ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
«ТУР ДЕ СКІ»: КУЙТУНЕН, БЙОРГЕН, ШЕВЧЕНКО!
В італійському містечку Валь-ді-Фіємме на висоті 1278 метрів над рівнем моря фінішувала перша в історії лижного спорту багатоденка «Тур де Скі». Початкова ідея відомих у минулому спортсменів, а нині функціонерів Міжнародної федерації лижного спорту Йорга Каполя і Вегарда Ульванга полягала у проведенні протягом десяти днів восьми різнопланових стартів; мета виснажливої роботи — з’ясувати імена «короля» і «королеви» лижних гонок, адже нині в програмі лижників не залишилося жодного змагання, яке давало б змогу назвати найкращих. Надто суттєвими є розбіжності у підготовці класичних марафонців і стрімких спринтерів.

Через надмірно теплу погоду в чеському Нове-Мєсто-на-Моравє перші два змагання «Тур де Скі» не відбулися (у планах було проведення коротких гонок класичним стилем — на дистанції 3 кілометри у жінок і 5 кілометрів у чоловіків, а за їхніми результатами спортсмени мали вийти на старт гонок переслідування — 10 і 15 кілометрів відповідно). Щоправда, поруч із мінусами в цьому є свій плюс. До завершальних етапів лижного «Туру» спортсмени підійшли менш виснаженими.
31 грудня на мюнхенському «Олімпіаштадіоні» і 5 січня в італійському Асіаго відбулися дві спринтерські гонки, та, попри на відчутну боніфікацію (50 секунд за перемогу), визначальними вони не стали. Набагато більший вплив на підсумковий розподіл місць мали змагання в німецькому Оберсдорфі (дуатлон і мас-старт класичним стилем), про які «ДУ» докладно інформувала минулого тижня.
Тоді за підсумками трьох стартів ми «залишили» Валентину Шевченко на п’ятій позиції, а відставання від лідера — норвежки Кристін Стейри становило 27,9 секунди. План 31-річної броварчанки на завершальну стадію змагань був очевидним — в Асіаго не програти надто багато під час спринту і максимально використати свої переваги у Валь-ді-Фіємме, де спочатку був класичний мас-старт на 15 кілометрів, а за ним історичний (бо раніше такого не було) гірський лижний підйом, причому на дистанцію спорт-сменки вирушали з відставаннями, які мали за підсумками перших п’яти змагань.
До честі ініціаторів змагань, Йорг Каполь і Вегард Ульванг не стали одразу «кидати на амбразуру» своїх наступників. Лижники-чиновники вирішили спочатку самі випробувати гірський фініш на висоті 1278 метрів. Наслідком стало скорочення чоловічої дистанції з 15 кілометрів до 11-ти (жіноча дистанція 10 кілометрів була незмінною) і запровадження аналогічних до гірськолижного спуску «воріт», які, по-перше, мали стати орієнтирами для спортсменів, по-друге, хоч і продовжували виснажливий підйом, але робили кут не таким захмарним (до речі, середній градієнт становив 17, максимальний — 34 відсотки (велоспортсмени оцінять!), довжина фінішного підйому — 3 кілометри).
Та повернімося до нашої прими. В Асіаго Валентина Шевченко виступила значно краще, ніж перед Новим роком у Мюнхені — результат був не 55-м серед 60-ти учасниць, а 32-м серед 54-х.
Після спринту українка змінила п’яту позицію на восьму. Суттєвий прорив угору зробила фінська спортсменка Вірпі Куйтунен, якій вдалося виграти спринтерські змагання, випередивши норвежку Маріт Бйорген.
У класичній гонці з масовим стартом на 15 кілометрів у Валь-ді-Фіємме фінки застосували типову для велобагатоденок командну тактику. Лідерові загального заліку Вірпі Куйтунен самовіддано допомагала Айно Кайса Саарінен. Саарінен дала співвітчизниці можливість виграти два проміжних фініші (відповідно отримати ще 30 секунд боніфікації), фінський тандем розпався тільки на останньому кілометрі — Куйтунен показала час 42 хвилини 2,2 секунди, Саарінен відстала на 37,1 секунди, Бйорген стала третьою, програвши 1 хвилину 6,5 секунди. Валентина Шевченко фінішувала одинадцятою (відставання — 1 хвилина 40,6 секунди), хоча на першій контрольній позначці 5,7 кілометра була четвертою, а за 5,6 кілометра до завершення дистанції — дев’ятою. Як з’ясувалося згодом, саме гандикап, отриманий в передостанньому випробуванні, гарантував Вірпі Куйтунен загальний успіх.
На старт «гірськолижного підйому» 30-річна фінка виходила, маючи солідну перевагу над головними конкурентками — 2 хвилини 10 секунд відокремлювали Куйтунен від норвежки Маріт Бйорген, 2.40 — словенки Петри Майдич, 3.27 — нашої Шевченко (Валентина отримала сьомий стартовий номер), 3.40 — чешки Катерини Нойманової.
Саме спортсменка з Київщини на останній десятикілометрівці показала найкращий час. Варто зауважити, що на рівнинній частині дистанції вона не була швидшою за опоненток і навіть пропустила вперед Нойманову, за яку «вчепилася» аж до початку вирішального сходження.
А вже там Шевченко стала стрімко надолужувати згаяне: за 2 з половиною кілометри до фінішу українка стала шостою (програш — 2 хвилини 58,1 секунди); за 1 кілометр 400 метрів випередила саму Бйорген, і попереду залишалися тільки фінські подруги Вірпі Куйтунен (на цій позначці перевага Вірпі становила 2 хвилини 3,3 секунди) і Айно Кайса Саарінен, яку броварчанка тримала на відстані кількох десятків метрів (у гірському часовому вимірі — 25,8 секунди).
Нарешті, за 600 метрів до фінішу позаду залишилася Айно Кайса, але Куйтунен була недосяжною. Майже півторахвилинна перевага дала змогу Вірпі фінішувати з фінським прапором у руках. Останню сотню метрів дистанції, на якій градієнт був не таким жорстоким, по-чемпіонському штурмувала Маріт Бйорген — норвежка випередила українку на майже непомітні 2,8 секунди.
Утім, третя позиція в такій солідній компанії — фантастичний успіх українки, який варто вважати дивом. У країнах-лідерах лижного спорту на «виробництво» чемпіонів працює велика індустрія, тож їхні Куйтунен, Бйорген або Ангерер чи Легков не випадкові «самородки», котрі, за американським прислів’ям, «самі себе зробили»... В Україні поруч із Валентиною Шевченко нікого немає, а більш-менш перспективних лижників ще в юніорському віці запрошують у значно багатший біатлон. На кілька споріднених видів спорту ресурсів 47-мільйонної країни (або розумної системи їхнього розподілу) не вистачає.
Наш звичний рівень у чоловічому заліку «Тур де Скі» показав Роман Лейбюк, його результат сороковий, але дорікнути 29-річному киянинові нічим, він і так випередив більше половини учасників, які розпочинали першу в історії лижну багатоденку. До речі, у визначенні призових місць у чоловіків сенсацій майже не було — перша десятка фінішувала практично в тому самому порядку, в якому виходила на старт останнього випробування; тільки 24-річний росіянин Олександр Легков спромігся зробити рейд із десятої позиції на другу, розташувавшись на п’єдесталі пошани між найкращим лижником світу німцем Тобіасом Ангерером і норвежцем Сіменом Ойстенсеном.

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ВАЛУЄВ КЛИЧКА НЕ ЦІКАВИТЬ
• ВАЖКІ ЧАСИ ШЕВЧЕНКА
• ШАРАПОВА НЕ ЗМОГЛА

назад »»»