ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
КОЛИ БАГАТО КАЛАМУТНОЇ ВОДИ

Податок на додану вартість, зазначають експерти, є найбільш криміналізованим. Спритні ділки вигадують хитромудрі схеми, щоб заробити гроші. До того ж, запевняють фахівці Рахункової палати, в нашій державі недосконала система правового регулювання відшкодування ПДВ.
За час дії Закону «Про податок на додану вартість», на підставі якого відшкодовується ПДВ, до нього 127 законами внесено 644 зміни (!). Упродовж минулого року та першого півріччя нинішнього ще вісьмома законами — 186 змін і доповнень.

Хоча деякі схеми ухилення від ПДВ удалось зруйнувати, але були створені штучні передумови для невмотивованого зменшення видатків на його відшкодування. Кількість судових спорів щодо повернення цього податку з держбюджету побільшала.
Фахівці Рахункової палати говорять про непослідовність податкової політики. Різні уряди змінювали її залежно від свого бачення поточних проблем і економічних пріоритетів. Приміром, торік запроваджено єдиний порядок відшкодування ПДВ за внутрішніми й експортними операціями. Та не внесли змін до процедури розрахунків під час імпортних операцій. Це порушення умов конкуренції та дискримінація вітчизняних товаровиробників.
Вилучення із названого закону термінів бюджетної заборгованості, її виникнення, нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ створило колізію, коли, за законом, проблеми бюджетної заборгованості ніби не було, а фактично вона продовжувала зростати.
Відтак сума невідшкодованого ПДВ порівняно з 2004 роком зросла на 48,9% — до 5 млрд 273,9 млн, у тому числі з простроченим терміном — 556,7 млн.
Законодавча невизначеність терміну бюджетної заборгованості, джерел її відшкодування, констатують фахівці Рахункової палати, призвела до різного застосування законодавчих норм судами під час ухвалення рішень на користь платників податків. Це практично унеможливило прозорість автоматичних розрахунків і сплату казначейством пені без судових рішень.
Якщо немає єдиної практики застосування судами норм бюджетного й податкового законодавства, то виникають правові колізії, розквітають схеми «тіньового» відшкодування ПДВ, надаються незаконні переваги деяким платникам (у цьому процесі часто беруть участь податківці, працівники казначейства, судів прокуратури).
Так, Держказначейством за судовими рішеннями приватному підприємству «Нове місто» і товариству з обмеженою відповідальністю «Скіф-Доступ», що зареєстровані у Харківській області, відшкодовано 19,8 млн. грн., які не надходили до бюджету. Підставами для ухвалення судових рішень слугували дані податкової декларації. Та за законом право на відшкодування ПДВ виникає лише за фактичної його сплати, а не з факту існування зобов’язання зі сплати в ціні товару.
Судові спори між державою і платниками податків виникають через те, що казначейству надане право призупиняти відшкодування оскаржуваної суми до ухвалення остаточного рішення з адміністративного чи судового оскарження. Однак у законодавстві немає терміну «остаточного рішення». Відповідно до вимог Господарського кодексу та Кодексу адміністративного судочинства кінцевий термін набрання законної сили судових рішень настає після закінчення апеляційного розгляду справи. В результаті податківці та працівники казначейства по-різному тлумачать терміни виконання державою бюджетних зобов’язань перед платниками податків.
Через недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази платники податків не змогли погасити чи скоротити податкову заборгованість. У результаті почастішали їхні звернення до судів за захистом своїх прав. Упродовж 2005-го та першого півріччя 2006-го суди ухвалили позитивні для платників рішення про відшкодування ПДВ і відсотків за прострочення термінів відшкодування на 1 млрд. 245,2 млн грн (31,7% загальної суми позовів).
Податкові та казначейські органи не забезпечили прозорого і вчасного повернення ПДВ після судових рішень. Платники податків стали заручниками суб’єктивного управління цими процесами — укоренились збиткові для бюджету процедури відшкодування ПДВ і сприятливі умови для корупції й зловживань.
Так, ДПА зарахувала в першому кварталі 2005-го у рахунок платежів ПДВ інші податки й порушила терміни його відшкодування. Як наслідок, виникли бюджетні збитки у вигляді сплати відсотків за рішеннями судів майже у 47 млн грн. Усього за судовими рішеннями влітку 2006-го треба було відшкодувати з держбюджету таких збитків на 80 млн грн. ДПА без урахування черговості надходжень судових рішень відшкодовано ПДВ на 15 млн грн.
Держказначейство виконало судові рішення 2000, 2003, 2004 років на суму 27,6 млн грн значно пізніше (причому за погодженням із міністром фінансів Віктором Пинзеником). Термін і черговість виконання органами казначейства судових рішень з відшкодування ПДВ залишилися нормативно неврегульованими.
За висновками фахівців Рахункової палати, не було також належного нагляду прокуратури за тим, як дотримуються закони податкові й казначейські органи. В результаті незадовільне виконання ними законодавчо-нормативних актів, що регулюють відшкодування ПДВ, призвело до сплати відсотків за прострочення термінів відшкодування бюджетної заборгованості у 46 млн грн.
На жаль, прокуратура ухвалювала рішення за скаргами платників вибірково. Відшкодування ПДВ за приписами прокурорів становило майже 14 млн грн.
Про встановлені порушення законодавства Рахункова палата поінформувала Верховну Раду, Президента України та Кабінет Міністрів. Висновки надіслані до Мінфіну та Державної податкової адміністрації для усунення виявлених порушень.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• КОНКУРЕНЦІЯ — ШЛЯХ ДО СПРАВЕДЛИВИХ ЦІН

назад »»»