ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
СКАНДАЛЬНИЙ РІК, або ДАЛІ БУДЕ?
2006-й ввійде в історію спорту не лише як рік зимової Олімпіади та чемпіонату світу з футболу. Його також запам'ятають як рік скандалів — їх було вдосталь. Допінг, неадекватна поведінка спортсменів, суддівські помилки. Спробуємо виокремити головні прикрі події року, який наближається до завершення, та розмістити їх у хронологічному порядку.

Справа Пильової
Першою ластівкою в низці неординарних подій 2006 року став допінг-скандал за участі російської біатлоністки Ольги Пильової на Олімпійських іграх у Турині. Після 15-кілометрової гонки срібну призерку цього забігу звинуватили в уживанні заборонених препаратів. Допінг-проби «А» і «В», які взяли в росіянки, дали позитивний результат. За кілька днів дисциплінарна комісія Міжнародного олімпійського комітету анулювала результати Пильової і відібрала в неї нагороду. Розслідування справи мало сенсаційні наслідки. Фахівці виявили в організмі спортсменки «Карфедон», який офіційно (!!!) дають російським спортсменам як комплекс вітамінів. Ба більше, в інструкції до препарату зазначено: рекомендовано спортсменам для прискорення процесів відновлення та боротьби з утомою. Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) внесло «Фенотропіл» до списку заборонених препаратів під назвою «Карфедон». А Пильова «ковтала» його безпосередньо перед виходом на старт 15-кілометрової індивідуальної гонки, за підсумками якої здобула срібну медаль. Голова антидопінгової комісії Олімпійського комітету Росії Микола Дурманов заявив, що спортсменка не винна, а до скандалу призвела недбалість лікаря. Втім, Ольгу дискваліфікували на два роки.

Майже детектив
Другий олімпійський скандал стосується лижної та біатлонної збірних Австрії. Історія нагадувала поганенький детектив. Уночі італійська поліція розпочала обшуки. Під час трусу правоохоронці виявили сотні шприців і 30 упаковок лікарських препаратів. Спортсменів змусили пройти позапланові допінг-тести, щоправда, частина олімпійців з них просто втекла. Підставою для обшуку стала інформація про те, що в олімпійських оселях австрійських спортсменів та обслуги перебував Вальтер Майєр. Він причетний до так званого «кров'яного допінг-скандалу» Олімпіади 2002 року. Майєра невдовзі затримали. Колишній тренер австрійської збірної потрапив у ДТП за 15 км від кордону: примудрився врізатися в порожній автомобіль поліції. Після цих подій австрійські біатлоністи Вольфганг Пернер і Вольфганг Роттманн, котрі першими втекли з олімпійського містечка, зізналися у вживанні допінгу. Відразу після цього спортсмени заявили, що завершують кар'єру.

«Моджигейт», або італійська корупція
Напевно, найбільшим скандалом 2006 року стала справа «Моджигейт» про корупцію в італійському футболі. До підкупу суддів та організації «договірних» матчів виявилися причетними гранди європейського футболу («Ювентус», «Мілан», «Лаціо», «Фіорентина»). Справа ворохобила Європу майже протягом місяця, у підсумку покарали багатьох не тільки футбольних чиновників, а й президентів команд, рефері. Клуби оштрафували на різну кількість очок, а «Стару сеньйору» не лише позбавили титулів, а й перевели в нижчий дивізіон з очковим штрафом. Дивно те, що не покарали жодного з тренерів і гравців, хоча вони теж були певною мірою причетні до подій. Скандал в Італії виявився не єдиним у Старому світі. Згодом схожі розслідування розпочали в Польщі, Бельгії, Туреччині, Англії, тепер вони тривають у Португалії. І хоча не завжди головна провина полягає в «договірних» матчах (в Англії, зокрема, на перше місце вийшли непрозорі трансфери), факт, що чесності в спорті номер один бракує, спричиняє неабияке занепокоєння.

Карткові шулери
Наступною знаковою подією став чемпіонат світу з футболу, який відбувався на полях Німеччини. На щастя, на ньому не було допінгових скандалів, натомість «відзначилися» судді. Те, що витворяли «люди в чорному», іноді викликало збурення, деколи — непорозуміння, а часом навіть сміх. Незараховані голи, несправедливі пенальті, надумані попередження та безліч помилок у кожному поєдинку. Звісно, це було завжди, але нині, коли технічний прогрес пішов далеко вперед, усі помилки стали очевидними. Уже давно настав час запроваджувати технічні новинки у важку працю рефері. Щодо головних «героїв» мундіалю, то тут можна назвати два прізвища: англійця Грема Полла та росіянина Валентина Іванова. Перший примудрився в одному двобої показати гравцеві збірної Хорватії чотири картки (три жовті й автоматично — червону). На щастя для всіх, остаточний результат задовольнив суперника хорватів — збірну Австралії, тож протесту не було. Хоча важко уявити, як діяла б ФІФА, якби австралійці поступилися...
Суддя Іванов у протистоянні Голландія — Португалія показав 16 карток, зокрема чотири червоні. Це спричинило хвилю обурення в мас-медіа. Найцікавіше, що Іванов роздавав картки цілком справедливо, керуючись порадами ФІФА, висловленими напередодні чемпіонату. Недаремно після мундіалю Президент Федерації Зеп Блаттер попросив пробачення у Валентина Іванова й визнав, що поведінка арбітра була справедливою.

Прощальна корида
Друга скандальна подія чемпіонату світу з футболу сталася під час фінального матчу. На 110-й хвилині двобою між капітаном французької збірної Зінедін Зідан і захисником збірної Італії Марко Матерраці виникла суперечка. Відтак, француз, немов бик на арені, вдарив італійця головою в груди. Славетний футболіст завершив свою кар'єру червоною карткою. Згодом в усьому світі жваво обговорювали: що ж Марко сказав Зінедіну? Висловлювалися думки стосовно терористичного сліду, особистої образи та зовсім фантастичні здогади. Потім, звісно, довідалися, що італієць образив родинні почуття француза, хоча, за його словами, зробив це ненавмисно, що не завадило Матерраці випустити книжку під назвою «Що я сказав Зідану». Француз проігнорував спроби італійця досягти примирення.

Скандал чи провокація?
Скандали не оминули й чемпіонату Європи з легкої атлетики. І хоча на самому форумі значних конфліктів не виникло, після завершення почалися цікаві події. Так, шведська поліція виявила упаковки з-під заборонених препаратів з написами російською мовою, а також пристрій для ін'єкції та переливання крові біля двох готелів у Гетеборзі, де зупинялися учасники чемпіонату. У найближчому до місця знахідки «Hotel Opalen» під час турніру жили команди Росії, Польщі, а також Боснії й Герцеговини. Найцікавіше, що за день до цього президент федерації легкої атлетики Іспанії Хосе Марія Одріосола звинуватив російську збірну у вживанні допінгу. Щоправда, доказів він не мав, лише припущення. На щастя для росіян, Міжнародна федерація легкої атлетики вирішила не розглядати цих інцидентів і повністю виправдала наших північних сусідів.

З пігулкою на колесі
Напевно, ніхто не сподівався, що на цьогорічній «Тур де Франс» теж спалахне допінг-скандал. Напередодні «Великої петлі» від змагань усунули багатьох провідних велогонщиків, котрі якимось чином могли б опинитися в центрі таких подій. Але скандал таки стався. На 17-му етапі американець Флойд Лендіс після проваленого попереднього етапу продемонстрував феноменальну швидкість та дива витривалості. Здавалося, що Лендіс остаточно вибув з боротьби за титул найкращого велогонщика, однак він не тільки зумів відіграти відрив, а й створив гандикап, якого спортсменові вистачило до фінального етапу. Після завершення змагань з'ясували, що в допінг-пробі, яку взяли в американського велогонщика після 17-го етапу, виявлено підвищений рівень тестостерону в організмі спортсмена. Його позбавили титулу, і нині Лендіс чекає на рішення Всесвітньої антидопінгової організації, яка має намір дискваліфікувати його на два роки.

Утеча з Росії
Такого не траплялося вже дуже давно, від часів СРСР, коли радянські хокеїсти втікали в НХЛ. Як виявилося, часи змінились, а тенденція залишилася. У серпні провідний нападник магнітогорського «Металурга» Євген Малкін без будь-яких пояснень залишив збірну Росії, яка перебувала у Фінляндії. Напередодні він підписав новий річний контракт з російським клубом, однак, як згодом виявили, вирішив виступати в НХЛ. «Металург» намагався заборонити Малкіну грати за океаном, але оскільки між російським хокейним союзом і НХЛ немає угоди про правомірність контрактів один одного, Євгенові вдалося стартувати в заокеанській лізі й тепер претендує на звання найкращого новачка сезону.

Туалетний скандал
Здавалося, де-де, а в шахах скандали майже неможливі. Виявилося, що це твердження є хибним. Під час матчу за звання абсолютного чемпіона світу з шахів між Володимиром Крамником і Веселином Топаловим відбулася подія, яка згодом дістала назву «туалетний скандал». За рахунку 3:1 на користь Крамника керівництво болгарської делегації подало протест і поширило лист, у якому зазначено, що після кожного ходу Крамник відразу йде до кімнати відпочинку та проходить до туалету. Під час кожної партії він у середньому 25 разів відвідує кімнату відпочинку і 50 разів заходить до туалету — єдиного місця, де немає відеоспостереження. Болгари вимагали або встановити камери спостереження в цій кімнаті, або щоб обидва шахісти ходили в одну кімнату (чомусь жіночу). Звісно, це не сподобалося Крамнику, який демонстративно не прийшов на наступну партію. Після цього були тривалі перемови і шахісти таки знову сіли за стіл. Попри втрачену партію росіянин виграв двобій.

Україна скандальна
Скандали не оминули й нашої держави. Були тут і свої «допінг-герої», як-от гравець молодіжної збірної України з футболу Дмитро Невмивака та двоє дзюдоїстів. Проте не вони стали головними антигероями. Наприкінці року на перше місце вийшла «холодна» війна між президентом ФФУ Георгієм Суркісом і президентом «Шахтаря» Ринатом Ахметовим — політичні друзі перетворилися на непримиренних ворогів у футбольному господарстві. Річ у тому, що донецькі «діячі» намагаються прибрати владу у вітчизняному футболі до своїх рук, але київські «функціонери», звісно, не поступаються. Сторони не вперше конфліктують. До цього президент «Шахтаря» Ринат Ахметов уже пробував усунути Григорія Суркіса з посади президента ФФУ. Кілька років тому в нього нічого не вийшло, невдалою виявилася й спроба 2006 року. Цього року конфлікт перейшов в активну стадію після того, як «Динамо» обіграло «Шахтар». Наставник «гірників» Мірча Луческу відразу почав критикувати суддів і згадав, що є неприпустимим, коли двоє братів керують клубом і Федерацією. Румуна підтримали керманичі клубу. Боротьба триває, кінця їй наразі не видно.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• СУМНІВНА СТАБІЛЬНІСТЬ «СОКОЛА»
• ЄФРЕМОВА — НА РІК БЕЗ БІАТЛОНУ
• ВІДНИНІ МЕДВЕДЕНКО — «ЯСТРУБ»

назад »»»