ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
АНТИНОБЕЛЬ-2006
«Якщо здивувати не вдається, то чому б не спробувати розвеселити?» Саме таку думку свого часу висловила редакція американського науково-гумористичного журналу «Історія неймовірних досліджень». Тоді й з’явилася «Ігнобелівська», або «Антинобелівська» премія. В Україні її ще називають «Шнобелівською» премією. У першому рядку кодексу «IGNobel Prizes» стверджується: «Кожен лауреат премії робить щось таке, що спочатку викликає в людей сміх, а потім змушує замислитися».

Отже, Шнобелівська премія — пародія на престижну міжнародну нагороду. Якщо Нобелівські премії присуджуються щорічно з 1901 р. за видатні роботи в галузі науки, які принесли найбільшу користь людству, то Шнобелівські — з 1991 р. Їхня мета — заохотити до досягнень, які неможливо або часто й не потрібно повторювати. Найкращі винахідники найнепотрібніших речей збираються у вишуканому театральному залі Гарвардського університету «Сандерс» для одержання чергових нагород за свої творіння.
Переможців вибирає спеціальне журі, складене з авторитетних учених (у тому числі й лауреатів Нобелівської премії), письменників та інших видатних персон. Список претендентів ретельно перевіряється за двома пунктами: чи фактично є кандидат і чи він, дійсно, зробив те, про що заявив згідно з умовами конкурсу.
Премії присуджуються в більш ніж десяти категоріях — від природничих наук до літератури та премії миру. Усі номінанти — справжні вчені, а їхні роботи опубліковано в спеціальних виданнях відповідної тематики. Ведучим церемонії вручення є математик Марк Абрахамс — людина з великим природним гумором. Процедура нагородження супроводжується різними науково-розважальними моментами — виступом шнобелівських лауреатів попередніх років, лекціями, інсценівками на наукову тематику тощо. На відміну від Нобелівської премії висунути на Шнобелівську премію свою кандидатуру або навіть цілу команду просто. Досить відправити інформацію про свої дослідження та винаходи на сайт Шнобелівської премії. Є тут і головний мінус: переможці мають самі оплатити свою подорож на церемонію вручення премії.
Цікаво, що українського представника серед «шнобеліантів» чомусь немає. А ось росіянин — є. За особливу плідність 1992 р. відзначено Юрія Стручкова, талановитого хіміка, завідувача лабораторії Інституту елементоорганічних сполук ім. О. Несмєянова. У період від 1981-го до 1990 р. він видав 948 наукових праць. Тож, публікував їх у середньому по одній кожні чотири дні.
Шістнадцята щорічна церемонія вручення Шнобелівської премії закінчена, тож є можливість познайомитися з деякими її лауреатами.
Айван Шваб з Каліфорнійського університету (США) і його покійний колега Філіп Мей одержали премію в категорії «Орнітологія». Вони з’ясували, чому дятли не страждають від головного болю, хоча довбають дерево з частотою майже 12 тисяч ударів на день. Вони роблять свою справу зі швидкістю 20 ударів за секунду. Учений звернув увагу й на те, що дятел аж ніяк не страждає через струс мозку, відшарування сітківки ока тощо. На думку Шваба, це пояснюється особливостями будови черепа дятла.
Нерідко, здавалося б, безглузді винаходи згодом знаходять гідне застосування в різних галузях людського буття. Характерним прикладом може слугувати пристрій для відлякування підлітків. Його сконструював Говард Степлтон з Уельса, за що й одержав «Антинобелівську премію миру». Прилад видає високочастотний звук, нечутний для людей старше 30 років, але такий, що сприймається підлітками. За словами винахідника, службовця фірми охоронних систем, спочатку він збирався застосовувати пристрій у місцях, де збирається багато підлітків. Однак пізніше збагнув, що відкриття можна використовувати в мобільних телефонах: такого дзвінка не почує викладач, але вловить вухо школяра чи студента. Між іншим, цей пристрій, що дістав фірмову назву «Mosquito» («Москіт»), у великій кількості закупили власники магазинів, муніципалітети, поліція й приватні домовласники по всій Британії. «Я просто ошелешений таким успіхом», — зізнався щасливий винахідник.
У галузі математики лауреатами виявилися австралійці Нік Свенсон і Пірс Барнс, які підрахували, скільки необхідно зробити фотографій для того, щоб одержати груповий знімок, на якому в усіх учасників будуть відкриті очі. Виведена експериментаторами формула досить проста. Для груп, що складаються менш ніж з 20 осіб, число учасників фотосесії необхідно розділити на три, якщо освітлення хороше або використовується якісний спалах. Та коли освітлення недостатнє, то тоді число учасників доведеться ділити на два.
Досить несподіваною виявилася робота, що перемогла в категорії «Дослідження продуктів харчування». Кувейтські вчені Васмія аль-Хуті й Фатен аль-Муссалам з’ясували, що гнойові жуки дуже вибагливі у виборі своєї основної їжі. Ще троє дослідників зі США — Лінн Халпем, Рендольф Блейк і Джеймс Хілленбранд пояснили, чому практично в усіх людей виникають неприємні відчуття, коли вони чують скрегіт нігтя по шкільній дошці. Виявилося, що справа тут в особливій частоті звуку. За цю роботу вони й одержали премію в галузі акустики.
У галузі біології наукову сенсацію зробила творча співдружність учених з Нідерландів, Танзанії й Австрії. Вони прийшли до висновку, що самок комарів виду Anopheles gambiae, що, до речі, є рознощиками малярії, однаковою мірою приваблює запах поту людських ніг й аромат лімбурзького сиру. Сир фігурує й ще в одній номінації. Цього разу ідеться вже про хімію. Група іспанських дослідників витратила час на те, щоб визначити швидкість поширення ультразвуку в сирі чедер, за що й удостоїлися «Шнобеля».
Французькі фізики Басіль Одолі і Себастьян Нойкірх опрацьовували тему «Дроблення стрижнів під час утворення каскадних тріщин». У результаті вони пояснили, чому сухі спагеті неможливо розламати навпіл. А представник Прінстонського університету Данієль Оппенгеймер був відзначений за доповідь «Наслідки використання наукоподібної мови без потреби: проблема невиправданого застосування довгих мовних конструкцій».
Як відзначає Жуль Ренар, «гумор — це, врешті-решт, розум». Особливої надії додає те, що, згідно з твердженням Віссаріона Белінського, «українців обдаровано незрівнянним гумором».

Григорій КОВТУН
також у паперовій версії читайте:

• ЦЕЙ ГРІЗНИЙ НЬЮСМЕЙКЕР ПОЛОНІЙ...

назад »»»