Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
ЕКОНОМІКА
ЛИХОМАНКА
КРЕДИТУВАННЯ
Придбати сучасний двокамерний холодильник, плазмовий широкопанельний телевізор чи пральну машину практично без грошей нині стало просто й модно. Варто лише мати паспорт, ідентифікаційний код і довідку про доходи, щоб сміливо йти до найближчого великого супермаркету електроніки і побутової техніки за покупкою.
Щорічно обсяг споживчого кредитування в Україні зростає на 30 відсотків. У 2001 році загальна сума кредитів «народного споживання» становила близько 1 млрд грн, а відсоткова ставка коливалася від 30 до 40 відсотків річних. Зараз ситуація кардинально змінилася. Процедура отримання позики спрощується, а вартість зменшується. В багатьох торговельних мережах побутову техніку можна придбати, отримавши безвідсотковий кредит терміном до одного року. За оцінками експертів, обсяг ринку цьогоріч досягне 18 млрд грн.
Неймовірно швидкий розвиток системи і механізмів фінансування споживчого кредитування зрушив консервативну і неповоротку банківську систему, яка об’єктивно відстає від нових тенденцій, тримаючись перевірених роками моделей кредитування за принципом «кожен клієнт — дійна корова банку».
Жорстка конкуренція змушує вітчизняні банки підлаштовуватися до вимог динамічного сьогодення. Аби не втратити свою нішу на ринку споживчого кредитування та обсяги обігу капіталу, вони поспішають давати гроші своїм прямим конкурентам — торговельним мережам та їхнім клієнтам за мінімальні відсотки. Для банків це не характерно, адже кредити на придбання житла чи автомобіля коштують споживачеві не менше третини ринкової вартості товару. Це свідчить про те, що фінансова система — на порозі грандіозних змін, або, принаймні, кардинальної лібералізації й спрощення кредитної політики. Особливо актуальним це питання стане після вступу України до Світової організації торгівлі. Роль іноземного капіталу важко переоцінити, адже для споживача не має значення джерело отримання коштів, головне, щоб просто й дешево. У всьому світі споживчим кредитуванням опікуються не банки і торговельні мережі, а спеціалізовані компанії. Очевидно, що з розвитком ринку капіталів і роздрібних торговельних мереж в Україні також з’являться кредитні компанії. Однією з першим ластівок експерти вважають компанію «Єврокредит».
Експерт із маркетингу компанії «Догмат Україна» Ірина Вишниченко вважає, що стрімкий розвиток споживчого кредитування є прямим наслідком зростання обсягу грошової маси. Важливі чинники — це економічне зростання, інвестиційна динаміка та поліпшення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Цього року, за прогнозами експертів, виробництво ВВП зросте на 6 відсотків, досягнувши 450 млрд гривень, що удвічі більше порівняно з 2004. Інвестиції збільшаться на 12,2 відсотка. Завдяки зростанню макроекономічних чинників, внутрішній споживчий попит у цьому році збільшиться на 17 відсотків. Це — найвищий показник. Таким чином, факти спростовують поширену думку про те, що велика індустрія є головним локомотивом економіки. Насправді приватне споживання, попит на товари стимулює економіку, особливо її грошово-фінансовий сегмент до динамічного розвитку. Експерти також зазначають, що у споживчому кошику домогосподарств суттєво зросла частка непродовольчих товарів і послуг.
За прогнозом, у 2008 році 35 відсотків населення користуватимуться споживчими кредитами. Збільшення грошової маси та її обігу спонукає також до розширення торговельних мереж, обсягів реалізації побутової техніки, кредитних пропозицій та зниження кредитних ставок. Нині на ринку — надлишок пропозиції від банків на отримання позичок. Грошей пропонують значно більше, ніж є потенційних споживачів. Через надлишкову пропозицію та високу конкуренцію побутова техніка стає доступною навіть для тих, хто раніше про неї не мріяв.
Паралельно зі зростанням обсягів ринку збільшується і кількість проблем. Головна — це неповернення кредитів. Є чимало випадків, коли один споживач водночас бере кілька позик до трьох тисяч гривень у різних торговельних мережах, а потім потрапляє в кредитну залежність. Боргова яма — найбільший ризик для споживача. Спинитися і обмежити прагнення до придбання сучасних і якісних побутових приладів дехто не може. Лікування від «шопоголізму» наразі немає, тому банки й торговельні мережі наполегливо працюють над створенням уніфікованих бюро кредитних історій, через які оператори ринку зможуть отримувати інформацію про ненадійних клієнтів і шахраїв, котрі цілеспрямовано працюють над схемами крадіжок. Проте конкуренція є головною перешкодою на шляху правильної ідеї створення таких бюро.
Банки визнають, споживче кредитування для них — неприбутковий вид діяльності, а своєрідний метод формування цільової клієнтської бази, для якої згодом пропонуються інші види послуг. Фільтруючи і збираючи таким чином платоспроможних громадян, їх залучають до числа клієнтів, тому банки ніколи не захочуть ділитися такою цінною базою з конкурентами. Це — ключова перепона створенню універсального загальноукраїнського бюро кредитних історій. Експерти застерігають, що цивілізованих і законних механізмів повернення кредитів не існує в природі, а виконання судових рішень і стягнення через судових виконавців зазвичай просто не можливі.
Аби захиститися від проблемних позичальників, великі банки створюють власні кредитні бюро, але їхня інформація закрита, тому шахраї, що отримали відмову одного банку, фактично без проблем зможуть отримати кредит в іншому, або торговельній мережі. На часі — створення спеціалізованих колекторських агентств, мета яких — «вибивання» і повернення кредитів від злісних боржників. У багатьох банках є власні відділи роботи з протермінованими боргами. Заступник голови правління «Правекс-банку» Роман Валесюк під час засідання «круглого столу», що проводили торговельна марка «Єврокредит» і видавництво «Економіка», зазначив, що банк працює над поверненням кредитів сам, адже це на половину дешевше, ніж доручати цю справу колекторському агентству, котре не входить до банківської структури.
На переконання керівника бізнесу роздрібного кредитування «ПриватБанку» Романа Негінського, акційні продукти безвідсоткового кредитування, «заморожування» і зменшення відсоткових ставок у сфері роздрібного кредитування очевидно погіршують структуру кредитного портфелю будь-якого банку. Експерт визнав, що період високих ставок і якісного кредитного портфеля для банків минув. Це створює нові ризики і змушує фінансові установи шукати нових методів роботи на цьому ринку.
Два відсотки неповернених кредитів іноді змушують збільшувати ставки на 10 відсотків. Таким чином, банки ризикують ліквідністю, заганяють себе у глухий кут.
Заступник голови правління банку «Хрещатик» Олександр Тимченко припускає, що незабаром фінансові установи зможуть переключитися на проекти впровадження кредитних карток, які для них значно вигідніший інструмент, аніж безпосередні роздрібні кредити.
За низьких технологічних витрат і високоякісного сервісу кредитні картки можуть витіснити з ринку безвідсоткові кредити провідних торговельних мереж. Крім цього, якщо більшу частину товарів у кредит реалізовуватимуть через банківські кредитні картки, фінансові потоки торгівельних мереж контролюватимуть банки. Відтак продавці, навіть отримуючи банківські комісійні відсотки від роботи з кредитками, влаштували неоголошену війну карткам, фактично не приймаючи їх у своїх мережах.
Банки скаржаться, але вплинути на продавців практично ніяк не можуть. Банки зацікавлені у фінансуванні кредитного продажу торговельних мереж, а торговці зацікавлені у зростанні обсягів прямого продажу, які спонукають власне кредитування.
За тиждень ринок споживчого кредитування запропонує новорічні сюрпризи і неймовірні акції. Та на варто захоплюватися, краще добре зважити свої фінансові можливості, перш ніж брати якусь річ у кредит. Варто також вивчити умови кредитування, щоб не мати згодом проблем із поверненням грошей. Слід пам’ятати — від подрібнення платежів сума не змінюється.
Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії
читайте:
- ЦІНИ ЗБИВАТИМУТЬ ІНТЕРВЕНЦІЯМИ
- ПРИБУТКИ
З ТЕЛЕФОНІВ ЗРОСТАЮТЬ
- ПРОБЛЕМУ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ ВИРІШИТЬ КОМП'ЮТЕР
- ЄБРР ФІНАНСУЄ УКРАЇНСЬКУ ФАРМАЦІЮ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».