ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ДЕРЕВ’ЯНИЙ ТОРГ
За площею лісистості Україна посідає восьме місце в Європі та шосте — за запасами деревини. Щороку підприємства Держкомлісгоспу заготовляють понад 12 млн кубометрів деревини. Майже два мільйони кубометрів переробляють 380 державних підприємств, близько 3 млн експортують, 7,7 млн продають на внутрішньому ринку.

У новому році ситуація на ринку деревини, в деревообробній, паперовій та меблевій галузі може змінитися. Позаторік переробні підприємства укладали з лісгоспами прямі угоди на закупівлю сировини. Ціни і обсяги поставок були гнучкими. Для споживачів це вигідно і зручно. Та контролювати виконання таких контрактів складно. У 2006 році необроблену деревину за кожним окремим сортом і видом щоквартально продавали на обласних аукціонах. Проте на них виставили лише чверть деревини із загального лісосічного фонду — 2,4 млн кубометрів, продали значно менше — 600 тисяч кубометрів. Основним вітчизняним підприємствам лісоруби мали намір реалізувати 3,3 млн кубометрів, натомість вдалося збути 1,3 млн.

Аукціон — засіб прозорості?
Залишки деревини і проблеми з реалізацією деяких сортів на внутрішньому ринку спричинили такі новації, які можуть докорінно змінити правила гри на цьому ринку. Наприкінці минулого року Держлісгосп видав наказ № 264 «Щодо вдосконалення механізму продажу необробленої деревини» і «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини». Ці документи визначають новий механізм продажу партій кругляка через аукціонні торги на біржах для постійних споживачів деревини з державних лісогосподарств. Торги відбуватимуться на початку кожного року, отже, переробникам доведеться купувати увесь обсяг деревини, необхідної на цілий рік. Рештки і некондиційну сировину доведеться продавати на вторинному ринку колегам-деревообробникам або перекупникам і посередникам.
Виняток Держкомлісгосп готовий зробити лише для реалізації дров для населення та деревини, що використовується не як сировина у виробництві, а як матеріал для ремонту й будівництва на підприємствах і в індивідуальному будівництві. Від 80 до 70 відсотків необробленої ділової деревини планується продавати великим деревообробним підприємствам на регіональних аукціонах, а решту, що становитиме близько двох мільйонів кубометрів, віддаватимуть на реалізацію на обласних аукціонах для потреб місцевого малого і середнього бізнесу.
Експерти вважають, що основну масу ділової деревини виставлятимуть на торги в Києві, й саме у столиці перерозподілятимуть великі партії, що складатимуть окремі лоти. Напередодні нового року Київська універсальна біржа навіть оприлюднила склад і ціну лотів, яка в середньому становила від 110 до 200 млн гривень. Проте обурені такими раптовими змінами закупівлі деревини представники переробних підприємств отримали від уряду певну відстрочку. До 1 лютого 2007 року Держлісгосп має погодити з усіма зацікавленими сторонами процедуру та механізм реалізації деревини. Згодом цю сировину в Україні продаватимуть і купуватимуть лотами. Найцікавіше те, що державні лісгоспи позбавляються права самотужки переробляти деревину за собівартістю та експортувати її. Таким чином, Держкомлісгосп намагається позбутися претензій щодо переваг на ринку для своїх переробників, які мають необмежений ресурс сировини. Біржові торги, на переконання лісників, сприятимуть плануванню рубок і підвищать господарську ефективність, принесуть додаткові кошти для закладення нових лісів. Торік на нових землях заліснили 17 тисяч гектарів, отримавши на це 25 млн гривень, у 2007 році мають намір висадити 40 тис. га нових лісів. Обсяг бюджетного фінансування — 42 млн гривень. Минулоріч заліснили зрубані ділянки на площі 37 тис. га. У нинішньому обсяги рубки зростуть до 40 тис. га, але на місці зрубаного одразу висадять новий ліс.

Заборона експорту бажана, але неможлива
Переробники вважають новації спробою монополізувати ринок, позбутися малих і середніх підприємств, а рештки деревини, що не реалізують на біржових торгах, посередники експортуватимуть за кордон. Купувати великі партії сировини, значна частина якої у спеціалізованому виробництві не потрібна, більшість вітчизняних підприємств не зможуть, переконаний голова спостережної ради Жидачівського целюлозно-паперового комбінату Костянтин Кулінич. Працювати на збиток ніхто не буде. Виробники будуть змушені зменшити обсяги виробництва, взагалі його спинити або переорієнтуються на російську сировину.
Зважаючи на те, що Росія обмежує імпорт необробленої деревини, запровадивши мито на кожний кубометр у розмірі дев’яти євро, кінцева продукція буде неконкурентоспроможною за вартістю. Економічна ефективність глибокої переробки деревини в п’ять разів вища, ніж експорт кругляка. Тому з 2009 року мито на експорт деревини з Росії становитиме 20 євро на кожний кубометр. У такий спосіб стимулюють власну переробку, натомість Україна в умовах відкритого глобального ринку після вступу до СОТ може стати головним постачальником необробленої деревини для Туреччини, Польщі, Угорщини, Німеччини та інших країн. Через це особливо можуть постраждати багатющі ялинові ліси українських Карпат, для європейських переробних підприємств карпатська ялина — найбажаніша сировина. Технічний директор підприємства «Основа папір» Петро Король вважає, що в Україні також треба запровадити вивізне мито на необроблену деревину. Багатюща лісами Фінляндія запровадила заборону на експорти кругляка, всю сировину ця країна переробляє на власних потужностях, продаючи за кордон готову продукцію з високою доданою вартістю. Проте в Україні напередодні вступу до СОТ запровадити заборону на експорт необробленої деревини буде майже неможливо.

Перерозподіл ринку
Вітчизняні деревообробники вважають, що через дорожнечу імпортної деревини та неможливість придбати малі партії вітчизняної, впродовж 2007 року їхні підприємства можуть збанкрутувати, а потім їх скуплять інші власники з великими сировинними можливостями. За словами голови правління підприємства «Фанплит» Палладія Горбатюка, річні лоти деревини зможуть купувати лише підприємства з великими обіговими коштами або чималими резервами на банківських рахунках. Малі й середні, яким великі партії не потрібні, будуть змушені купувати деревину на вторинному ринку у власників великих лотів чи у перекупників за подвійною ціною. Якщо така ціна буде більшою від вартості російського кругляка з урахуванням імпортного мита, вітчизняна деревина на внутрішньому ринку буде неконкурентоспроможною і посередники за світовими цінами продаватимуть її на експорт. Найдефіцитніша фанерна і технологічна сировина навесні може практично зникнути на внутрішньому ринку, а більшість плитних підприємств просто зупиняться.
Натомість Державний комітет лісового господарства вважає головною перевагою нової системи реалізації деревини через аукціон — формування прозорого внутрішнього ринку. Голова Держкомлісгоспу Віктор Сівець запевняє, що на аукціонах не буде лотів зі змішаними сортами й різними породами деревини. На біржі виставлятимуть по 100–150 лотів у асортименті сортів і різних діаметрів деревини. Наприклад, із 600 тис. кубометрів хвойного пиловника діаметром 20–24 см 400 тисяч продадуть великим промисловим підприємствам, а 200 тисяч — малим і середнім на обласних аукціонах. Порівняно з 2006 роком, за словами голови комітету, деревина на внутрішньому ринку подорожчає не більше, ніж на 10–15 відсотків.

Хто лісу господар?
У січні Держкомлісгосп має намір отримати у своє підпорядкування 2,5 млн га лісів, які нині належать Міністерству аграрної політики та Міністерству оборони. Лісники вважають, що аграрії безгосподарно використовують свої ліси, не проводять їх відновлення. Запаси деревини в аграрних лісах становлять 120 кубометрів на кожний гектар, а у лісах Держкомлісгоспу — 230.
Постанову уряду про передавання лісів було видано в середині минулого року, але аграрії, які постали перед фактом можливої втрати лісового фонду, нещодавно створили асоціацію «Украгроліс». Цю організацію створено на громадських засадах і вона захищатиме інтереси лісових господарств, підпорядкованих МінАПК. Очевидно, що за 2 млн кубометрів деревини, які щороку дають агроліси, розгорнулося справжнє бізнесове змагання.
Держкомлісгосп прагне контролю, в результаті якого селяни і не лише вони будуть змушені купувати балки й дошки для своїх будинків у одного монополіста, яким насправді можуть виявитися посередники, адже державні лісгоспи не зможуть переробляти і продавати продукцію. Ціна деревини у посередників, напевно, буде значно вищою, ніж у виробників.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• НБУ ГАРАНТУЄ СТАБІЛЬНІСТЬ ГРИВНІ
• НОТАРІУСИ НАГЛЯДАТИМУТЬ ЗА СПЛАТОЮ ПОДАТКІВ
• ФІКТИВНИЙ ПДВ НЕ ВІДШКОДОВУЮТЬ
• БЕНЗИН ТАКИ ПОДОРОЖЧАЄ

назад »»»