ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
ПІРАМІДИ ЗВЕДЕНІ З БЕТОНУ?

Дослідники проаналізували склад і кристалічні решітки блоків вапняку, які використовувались під час зведення великих пірамід у Гізі. З'ясувалося, що будівельники користувалися не лише природним каменем, а й блоками, котрі робили з гідросуміші — штучно отриманого рідкого розчину вапняку, змішаного з вапном, золою й сіллю. На користь «бетонної гіпотези» свідчить зовнішній вигляд багатьох блоків: вони щільні внизу, а у верхній частині в них помітні пухирці. Подібну структуру мали й перші цементні блоки.
Гіпотезу про бетон, який використовували під час будівництва пірамід, уперше висунув наприкінці 1970-х років французький хімік Жозеф Давидовиц. Перевіркою його концепції зайнялися експерт із французького агентства аерокосмічних досліджень (ONERA) професор Жиль Юг і вчений з університету Дрекселя (Пенсильванія) Мішель Барсум. Використовуючи рентгенівські промені, електронні мікроскопи й інші прилади, вчені знайшли сліди «швидкої хімічної реакції, що перешкоджала природній кристалізації». Цього зазвичай не буває у природних матеріалів, а, отже, це підтверджує штучне походження вапняних блоків. Давидовиц, у свою чергу, успішно випробував гіпотетичну єгипетську технологію виготовлення бетонних конструкцій з вапняку: в Інституті геополімерів у Сен-Квентіні він за десять днів виготовив і висушив великий блок.
Супротивники «бетонної теорії» стверджують, що для виготовлення бетону давнім єгиптянам була потрібна гігантська кількість крейди й вугілля. Крім того, немає свідчень про використання форм для виливання блоків. На думку прихильників традиційних поглядів на спорудження пірамід, під час будівництва єгиптяни обходилися лише природними матеріалами, простими механічними пристроями і необмеженими людськими ресурсами.
Голова єгипетської Верховної ради з вивчення давнини Захі Хавасс назвав це гіпотезу «образливою». Він також обурений тим, що не знає, як зразки породи потрапили до французьких хіміків, бо на це не було дозволу єгипетського уряду.


РИБАЛЦІ ПОТАЛАНИЛО
Рідкісне рибальське щастя усміхнулося під час риболовлі Якову Кушніру з Луцька. На звичайний пластмасовий воблер він упіймав у Стиру біля села Вербаїв, що в Луцькому районі, щуку вагою десять кілограмів, повідомляє кореспондент Укрінформу. За словами рибалки, щуки вагою 5—7 кілограмів потрапляли на його вудку частенько. А от десятикілограмова рибина — перша серед його трофеїв.
Здоровенна щука, яку зловив Яків Кушнір, — не дивина для Волині, краї численних озер. Адже тут ще в минулому столітті на озері Люб'язь, що в Любешівському районі, зловили щуку вагою аж 18 кілограмів. Цей випадок занесено до спеціальної книги «Рекорди Волині», яку видає відомий краєзнавець Петро Кравчук із райцентру Любешів.

також у паперовій версії читайте:

• СВІТСЬКА ХРОНІКА
• ЩО Б ПРИГОТУВАТИ?..
• НОУ-ХАУ
• ФАКТ
• СКАНВОРД

назад »»»