ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
РОЗПЛАТА. ЧЕРЕЗ 20 РОКІВ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «ЧОРНОБИЛЬЦІВ» УКРАЇНИ ЛІКАМИ З РОКУ В РІК ПОГІРШУЄТЬСЯ
На Чорнобильському форумі, що відбувся в Австрії за участі ООН, зазначалося: Україна перебільшує масштаби наслідків атомної катастрофи, особливо для здоров’я її громадян. На думку деяких експертів, переважна більшість людей, котрі живуть у радіаційно забруднених районах «є абсолютно здоровими».

Чи так це? Можливо, Україна справді перебільшує наслідки тієї аварії, намагаючись отримати більше коштів на їхнє подолання? Спробуймо відповісти на ці запитання на прикладі жителів Київської області.
У квітні 1986 року 44 відсотки території Київщини зазнали радіаційного забруднення. Нині на обліку в лікувально-профілактичних закладах області перебувають 737 тисяч осіб, які потерпіли внаслідок найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. З них — 600697 дорослих і 136666 дітей.
У районах посиленого радіоекологічного контролю розташовані 20 районів, у яких живуть майже 97 відсотків потерпілого населення. Найбільше тих, хто відчув на собі «принади» радіації, мешкає в Білій Церкві, Ірпіні, Вишгородському, Бородянському, Богуславському, Іванківському, Фастівському районах. Здоров’я цих людей бажає кращого. Тому, згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вони щороку проходять диспансеризацію. Принаймні повинні. Безплатно.
Головним спеціалізованим закладом із організації та надання медичної допомоги цій категорії громадян є обласна лікарня № 2. Усі центральні міські й районні, за розпорядженням облдержадміністрації, теж мають забезпечувати постраждалих лікуванням. Аби читач краще зрозумів ситуацію, в якій опинилися жителі одного з найбільших регіонів України, я апелюватиму до офіційної статистики, зокрема статистично-аналітичного довідника, підготовленого фахівцями управління охорони здоров’я Київської облдержадміністрації й в якому йдеться про стан здоров’я населення області, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших офіційних джерел. У 1989 році хворими в області були визнані 39,9 відсотка дітей і 66,5 відсотка дорослих. А в 2005-му ці цифри становили 85,3 і 88,4. Найбільше хворих було виявлено серед учасників ліквідації наслідків аварії — 94 відсотки. Якщо, скажімо, кількість хворих серед мешканців територій посиленого радіоекологічного контролю та евакуйованих зросла на 45 і 54 відсотки, то серед ліквідаторів — на 73 відсотки.
Проаналізуймо відповідну статистику за 20 післяаварійних років — сумна картина: поширеність хвороб зросла в 3,8 раза, а захворюваність в 3,6 раза.
На жаль, громадяни України, за невеликим винятком, не можуть похвалитись здоров’ям. Особливо ті, хто не належать до заможних верств населення. Чинників, що підривають наше здоров’я, вистачає: вкрай погана екологія, напруженість у сус-пільстві, відсутність можливостей щороку оздоровлюватись, стреси тощо. Хай би там як, а захворюваність серед дорослих і підлітків, потерпілих унаслідок катастрофи на ЧАЕС, перевищує захворюваність решти населення на 64 відсотки, серед дітей — удвічі. Найбільше дошкуляють недуги органів дихання, шкіри та підшкірної клітковини, систем кровообігу, сечостатевої, ендокринної, травлення. Спостерігається тенденція до зростання. Кількість захворювань на злоякісні новоутворення щитовидної залози, за словами директора Київського науково-дослідного інституту ендокринології та обміну речовин академіка Миколи Тронька, зросла в 2,6 раза.
— Це, на жаль, не межа,— каже Микола Дмитрович,— за нашими прогнозами, цей недуг ще більше уражатиме українців, насамперед «чорнобильців».
Більшає серед потерпілих інвалідів. Особливо серед ліквідаторів: порівняно з 1987 роком їхня кількість зросла в 24 рази і становить нині 25422 особи. В області живуть тисячі дітей-інвалідів. Хвороби серцево-судинної та ендокринної систем, злоякісні новоутворення — головні причини інвалідизації населення Київської області.
Як можна стверджувати, що люди, які змушені жити в районах радіаційного забруднення, є «абсолютно здоровими»? Втім, нас має хвилювати не те, хто і що сказав у Відні, а сумна статистика, яка відображає стан здоров’я наших співвітчизників, котрі постраждали від «мирного атома». Нагадаю: радіонуклідами забруднені ще 11 областей України. Там живуть сотні тисяч громадян, котрих торкнулись певні недуги.
Переважна більшість тих, у кого виявляють захворювання, а то й кілька, не мають можливостей як слід лікуватись. Причина одна: відсутність грошей. Адже перебування в будь-якій лікарні обходиться в кругленькі суми. Звідки їм узятись в пересічних селян? Мені можуть заперечити, мовляв, чинним законодавством для «чорнобильців» передбачено пільги, в тому числі й ті, що стосуються медичного забезпечення. Та життя вносить свої корективи. Хронічно — протягом 20 років, що минули відтоді, коли на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався вибух, чорнобильські програми постійно недофінансовуються.
— Цього року на комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкохворих громадян, постраждалих від радіації, виділено на 4,5 мільйона гривень більше, ніж торік,— розповідав мені перший заступник начальника управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації Віктор Казімірчук. — Зокрема, з 10,7 мільйона понад дев’ять мільйонів призначено для закупівлі ліків, реактивів і різних витратних матеріалів для спеціалізованих медзакладів області. Але ж і ліки дорожчають. Десятки тисяч «чорнобильців» потребують складних операцій, які «влітають» в чималі гроші. Якщо суму 10769 тисяч гривень «розкинути» на всіх, хто потребує операцій, то грошей для комплексного лікування вистачає лише на кожного десятого.
За інформацією управління охорони здоров’я Київської обласної держадміністрації, торік у медичних закладах стаціонарно було проліковано лише 18 відсотків учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і 19 відсотків — «простих чорнобильців». Багатьом доводиться купувати ліки власним коштом, бо в медичних установах порожньо, як у колгоспній коморі навесні.
Не краща ситуація і з санаторно-курортним оздоровленням: ним у 2005 році було охоплено лише дев’ять відсотків ліквідаторів. Так, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи торік виділило для цього 37 мільйонів гривень. За ці гроші оздоровлено близько 30 тисяч осіб. Із них майже 24 тисячі дітей. І це із 737 тисяч потерпілих!..
Чиновники облдержадміністрації, з якими розмовляв, стверджували, що цьогоріч ситуація змінилася, оскільки кошти на оздоровлення передано з держбюджету облдержадміністраціям у вигляді трансфертів. Це дало змогу виділити на санаторно-курортне оздоровлення майже 46 мільйонів гривень і поправити здоров’я 32569 осіб, що на 2947 більше. Грошей область отримала майже на 9 мільйонів гривень більше, а різниця, як бачимо, незначна. Адже треба враховувати інфляцію, подорожчання путівок.
Цього року в Криму, Закарпатті, Прикарпатті побувало майже 26 тисяч дітей і лише п’ять тисяч дорослих. Зважаючи на кількість тих, кому чинним законодавством гарантоване безкоштовне або за пільговими цінами оздоровлення, це, звичайно, крапля в морі.
Перелік подібних фактів можна продовжити, але й цих, гадаю, достатньо, аби зрозуміти: Чорнобильська катастрофа для українського народу не пройшла безслідно. Вона зачепила своїм чорним крилом мільйони українців, відібравши у сотень тисяч найдорожче — життя. З того страшного дня, коли вона сталася, спливло 20 років. Одначе «мирний атом», що вийшов тоді з-під контролю людини, досі дошкуляє нам. Та суха статистика, за якою — долі 737 тисяч «чорнобильців» Київщини, є підтвердженням цього.
також у паперовій версії читайте:

• ДЕШЕВОЇ ВОДИ НЕ БУДЕ
• ІЗ ВИБУХІВКОЮ НЕ ГРАЙТЕСЬ

назад »»»