ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДУХОВНІСТЬ
ЖИВ І ТВОРИВ У ПОЛТАВІ
Коли відомому художнику Григорію М'ясоєдову виповнилось 55 років, перед ним постала житлова проблема. Він постійно виношував думку про власну земельну ділянку, адже любив сільське господарство. І от 1885 року, гостюючи у Льва Толстого, він познайомився з полтавським лікарем-народником Волкенштеном. Той не тільки порадив придбати садибу під Полтавою, а й пообіцяв посприяти цьому.

Через чотири роки художник купив велику садибу з садом, гаєм та ставком за чотири кілометри від центру Полтави, переїхав сюди із сім'єю — громадянською дружиною Ксенією Івановою та восьмирічним сином Іваном. Прожив він тут до 1911 року, тобто до самої смерті.
Будинок М'ясоєдова був дерев'яний, обкладений цеглою, мав вісім кімнат. Згодом спорудили ще й скляний мезонін-майстерню. Нічого з цих споруд, на жаль, не збереглося.
Дослідники життя і творчості митця дізналися багато цікавого про полтавський період життя майстра. М'ясоєдовський дім був справжнім художнім центром, де часто збиралися друзі — Микола Ярошенко, Володимир Короленко, Іван Бунін, інші.
Коли восени 1894 року в Полтаві влаштовували експозицію Товариства пересувних художніх виставок, М'ясоєдов був серед її активних організаторів. Він знімав у центрі міста квартири під художні класи, навчався там і його син Іван.
У 1901–1902 роках Григорій М'ясоєдов працював над відповідальним замовленням — писав завісу для нового театру. Це справді унікальна робота, глядачі мали можливість милуватися чудовим полтавським краєвидом: дорога, по ній котиться чумацький віз, ліворуч на узбіччі сидить схожий на Тараса Шевченка кобзар, поруч з ним схожий на Миколу Гоголя перехожий, вдалині видніється монастир. Ця завіса прослужила до 1943 року.
Як відомо, Григорій М'ясоєдов був прекрасним знавцем і шанувальником музики. Йому належить вислів «Життя без музики — що квітка без аромату», У своїй садибі митець влаштовував музичні вечори, де діяв гурток з десяти–дванадцяти музикантів. Була в художника й чимала нотна бібліотека.
Принагідно слід зазначити, що особисте життя М'ясоєдова ідеальним аж ніяк не назвеш. Він розірвав стосунки з дружиною Єлизаветою і закохався у дев'ятнадцятирічну студентку Московського училища живопису Ксенію Іванову. У 1881 році в них народився син Іван, котрий для батька виявився небажаним. Перебуваючи в родинних стосунках з Єлизаветою, він зробив усе для того, щоб дитину вважали знайдою, а матір хлопчика — гувернанткою. Про те, що Ксенія — рідна мати, Іванові стало відомо, коли йому виповнилось сімнадцять років, після її смерті від туберкульозу.
Коли Ксенія була ще жива, М'ясоєдов практично не звертав на неї жодної уваги, ставився як до якоїсь речі. З цим не мирився син Іван, і вони дуже ворогували між собою.
У ранньому віці хлопчина виховувався у пансіоні, тому виріс похмурим і нестримним, однак був талановитим. Він закінчив полтавське Олександрійське реальне училище, а 1896 року поїхав до Москви, аби далі здобувати освіту. Літньої пори приїздив до Полтави, плідно працював — писав етюди, перетворивши батьків будинок на «міфологічний», розмальований богами і богинями в античному одязі, а інколи й без нього. Таке мистецтво для батька було незрозумілим, дратувало, тож стосунки з сином ще більше уск-ладнювалися.
Хворий старий батько зосередився на пейзажі, не визнаючи новаторства молоді. А Іван, закінчивши училище живопису, познайомився у Петербурзі з художнім осередком «Світ мистецтва», став учнем Вищого художнього училища при Імператорській академії мистецтв, написав свій відомий «Похід аргонавтів за золотим руном». Почалося його стрімке сходження до вершини мистецтва.
Отримавши звання художника і право на закордонне відрядження, Іван М'ясоєд мріяв про подорож до Європи, однак через смерть батька її довелось відкласти. Влаштувавши в 1913 році посмертну виставку творів Григорія М'ясоєдова, син розпродав більшість картин і вирушив до Італії, де багато писав на міфологічні теми. Одружився з танцівницею Мальвіною Верніче — в її особі він вбачав улюблені античні образи.
Перебравшись у 1913 році до Полтави, Іван М'ясоєдов спорудив дивний за плануванням будинок — із спортивною ареною, балконом, потайними ходами та підвалами. Ведучи активний спосіб життя, збирав навколо себе талановиту молодь, творчу еліту, учнів. Сам багато писав на українську тематику, цікавився графікою. Окрім того, організовував «вечори характерного танцю», читав лекції про танці народів світу, Мальвіна ж виконувала їх у костюмах, виготовлених за ескізами чоловіка.
У 1919 році М'ясоєдови виїхали з Полтави, а за два роки залишили Росію.

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ, Полтава
також у паперовій версії читайте:

• «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»:ДАВНІЙ ТВІР ЧИ ПІЗНІЙ ФАЛЬСИФІКАТ?

назад »»»