ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
БІАТЛОНІСТКИ — КРИЛОВСЬКІ МУЗИКИ?
У німецькому Рупольдингу стартував п’ятий етап Кубка світу з біатлону. Жіночі збірні провели естафету — останню перед чемпіонатом планети, який на початку лютого відбудеться в італійському містечку Антхольц-Антерсельва. Багато команд виступали найсильнішими складами, адже шансів випробувати можливості лідерів у «бойових» умовах більше не буде.

Приміром, російський тренерський штаб після невтішного результату в Обергофі (а саме так сприймається шосте місце в жіночій естафеті) планував замінити половину учасниць, але здійснив задумане теж наполовину: Катерину Юр’єву заступила Ольга Анисимова, тоді як визнаному фінішеру команди Наталії Гусєвій вирішили дати ще один шанс, хоча тиждень тому саме її помилки під час стрільби виявилися вирішальними.
Українські наставники теж вис-ловили довіру тим спортсменкам, яких вважали основними: до Валентини Семеренко, Оксани Яковлєвої й Оксани Хвостенко після кількох стартів на етапах Кубка Європи і гірської підготовки в Хохфільцені й Антхольці приєдналася найдосвідченіша наша біатлоністка Олена Петрова.
Французи діяли за принципом «переможного складу не змінюють». Тиждень тому в Обергофі першими прийшли до фінішу Флоранс Баверель-Робер, Дельфен Перетто, Сільве Бекар і Сандрін Байї.
Німці, навпаки, вимушені були на перших двох етапах довіритися молодим Катрін Хітцер і Магдалені Нойнер, адже звичні лідери команди Андреа Хенкель і Мартіна Глагов нездужають. На третьому і четвертому етапах естафети склад був традиційним — Сімона Денкінгер і Каті Вільгельм.
Цілком очевидно, що в сильній норвезькій команді на чемпіонаті світу бігтиме їхня найкраща біатлоністка Лінда Груббен. У Рупольдингу «четвірку» склали Тура Бергер, Йорі Моркве, Анн Кристін Флатланд і Гунн Маргіт Андреассен.
Побоювання, що в Рупольдингу бракуватиме снігу так само, як це було в Обергофі, виявилися безпідставними — навіть за плюсової температури в гірській ущелині — особливий мікроклімат, який сприяє збереженню білого полотна траси. Одразу після старту сталася інша біда (доволі типове явище для жіночих естафет): китайська спортсменка зіткнулася з американкою, й обидві втратили дорогоцінні секунди. На жаль, наздоганяючи основну групу, Іньчао Конь знову впала, цього разу у «співавторстві» з нашою Валентиною Семеренко. Можливо, саме через це 20-річна українка не змогла показати такі ж результати, як у попередній естафеті (нагадаю, що, стартувавши на другому етапі сьомою, Валя змогла передати естафету третьою). Варто пам’ятати й про те, що за деякими параметрами траса в Рупольдингу складніша за обергофську: набагато виснажливіші різкі підйоми, тоді як в Обергофі основна проблема — швидкісний, майже гірськолижний спуск. Втім, навіть незважаючи на суттєве зниження швидкості на останньому колі (через що Семеренко під час передачі естафети відставала від лідерів на хвилину), Валентина заслуговує на позитивну оцінку — відбір до Антхольца вона пройшла.
На жаль, не можна сказати того ж про Олену Петрову. Тридцятичотирьохрічна спортсменка мала бажання закінчити кар’єру одразу після туринської Олімпіади, але тренери переконали її цього не робити. Петрову, яка на літніх зборах в Італії ще й травмувала руку, планували вивести на пік форми до чемпіонату світу. Задля цього Олена брала участь у змаганнях за кубок Європи, а під час різдвяно-новорічної паузи разом з Оксаною Хвостенко готувалася в Хохфільцені й Антхольці (через це обох біатлоністок не було в Обергофі).
Та хоч як старалася Петрова, не повертаються до неї ані колишня швидкість, ані влучна стрільба. На першому вогневому рубежі Олена без проблем закрила всі мішені, а от у «стійці» була катастрофа: використавши всі додаткові набої, українка змушена була завітати ще й на штрафне коло. Остаточно знітившись, досвідчена спортсменка завершила свій етап п’ятнадцятою, відстаючи від першого місця на 3 хвилини 45 секунд.
Оксанам — Яковлєвій і Хвостенко, від яких залежали результати третього і четвертого етапів, залишалося хоча б вивести команду до чільної десятки, щоб не втратити багато місць у Кубку націй. Із цим завданням дівчата впоралися: Яковлєва, яка звично для себе не показала «швидких» секунд (вона програла ще понад хвилину), дещо компенсувала втрати найкращою стрільбою — всі десять мішеней було закрито без використання додаткових набоїв. Оксана Яковлєва змогла передати естафету тринадцятою, суттєво підтягнувшись до інших конкуренток з «другої ліги». Оксана Хвостенко вийшла зі стрільби лежачи десятою, зберегла цю позицію і після другого вогневого рубежу, незважаючи на два додаткові набої (це втрата приблизно двадцяти секунд), а на останньому колі в боротьбі за дев’яте місце лідер нашої збірної випередила повільну італійку Барбару Ертль. Та майже шестихвилинне відставання від переможниць естафетної гонки (якщо зовсім точно, то програли українки 5 хвилин 47,6 секунди) — не той результат, якого сподіваються від нашої жіночої команди.
Виходить, хоч би що робили наші тренери, хоч би які варіанти естафети випробовували, піднятися вище восьмого місця нашим жінкам поки що не вдається. Три біатлоністки вже гарантували собі місце в основному складі — Валентина Семеренко, Оксана Яковлєва й Оксана Хвостенко жодного разу не дали приводу сумніватися у своїх можливостях. На ще одну позицію з приблизно рівними шансами претендують молода Віта Семеренко і досвідчена Олена Петрова. Що оберуть тренери — молодість чи досвід, знатимемо тільки в лютому. Можливо, Петрова ще виявить себе в особистих змаганнях. Невідомо, як позначиться на кондиціях Віти Семеренко участь у всесвітній Універсіаді, де вона буде лідером студентської збірної. Як бачимо, питань більше, ніж відповідей...
У лідерів світового біатлону — свої орієнтири. На другому етапі естафети в Рупольдингу оформилося два тандеми: за перше місце боролися росіянки й німкені, за третє — француженки й норвежки (навіть без Лінди Груббен). Визначальною, як це найчастіше буває в біатлоні, стала стрільба: росіянки закрили всі сорок мішеней, скориставшись тільки одним додатковим набоєм! Німкені цього разу обійшлися без штрафних кіл, але дев’ять разів змушені були перезаряджати зброю. Переграти росіянок не допомогла навіть реактивна швидкість Магдалени Нойнер, яка свій етап в Ольги Анисимової виграла «чисто», ще переконливішою була перевага Ірини Мальгіної над Сімоною Денкінгер, а Наталії Гусєвій на останньому етапі в протиборстві з Каті Вільгельм залишалося тільки не «застрелитися», як це було тиждень тому в Обергофі. Гусєва все одно знайшла, де втратити дорогоцінні секунди — впала на рівному місці при підході до стрільби стоячи, та більш як півхвилинний гандикап дозволив знову засмутити численних німецьких уболівальників.
У «бронзовому» протистоянні визначальною стала саме відсутність Лінди Груббен: на останньому етапі Сандрін Байї легко втекла від влучної, але повільної Гунн Маргіт Андреассен.
Китаянки, які на старті збили з пантелику Валентину Семеренко, у підсумку змагалися за п’яте місце і виграли боротьбу в досить сильної шведської збірної. Ліпше за наших співвітчизниць фінішували також словачки і чешки.

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ОЛЕГ БЛОХІН — СЕРЕД НАЙКРАЩИХ
• ПЕРШІ ВТРАТИ
• МОЛДОВСЬКИЙ БАР'ЄР

назад »»»