ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СІМ'Я
«ЛІВИЙ МАРШ»: ПРИЧИНИ Й ВИСНОВКИ
Подружні зради були, є і будуть. Так стверджує провідний сексопатолог України, професор, генеральний директор Інституту сексології й андрології Ігор Горпинченко.

На початку минулого століття приблизно 40 відсотків чоловіків зраджували своїм дружинам і 7–8 % жінок — чоловікам. Тепер позашлюбні зв’язки мають 80–90 відсотків чоловіків і 40 — жінок. «Похід наліво» — явище неоднозначне. Подружжю потрібно не дорікати одне одному, а шукати причини зрад.
— У чому вони, Ігорю Івановичу, і чи можна щось змінити?
— Аби не було незадоволеності в інтимному житті, зрад, потрібна одна умова: між чоловіком і жінкою має бути кохання.
Раніше у народі говорили: не зійшлися характером. Нині сексологи стверджують: не зійшлися темпераментом. Якщо мовити про фізіологічний аспект взаємин, то існує умовний розподіл чоловіків і жінок за статевим темпераментом: сильний, середній і слабкий. Слабкий — не означає, що він гірший від сильного. Адже природа дала кожному конкретні сексуальні прояви. І вони будуть у людини все життя. Важливо, щоб темпераменти партнерів збігалися абсолютно, що буває надто рідко або хоча б були близькими.
Ще є поняття норми сексуального прояву. Вона багатогранна: може бути етичною, естетичною, фізіологічною, статистичною, віковою, індивідуальною. І парною, оскільки сексуальність — єдина парна функція, що залежить від того, як поводиться подружжя у ліжку.
Для слабкого темпераменту чоловіка дітородного віку характерний один статевий акт на тиждень. Така його норма. Для сильного — один статевий акт на день. І це теж норма. Якщо партнери одного темпераменту, припустимо, сильний чоловік і сильна жінка, то в них імовірність гармонії висока. Якщо чоловік сильний, а дружина — слабка, то жінка, швидше за все, підлаштовуватиметься під чоловіка, роблячи вигляд, що для неї все так і потрібно. Гірша ситуація, коли зі слабким чоловіком — сильна жінка. Її природа вимагає свого, а чоловік не може цього дати, і не тому, що не любить дружину. Генетично в нього сексуальність низького рівня.
— Що впливає на статеві стосунки?
— Існує збіг чи розбіжність психоемоційний, інтелектуальний, збіг щодо кола інтересів, світогляду тощо. Фізіологічна відповідність чоловіка і жінки є важливим, але не єдиним компонентом. Якщо подружжя, скажімо, по-різному дивляться на світ, сенс життя, малоймовірно, що в них виникне гармонія й у ліжку. Погодженість можлива, якщо є спільність, близькі позиції за всіма параметрами, починаючи від фізіології й закінчуючи психологією та соціальним станом.
Повторюю: статева функція людини — єдино парна функція і вона швидше не фізіологічна, а психосоціальна. Невипадково культура суспільства накладає відбиток на її прояви. Так, звичаї якого-небудь африканського племені дозволяють злягатися на очах у одноплемінників, і це є їхньою нормою. Така норма не прийнятна в більшості цивілізованих країн, для яких статевий акт — це кульмінація кохання, інтимна справа. Для згаданих африканців інтимним є вживання їжі. Вони їдять у своєму вігвамі, щоб їх ніхто не бачив. У цивілізованих людей їжа не тільки вгамовує почуття голоду, вона є своєрідним ритуалом.
— Виходить, щоб знайти сексуальну гармонію, слід подбати про те, аби забезпечити усі компоненти?
— Безперечно. Якщо недооцінити будь-яку зі складових, може виникнути нерозуміння в статевих стосунках і навіть сексуальні розлади. Крім того, є чинники, що істотно впливають на гармонійність статевих взаємин. Найчастіше це чоловіча лінь. Людська сексуальність так улаштована, що періодично має потребу у відновленні. Якщо вам щодня давати торт, через тиждень ви попросите оселедця... Коли протягом життя одне й те саме підносять у ліжку, це поступово набридає. Щоразу має бути щось інше, якесь відновлення почуттів. Та чоловіки лінуються бути винахідливими, говорити ніжні слова, приємно дивувати своїх дружин. Для багатьох статеві стосунки перетворюються не на свято кохання, а у фізіологічний акт, коли накопичується сексуальна енергія.
Жінка теж думає: якщо «окільцювала» чоловіка, то можна не радувати його своїм зовнішнім виглядом, чуйним серцем, турботливим поводженням. Додайте побутові негаразди, що «вбивають» кохання. От вам і розлад. Негативно впливають і хвороби. Депресія, приміром, у багатьох спричинена нестабільністю соціально-політичного й економічного життя, поганим матеріальним становищем. Депресивний стан — на першому плані серед психоемоційних розладів. Одним із його проявів є сексуальні дисфункції. Людині не хочеться жити, спілкуватися, продовжувати свій рід. Цей вакуум часом призводить до суїцидальних спроб.
Несприятлива екологія, незбалансоване харчування, адинамія викликають хвороби, деякі з них прямо пов’язані з сексуальною функцією. У чоловіків це передовсім діабет, потім гіпертонія, атеросклероз, різні дисфункції, гормональна недостатність, клімакс. Проте статеві розлади виникають лише тоді, коли між чоловіком і жінкою порушується сексуальна гармонія й адаптація.
— Що таке сексуальний розлад?
— Це не відсутність ерекції в чоловіка й оргазму в жінки, як думає багато хто, а порушення адаптації. Справді люблячі люди вміють пристосовуватися одне до одного й одержувати задоволення. Ось приклад. У мене є пацієнти — спинальні хворі, що не можуть рухатися, сидять у візку все життя. Та вони хочуть кохати і бути коханими. І адаптуються, причому часто сексуальна сатисфакція в них відбувається без участі статевих органів. Це вражає! У тварин такого не може бути.
Років 30 тому вважалося, що 80% сексуальних розладів пов’язано з психоемоційною травмою: недосвідчений чоловік, перший статевий акт, невдача. Вітчизняні й світові клініки підтверджують, що в основі більшості сексуальних розладів — органічні причини. У чоловіків розлади спричиняють судинні порушення ерекції, гормональні зсуви, запальні й соматичні захворювання, у жінок — гормональна недостатність, гінекологічні захворювання.
— Із певної причини подружжя перестало задовольняти одне одного, почалися зради. Як до них ставитись?
— Коріння позашлюбних зв’язків — багатогранні, ніхто не має права говорити, що зрада — завжди погано. Було одне кохання, з’являється інше. Треба радіти за людей, що знову знайшли це прекрасне почуття. Більшою мірою я виправдовую чоловіків: вони полігамні за своєю природою. В їхніх генах закладено чинник зради. Для жінок — це менш характерно. Мало у кого немає зв’язків поза шлюбом. Це було, є і буде. Тому краще шукати причини насамперед у собі, спробувавши змінити ситуацію.
Зрозумійте, окремо не існує сексуальних проблем у чоловіка чи в жінки. Це — проблеми подружньої пари. У 90 відсотків випадків вони криються в серці й думках, у вчинках, умінні спілкуватися, прощати й приносити радість. Без тертя, сварок немає, певно, жодної родини. Але будь-які конфлікти можна подолати, якщо є бажання.
Наостанок — одна міфологічна історія. Багато років тому на землі жили андрогіни. Це були мудрі істоти. Боги, що на Олімпу бездіяльно проводили час, злякалися, що андрогіни можуть скласти їм конкуренцію і розрубали їх навпіл. Відтоді ці дві половинки ходять по білому світу і шукають одне одного.
Знайти найближчу для тебе людину вкрай складно. Та якщо Бог тобі її посилає, треба зробити все, щоб її не втратити.

Тетяна ХЛЄБНИКОВА
також у паперовій версії читайте:

• ГОЛОС БАТЬКІВСЬКИХ КОМІТЕТІВ
• УВАГА: РОСТЕ ЧОЛОВІК!

назад »»»