ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ГЕРОЇ ВЧОРАШНІХ ДНІВ
Для футбольної України 2006 рік був насиченим. Головною і найпам’ятнішою подією став чемпіонат світу. Збірна України, яка є дебютантом подібних змагань, відразу потрапила до вісімки найсильніших команд планети.

Після стартової поразки від іспанців (0:4) здавалося, що сонце перестало світити над нашими головами. Шок і спустошення — саме так можна було охарактеризувати стан вітчизняних уболівальників. Однак усе змінилося після гри з Саудівською Аравією, в якій наші футболісти забили чотири «сухі» м’ячі. Потім із великим зусиллям були обіграні тунісці. В цій грі не обійшлося без усмішки Фортуни. Пригадайте сумнівний пенальті у ворота наших суперників і непомічену арбітром гру рукою Андрія Вороніна у власному штрафному майданчику. Однак, як кажуть, щастить сильнішому.
Потім був поєдинок на вибування зі збірною Швейцарії. Так, українці перемогли лише в серії пенальті, де Шовковський блискуче зіграв, але головне — ми в жодному компоненті не поступилися суперникові. Того дня я по-справжньому пишався за свою країну. Перемога була справжньою, пам’ятною. Після цього матчу, звичайно, знайшлися й ті, хто подейкував про «нудну гру» нашої команди — особисто мені не було нудно.
Так, у наших футболістів не завжди виходило з організацією атак, але всім добре відомі наші кадрові проблеми. Проте самовіддача, жага боротьби, що ми побачили у виконанні наших гравців, приємно зігрівала серце. Хоча враження від виступу України на чемпіонаті світу було дещо змазаним після розгромної поразки від Італії у чвертьфіналі, однак не настільки, щоб про все забути і миттєво перефарбувати біле в чорне. Треба бути реалістами — Італія була сильнішою від нас, а українці заспокоїлися після досягнутого успіху. До того ж, їх надломив м’яч, пропущений на перших хвилинах. Проте крити нічим, програли майбутнім чемпіонам світу цілком закономірно. Втім, це аж ніяк не применшує досягнення нашої команди, котра зробила на першості світу все, що могла, і навіть значно більше.
Розпочався сезон незвично рано — лютневим протистоянням останнього нашого представника у Кубку УЄФА — донецького «Шахтаря» з французьким «Ліллем». Здавалося, підготовка йде за планом, адже за тиждень до цього гірники виграли представницький турнір Кубок Першого каналу, в якому брали участь провідні клуби України та Росії. Проте реальність довела, що надавати якесь значення товариським поєдинкам, нехай і з підвищеною відповідальністю, помилково. Свою спробу виявити себе в Кубку УЄФА «Шахтар» провалив на всі сто. Якщо в першому матчі донеччани, поступаючись 0:3, знайшли в собі сили і забили два м’ячі у відповідь, то в другому поєдинку, де гірників влаштовувала мінімальна перемога, «Шахтар» слабенько зіграв в атаці й поховав надії вболівальників на сприятливий підсумок. Після цього над головою румунського тренера донеччан Мірчі Луческу був дамоклів меч, але президент команди Ринат Ахметов після певної паузи заявив, що кредит довіри до румунського фахівця не вичерпано. Як з’ясувалося, мав рацію. Луческу приніс «Шахтарю» друге поспіль золото національної першості, вивів команду до групового турніру Ліги чемпіонів, де гірники посіли третє місце і знову залишилися єдиним представником України у єврокубках.
Спочатку чемпіонство. Ой, як нелегко воно далося «Шахтареві». Щоправда, не обійшлося без «допомоги» головного конкурента — київського «Динамо», яке в останніх турах втратило кілька дорогоцінних очок. До останнього туру, де суперників чекала особиста зустріч, вони прийшли, маючи однакові показники. В цьому матчі динамівці були ближчими до перемоги. Після першого тайму вони вигравали 2:0. Проте з такою ж легкістю пропустили два м’ячі у власні ворота (2:2) і за новим регламентом на суперників чекав додатковий поєдинок. У «золотому» матчі, що проходив на нейтральному полі в Кривому Розі, перемогу і з нею титул чемпіона здобув донецький «Шахтар». Основний час знову приніс нічийний результат. Гірники вийшли вперед у другому таймі, але потім притиснулися до своїх воріт, дозволивши суперникові провести результативну атаку. Усе вирішив «золотий» постріл головою Джуліуса Агахови. «Шахтар» — знову чемпіон! Утретє в своїй історії.
Напередодні чемпіонату світу нас чекав ще один успіх українського футболу — наша «молодіжка» стала віце-чемпіонами Європи. Тільки Голландія змогла спинити підопічних Олексія Михайличенка. На жаль, перебуваючи у ейфорії від цього успіху, молодіжна команда провалила осінній відбір до чемпіонату світу.
Восени на вболівальників очікувало захопливе видовище — Ліга чемпіонів. Щоправда, туди потрібно було спочатку потрапити, пройшовши крізь сито відбору. З цим завданням наші команди блискуче впоралися. «Шахтар» двічі обіграв польську «Легію» (1:0 і 3:2), а «Динамо» нокаутувало небезпечний турецький «Фенербахче» (3:1 і 2:2). Тож старту Ліги всі чекали з певним оптимізмом. На жаль, наші команди надій не виправдали. «Шахтар», показавши пристойний футбол, у Римі програв «Ромі» з рахунком 0:4, а «Динамо» вдома було розгромлене не найгрізнішим у Європі суперником, румунською «Стяуа». До цього можна додати фіаско «Чорноморця» і гідну поразку запорізького «Металурга». Згодом тільки «Шахтар» знайшов у собі сили поборотися і потрапити до розіграшу Кубка УЄФА з третього місця. Його наступний суперник — французький «Нансі» не є грандом, а, отже, ми знову сповнені надіями.
Збірна України після чемпіонату світу змогла розбавити осінні страждання вболівальників. Спочатку вдома українці, хоча й з «пригодами», обіграли Грузію, потім поступилися італійцям й, нарешті, вдома перемогли Шотландію, що дає підстави оптимістично дивитися у майбутнє.
У рідному чемпіонаті продовжилося з’ясування стосунків, хто все-таки крутіший — Монтеккі чи Капулетті. «Динамо» і «Шахтар» за повної відсутності інших претендентів довгий час мали однакові показники, але наприкінці осені кияни вирвалися вперед. Спочатку гірники сенсаційно поступились вдома «Арсеналу», а потім динамівці тріумфували в особистій зустрічі. Футбольні події цього поєдинку відійшли на другий план завдяки «шапковому» скандалу Луческу. Після цього, на жаль, розпочався черговий розкол у нашому футболі. Кілька «наїздів» президента донецької футбольної федерації Бориса Колесникова стали поштовхом до чергового витка пристрастей та взаємних звинувачень. Та сподіватимемось, що розум переможе і обидві сторони житимуть мирно, адже відомо, що навіть хиткий мир кращий від гарної сварки. Навіть людям, далеким від футболу, зрозуміло, що наш чемпіонат потрапив у смугу застою і потребує змін. Ось тільки реалізувати ці зміни потрібно зсередини, хай там як боляче і неприємно. Треба рухатися вперед, робити наш чемпіонат цікавішим, аби інтрига у ньому була не на словах, а на ділі, щоб на чемпіонство претендувало хоча б чотири-п’ять команд. Щоб у єврокубках нам не було соромно за наші клуби. З надією на те, що це коли-небудь може реалізуватися, пропонуємо вашій увазі дві полярні десятки футбольних топ-подій минулого року — негативних і позитивних.

Події зі знаком «мінус»
1. Два лютневих матчі Кубка УЄФА «Шахтар» — «Лілль» мали дати відповідь, наскільки рівень амбіцій гірників відповідає рівню їхнього підготовки. Амбіції, на жаль, перевищили.
2. Уперше за історію розіграшів національного чемпіонату (крім прем’єрної першості) переможця не названо. Найкраща команда країни визначалася в так званому «золотому матчі». Власне, чемпіонат дублював кубок — переможець визначився у фінальній зустрічі. Добре це чи ні, досі немає чіткої відповіді.
3. Перехід Андрія Шевченка з «Мілана» до «Челсі». Від добра добра не шукають.
4. «Феєричний» старт національною збірною України на чемпіонаті світу в Німеччині — 0:4 поразка від Іспанії.
5. Так само вражаючий фініш національною збірною України (0:3) від Італії.
6. Повторний матч третього раунду Кубка Інтертото «Дніпро» — «Марсель». У перерві поєдинку захисник дніпропетровців Володимир Єзерський за допомогою кулаків «розповів» партнерові по команді Русланові Костишину, як треба викладатися на полі. У підсумку педагогічні нововведення Езерського були гідно оцінені наставником команди Олегом Протасовим. А Єзерського було переведено до дубля. Хоча довго він там не пробув і продовжив угоду з клубом на три роки. Костишина було виставлено на трансфер.
7. У ранзі віце-чемпіона молодіжної першості Європи наша молодіжка у рамках відбору до чергової континентальної першості розгромно програла у рідних стінах болгарським одноліткам і втратила шанси на продовження подальшої боротьби.
8. «Динамо» і «Шахтар» провалюють старт групового турніру Ліги чемпіонів. Загальний підсумок прем’єри українських клубів — один забитий м’яч і вісім пропущено.
9. У відбірному турнірі Євро-2008 збірна України не змогла взяти реванш у збірної Італії. Знову поразка. Цього разу 0:2.
10. Після календарного матчу «Динамо» — «Шахтар» у нашому футболі вибухнув черговий скандал, який триває й досі.

Події зі знаком «плюс»
1. Молодіжна збірна України на чемпіонаті Європи посіла друге місце. Це — найкраще досягнення за часів незалежності.
2. Національна збірна України — у вісімці найсильніших команд світу. Причому з першої спроби.
3. Андрій Гусин після рішення про завершення кар’єри в збірній повертається до її складу.
4. Два українських клуби здобувають путівки до групового раунду Ліги чемпіонів.
5. Шанси у спільної польсько-української заявки прийняти у себе Євро-2012 не гірші, ніж у конкурентів.
6. «Шахтар» дарує вболівальникам єврокубкову весну.
7. Команда Олега Блохіна на мажорній ноті закінчує рік — перемогою з рахунком 2:0 над лідером групи — збірною Шотландії.
8. У Києві за участю vip-персон світового футболу відкрито Будинок футболу.
9. Погода нас не підвела! Першу половину чемпіонату клубам удалося закінчити майже без закидів на «важкі газони».
10. Найгірший сезон «Динамо» в Лізі чемпіонів нарешті закінчено!

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• БІАТЛОН ПІД ДОЩЕМ

назад »»»