шаріат, не забороняла казино і не встановила покарань за продаж алкоголю, проте створила атмосферу «повзучої реакції». З’явились гасла здійснення ревізії постулатів світської держави, відновилась дискусія про ліквідацію заборони носіння жінками хусток у громадських місцях. Уражені потугою ісламістів, ліберали із все більшим сподіванням звертають погляди в бік суто світської армії, яка вже має на своєму рахунку чотири державних перевороти. «Туреччина зіткнулась із реакційною загрозою»,— заявив недавно начальник генерального штабу збройних сил генерал Ясар Бюджюканіт. Турецький політолог Зейно Баран вважає, що ймовірність перевороту на цей час — «п’ятдесят на п’ятдесят».
Армія давно вже усунула б прем’єра від влади, так само, як у 1997 році вона позбавила владного керма іншого ісламіста — Неджмеддіна Ербакана, якби не переговори з Євросоюзом. Ердоган ідеально відчув момент і став провідником ідеї членства в ЄС. Він знає, що поки перемови тривають, генерали безпорадні: державний заколот означатиме припинення відносин з Брюсселем. Але президентство Ердогана також не обіцяє поступу в цих відносинах. Якщо він обійме владу, то муситиме більше прислухатися до партійних ісламських низів. І, відповідно, все далі відпливати від Європи.

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• РОСІЯ ВСТУПИЛА У ВИБОРЧИЙ ЦИКЛ
• НЕЛЕГАЛЬНІ ЗАРОБІТЧАНИ ЗБАГАЧУЮТЬ США

назад »»»